- •Isbn 978- 966-1647-70-0
- •Isbn 978- 966-1647-70-0 Кривоконь н.І., 2012
- •Сучасні підходи до визначення поняття «соціальна робота»
- •1.2. Актуальність проблем соціальної роботи на сучасному етапі розвитку українського суспільства
- •1.3. Проблеми формування понятійно-категоріального апарату соціальної роботи
- •Категорія змін в аспекті соціальної роботи
- •1.5. Теоретико-праксеологічні засади соціальної роботи
- •1.6. Особливості об'єктів, предметів і суб'єктів соціальної роботи
- •1.7. Сутність та класифікація основних моделей соціальної роботи
- •1.8. Особливості та проблеми застосування інтегрованого (системного) підходу в сучасній соціальній роботі
- •1.9. Соціальна робота в Україні: проблеми становлення та перспективи розвитку
- •2.1. Україна як соціальна держава. Поняття «держава загального добробуту»
- •2.2. Завдання та чинники реалізації соціальної політики в державі
- •3. Проблеми визначення змісту соціальної політики соціальної держави
- •2.4. Характеристика суб’єктів соціальної політики держави в умовах сьогодення
- •2.5. Методи аналізу соціальної політики держави
- •2.6. Основні напрямки вдосконалення та реформування соціальної сфери держави. Програма реформ по підвищенню стандартів життя
- •Розвиток культури, національно-мовного культурного простору.
- •Етап (до кінця 2010 р.):
- •Етап (до кінця 2012 р.):
- •Етап (до кінця 2014 р.):
- •I етап (до кінця 2010 р.):
- •Етап (до кінця 2012 р.):
- •Етап (до кінця 2014 р.):
- •Проблеми діяльності соціальних працівників по реалізації соціальної політики держави в умовах фінансово-економічної кризи
- •3.1. Поняття про соціальну безпеку громадян
- •3.2. Сучасні уявлення про соціальний захист та соціальне забезпечення населення
- •3.3. Принципи, функції та складові соціального захисту в державі
- •3.4. Соціальна допомога та соціальні послуги як складові соціального захисту населення
- •3.5. Проблеми оцінки та вимірювання соціальних послуг
- •І сторичний та міжнародний досвід організації соціального страхування
- •3.7. Особливості соціального страхування в Україні
- •Проблеми безробіття та шляхи їх вирішення в аспекті соціальної роботи
- •3.9. Характеристика бідності як соціальної проблеми
- •3.10. Стисла характеристика основних понять, що виступають індикаторами бідності
- •3.11. Особливості підходів до вирішення проблем бідності в Україні
- •3.12. Проблеми соціальної роботи з людьми похилого віку
- •3.13. Соціальний захист людей з функціональними обмеженнями
- •3.14. Зміст та проблеми соціальної роботи з учасниками бойових дій
- •4.1. Теоретичні основи та проблеми соціальної педагогіки в Україні
- •4.2. Значення соціально-педагогічної діяльності у вирішенні демографічних проблем суспільства
- •4.3. Завдання та особливості соціально-педагогічної роботи з сім'єю в державі
- •4.4. Соціальний захист дітей в Україні
- •4.5. Молодь в аспекті соціально-педагогічної діяльності
- •4.6. Девіантна поведінка дітей і молоді як соціально-педагогічна проблема
- •4.7. Проблеми соціальної роботи з людьми, що перебувають у місцях позбавлення волі. Ресоціалізація засуджених осіб
- •Концептуальні основи розвитку соціальних служб на підприємствах
- •5.1. Професійна модель, функції та вимоги до особистості соціального працівника
- •5.2. Особливості професійної “я-концепції”фахівців системи соціального захисту населення
- •5.3. Проблеми «професійного вигорання» соціальних працівників
- •Значення професійної інтеракції у формуванні професійної компетентності соціальних працівників
- •5.5. Проблема наснаження в контексті соціальної роботи
- •5.6. Підготовка фахівців із соціальної роботи для системи соціального захисту населення
- •5.7. Оцінка персоналу організацій, що надають соціальні послуги в Україні
- •5.8. Значення практики та волонтерської діяльності у формуванні професійної самосвідомості соціальних працівників
Сучасні підходи до визначення поняття «соціальна робота»
Соціальна робота в Україні – це той фах, котрий набуває на разі розвитку, поширення, відповідає актуальному суспільному замовленню. Протягом останнього десятиріччя соціальна робота в нашій країні ствердилася як професійна діяльність, яка пов'язана з розв'язанням різноманітних психосоціальних і деяких соціально-економічних проблем; як навчальна дисципліна при фаховій підготовці соціальних працівників; як важлива галузь знань, яка базується на праксеологічних засадах. Слід зазначити, що понятійно-категоріальний апарат сучасної соціальної роботи перебуває на етапі становлення та формування. Це зумовлено передусім тим, що теорія соціальної роботи як наука почала активно розвиватися в Україні лише з 90-х років ХХ сторіччя на зламі суспільно-економічних формацій та значною мірою, на базі зарубіжних концепцій. Ось чому протягом останнього десятиріччя вітчизняні науковці різних галузей суспільних наук роблять свій внесок у розвиток теоретичних засад соціальної роботи. Передусім це стосується визначення самої дефініції «соціальна робота».
В літературних джерелах існує чимало визначень поняття соціальна робота. Великою мірою це зумовлено тим, в якому аспекті соціальних зв'язків та проблем використовується даний термін.
Так, Резолюцією № 67, прийнятою Радою Європи, соціальна робота визначається як «професійна діяльність, спрямована на сприяння кращій адаптації індивідів, сімей та груп до соціального середовища, в якому вони проживають, та розвиткові самоповаги та самовідповідальності людей». Крім того, соціальна робота передбачає використання можливостей людських міжособистісних відносин та ресурсів, що надаються спільностями людей.
У словниках із соціальної роботи дане поняття трактується як «цілеспрямована діяльність у суспільстві через уповноважені органи, спрямована на забезпечення належного соціального, культурного та матеріального рівня життя членів суспільства та надання допомоги різним категоріям людей» [по 107 с. 6].
Одним із перших вітчизняних науковців, хто охарактеризував соціальну роботу був В.М. Сидоров, котрий даний вид діяльності визначив як «професійну роботу щодо надання допомоги особі, сім’ї, різним віковим і соціальних групам
10
(клієнтам) у розв’язанні їхніх психолого-педагогічних, медичних, правових, економічних та інших проблем» [по 65, c.70]. Дещо пізніше ще одне визначення було сформульоване І.І. Миговичем у одному з перших навчальних посібників з соціальної роботи: «Соціальна робота – професійна діяльність соціальних інститутів, державних і недержавних організацій, груп та окремих індивідів, пов’язана з наданням допомоги особам чи групам людей щодо соціалізації, якщо в них за відсутності належних умов в суспільстві або через наявність особистих вад процес соціалізації ускладнюється, призупиняється або відбувається у зворотному напрямі…» [по 107, с.6 ].
У російських підручниках із соціальної роботи [78, 105, 118 та ін.], в основному, розвивається цільовий підхід до соціальної роботи і дається наступне визначення даної категорії: «це – різновид людської діяльності, який має на меті оптимізувати здійснення суб’єктивної ролі людей в усіх сферах життя суспільства в процесі життєзабезпечення й діяльнісного існування особистості, сім’ї, соціальних та інших груп і верств у суспільстві» [по 65, с.71].
Заслуговує особливої уваги також визначення, представлене у навчальному посібнику за ред. А.Й. Капської: «Система соціальної роботи як діяльність по наданню допомоги людині, сім’ї, групі осіб, які знаходяться у складній життєвій ситуації, шляхом надання матеріально-фінансової підтримки, консультування й обслуговування» [113, с.14].
Таким чином, сучасні підходи до визначення поняття «соціальна робота» відбивають результати наукових пошуків дослідників різних напрямків, демонструють певний рівень осмислення суспільних змін та проблем, свідчать про необхідність відшліфовування понятійно-категоріального апарату та концептуальних засад соціальної роботи як науки та навчальної дисципліни, а також визначають подальші вектори спрямування та вдосконалення даного виду діяльності.
Беремо до уваги, що соціальна робота є інтегрованою прикладною наукою та базується на міждисциплінарних підходах; соціальна робота як діяльність може здійснюватись як на професійному, так і на непрофесійному (благодійництво, доброчинність та ін.) рівнях; як навчальна дисципліна вона складає основу професійної компетентності соціального працівника.
