- •Isbn 978- 966-1647-70-0
- •Isbn 978- 966-1647-70-0 Кривоконь н.І., 2012
- •Сучасні підходи до визначення поняття «соціальна робота»
- •1.2. Актуальність проблем соціальної роботи на сучасному етапі розвитку українського суспільства
- •1.3. Проблеми формування понятійно-категоріального апарату соціальної роботи
- •Категорія змін в аспекті соціальної роботи
- •1.5. Теоретико-праксеологічні засади соціальної роботи
- •1.6. Особливості об'єктів, предметів і суб'єктів соціальної роботи
- •1.7. Сутність та класифікація основних моделей соціальної роботи
- •1.8. Особливості та проблеми застосування інтегрованого (системного) підходу в сучасній соціальній роботі
- •1.9. Соціальна робота в Україні: проблеми становлення та перспективи розвитку
- •2.1. Україна як соціальна держава. Поняття «держава загального добробуту»
- •2.2. Завдання та чинники реалізації соціальної політики в державі
- •3. Проблеми визначення змісту соціальної політики соціальної держави
- •2.4. Характеристика суб’єктів соціальної політики держави в умовах сьогодення
- •2.5. Методи аналізу соціальної політики держави
- •2.6. Основні напрямки вдосконалення та реформування соціальної сфери держави. Програма реформ по підвищенню стандартів життя
- •Розвиток культури, національно-мовного культурного простору.
- •Етап (до кінця 2010 р.):
- •Етап (до кінця 2012 р.):
- •Етап (до кінця 2014 р.):
- •I етап (до кінця 2010 р.):
- •Етап (до кінця 2012 р.):
- •Етап (до кінця 2014 р.):
- •Проблеми діяльності соціальних працівників по реалізації соціальної політики держави в умовах фінансово-економічної кризи
- •3.1. Поняття про соціальну безпеку громадян
- •3.2. Сучасні уявлення про соціальний захист та соціальне забезпечення населення
- •3.3. Принципи, функції та складові соціального захисту в державі
- •3.4. Соціальна допомога та соціальні послуги як складові соціального захисту населення
- •3.5. Проблеми оцінки та вимірювання соціальних послуг
- •І сторичний та міжнародний досвід організації соціального страхування
- •3.7. Особливості соціального страхування в Україні
- •Проблеми безробіття та шляхи їх вирішення в аспекті соціальної роботи
- •3.9. Характеристика бідності як соціальної проблеми
- •3.10. Стисла характеристика основних понять, що виступають індикаторами бідності
- •3.11. Особливості підходів до вирішення проблем бідності в Україні
- •3.12. Проблеми соціальної роботи з людьми похилого віку
- •3.13. Соціальний захист людей з функціональними обмеженнями
- •3.14. Зміст та проблеми соціальної роботи з учасниками бойових дій
- •4.1. Теоретичні основи та проблеми соціальної педагогіки в Україні
- •4.2. Значення соціально-педагогічної діяльності у вирішенні демографічних проблем суспільства
- •4.3. Завдання та особливості соціально-педагогічної роботи з сім'єю в державі
- •4.4. Соціальний захист дітей в Україні
- •4.5. Молодь в аспекті соціально-педагогічної діяльності
- •4.6. Девіантна поведінка дітей і молоді як соціально-педагогічна проблема
- •4.7. Проблеми соціальної роботи з людьми, що перебувають у місцях позбавлення волі. Ресоціалізація засуджених осіб
- •Концептуальні основи розвитку соціальних служб на підприємствах
- •5.1. Професійна модель, функції та вимоги до особистості соціального працівника
- •5.2. Особливості професійної “я-концепції”фахівців системи соціального захисту населення
- •5.3. Проблеми «професійного вигорання» соціальних працівників
- •Значення професійної інтеракції у формуванні професійної компетентності соціальних працівників
- •5.5. Проблема наснаження в контексті соціальної роботи
- •5.6. Підготовка фахівців із соціальної роботи для системи соціального захисту населення
- •5.7. Оцінка персоналу організацій, що надають соціальні послуги в Україні
- •5.8. Значення практики та волонтерської діяльності у формуванні професійної самосвідомості соціальних працівників
1.3. Проблеми формування понятійно-категоріального апарату соціальної роботи
Сучасне розуміння соціальної роботи передбачає розгляд даного феномену в таких аспектах: 1) як складне соціальне явище, модель, за допомогою якої суспільство виконує функції збереження та відтворення людини; 2) як соціально спрямована наука, що має свій об’єкт, предмет, закономірності, принципи та методи дослідження; 3) як професійна діяльність, пов’язана із наданням конкретних видів допомоги різним групам населення при вирішенні їх проблем; 4) як комплекс навчальних дисциплін, засвоєння яких повинно складати основу формування професійної самосвідомості визначених фахівців. Ось чому,
13
понятійно-категоріальний апарат сучасної соціальної роботи містить сукупність понять, категорій, термінів, які характеризують усі перераховані вище аспекти даного феномену і складають основу методології соціальної роботи.
Зазвичай понятійно-категоріальний апарат будь-якої науки служить найважливішим компонентом системи логічно впорядкованого знання і представляє собою «сукупність понять, категорій і термінів, що дозволяють в узагальненій формі відобразити явища, що вивчаються даною наукою, а також зв’язки між ними шляхом фіксації їх суттєвих ознак, властивостей та закономірностей» [107, с.26].
За визначенням більшості словників [90, с.256], поняття є логічною формою мислення, в якій відображаються загальні, істотні і відмінні ознаки предметів і явищ дійсності. Якщо поняття набуває сталої форми, його визначають як «термін», а систему термінів науки називають «термінологією». Найбільш широким поняттям, в якому відображені більш загальні та суттєві властивості, ознаки, зв’язки та відносини предметів, явищ дійсності та пізнання називають категоріями
[49, с.72].
Оскільки соціальна робота досить багатовимірне явище з точки зору її пізнання, понятійно-категоріальний апарат теорії соціальної роботи ще не визначено остаточно. Однак, деякі автори роблять спроби певним чином класифікувати та впорядкувати групи понять і категорій даного виду знань.
Наприклад, в навчальному посібнику за ред. І.Д. Звєрєвої та Г.М. Лактіонової [107, с.27], виділено три групи понять соціальної роботи:
– запозичені – поняття і категорії не специфічні для теорії соціальної роботи, оскільки визначені ними явища і процеси вивчаються іншими науками. Сюди автори відносять такі: соціум, соціальне середовище, соціальні відносини, соціалізація, соціальна активність, соціальне виховання та ін.
– загальні – поняття та категорії, які належать переважно, до теорії соціальної роботи, але використовуються також і в інших галузях знань. До цієї групи відносяться поняття: соціальна реабілітація, соціальна адаптація, соціальний захист, соціальний інститут, соціальна діагностика, соціальне інспектування та ін.
– специфічні – поняття та категорії власне теорії соціальної роботи, які виражають її сутнісний аспект, відображають конкретні способи прояву її сутнісного аспекту, характеризують її якісний стан. До специфічних понять, що утворюють цю групу, належать: соціальний працівник, соціальний педагог, соціальне обслуговування, соціальний супровід, соціальне страхування,
волонтерський рух та ін.
14
Визначення більшості із зазначених груп понять та категорій можна знайти у відповідних енциклопедіях та словниках [52, 78, 90, 104, 109, 114, 116 та ін.].
Таким чином, понятійно-категоріальний апарат соціальної роботи перебуває на стадії формування, постійно уточнюється, поглиблюється, змінюється та збагачується. Основними проблемами у становленні теоретико-методологічних засад соціальної роботи на сучасному етапі є:
Визначення місця теорії соціальної роботи серед суспільних дисциплін і виокремлення її як окремої галузі знань.
Пошук чи виокремлення власного специфічного об’єкта дослідження та теоретичної парадигми соціальної роботи.
Побудова структури взаємозв'язків соціальної роботи з методологією інших дисциплін.
Соціальні працівники для досягнення високого рівня професійності обов’язково повинні вільно володіти понятійно-категоріальним апаратом теорії соціальної роботи, визначати зміст основних та спеціальних термінів, опановувати новими теоретичними знаннями, що характеризують методологію даної науки та шляхи її розвитку, розумітися на сучасних підходах щодо визначення основних категорій та понять.