4. Основи стандартизації та критичний огляд стандартів з аудиту

Процеси глобалізації у світовій економіці, всебічне поглиблення міжнародних відносин, виникнення та розвиток транснаціональних корпорацій, холдингових компаній, промислово-фінансових груп тощо, обумовили необхідність стандартизації не тільки бухгалтерського обліку та фінансової звітності на міжнародному рівні, але і аудиту. Іншою причиною необхідності стандартизації аудиту у міжнародному масштабі був швидкий ріст монополізму у сфері аудиту і консультаційних послуг. Вже сьогодні, переважна більшість цього ринку припадає на чотири великі аудиторські фірми, а саме: „Прайс Уотерхаус Куперс”; „Ділойт і Туш”; „Ернст і Янг” та „КПМГ”.

Стандарт в перекладі з англійської мови означає норму, зразок, еталон, модель, що приймаються за вихідні для порівняння з ними інших подібних об’єктів.

Аудиторські стандарти – документи, що формулюють єдині базові вимоги й загальні підходи до проведення аудиту.

Стандартизація аудиту на міжнародному рівні здійснюється у вигляді Міжнародних стандартів аудиту (МСА). МСА утворюють цілісну постійно вдосконалювану систему аудиту, яка містять основні принципи і процедури, а також відповідні рекомендації, подані у вигляді пояснювального та іншого матеріалу. МСА слід застосовувати під час аудиторської перевірки фінансової звітності, іншої інформації і при наданні супутніх послуг. Застосування на практиці МСА дають можливість аудитору визначити масштаби, строки, методику проведення аудиту, а також критерії оцінки його результатів. Стандарти аудиту необхідні тому, що вони дають можливість підтримувати аудиторську діяльність на відповідному рівні і вимагають від аудиторів підвищувати свої знання і кваліфікацію.

Значення стандартів полягає в тому, що вони:

• забезпечують однозначне трактування понять, які застосовуються (використовуються) в аудиторській діяльності;

• визначають методологічні засади проведення аудиту;

• забезпечують високу якість аудиторської перевірки;

• сприяють впровадженню в аудиторську практику нових наукових досягнень;

• допомагають користувачам фінансової інформації зрозуміти суть і методи аудиторської перевірки;

• забезпечують зв’язок окремих елементів аудиторського процесу;

• створюють достатній громадський (суспільний) імідж професії;

• усувають необхідність контролю з сторони держави;

• допомагають аудитору вести переговори із замовником (клієнтом);

• забезпечують можливість здійснення контролю якості роботи аудиторів;

• забезпечують раціоналізацію праці аудиторів;

• забезпечують порівняльність роботи окремих аудиторів.

Методика роботи над стандартами і положеннями, прийнята в МФБ, наступна:

• відбір тем, призначених для вивчення;

• створення спеціальних підкомітетів;

• вивчення в підкомітеті вихідної інформації та підготовка проектів для розгляду Комітетом (Радою);

• у разі затвердження проекту подання його Комітетом (Радою) на розгляд організаціям - членам МФБ і міжнародним організаціям;

• розгляд Комітетом (Радою) коментарів і пропозицій для внесення змін;

• видання затвердженої нової редакції проекту у вигляді відповідного стандарту або положення.

На  основі стандартів формуються  навчальні програми для підготовки аудиторів та  однакові вимоги для проведення іспитів. Аудиторські стандарти є підставою для  доказу в суді якості проведення аудиту  й визначення міри  відповідальності аудитора.

Аудиторські стандарти, які підготовлені РМСАНВ, базуються на таких основних принципах:

• аудит повинен здійснюватися особою, яка має відповідну професійну підготовку і досвід роботи;

• по всіх питаннях роботи аудитор повинен дотримуватися об’єктивності, конфіденційності і незалежності його суджень;

• аудитор повинен добросовісно і кваліфіковано виконувати свої зобов’язання перед клієнтом, тим самим забезпечити належний контроль за діями підлеглих співробітників під час аудиту;

• аудитору, необхідно мати достатню уяву про систему внутрішнього контролю клієнта, щоб спланувати свою роботу, визначити характер і обсяг аудиторських процедур, строки виконання окремих етапів і перевірки в цілому;

• під час аудиторської перевірки аудитор, використовуючи методи опитування, спостереження, аналізу і ін., нагромаджує вичерпні докази для складання висновку незалежного аудитора про достовірність фінансової звітності;

• у висновку незалежного аудитора повинна міститися думка аудитора про достовірність фінансової звітності або опис причин модифікації аудиторського висновку.

Застосовувати МСА в якості національних можуть тільки ці країни, які є членами Міжнародної федерації бухгалтерів.

Деякі регіональні організації прийняли відповідні рішення щодо застосування і визнання Міжнародних стандартів аудиту, надання впевненості та етики. Зокрема, Комісія Європейського Союзу (ЄС) прийняла рішення про те, що починаючи з 2005 року країни-члени ЄС при проведенні обов’язкового аудиту повинні застосовувати Міжнародні стандарти аудиту, надання впевненості та етики, розроблених РМСАНВ Міжнародної федерації бухгалтерів.

Аудиторські стандарти повинні відповідати змінам економічних умов. Відповідно до цих змін стандарти підлягають періодичному перегляду.

На теперішній час існують аудиторські стандарти декількох рівнів:

• міжнародні;

• національні;

• внутрішні (стандарти громадських аудиторських організацій і стандарти аудиторських фірм –  внутріфірмові стандарти)

МСА юридично не мають переважної сили над національними нормативними документами , які регулюють аудиторські перевірки фінансової чи іншої інформації в конкретній країні. Аудиторська перевірка фінансової або іншої інформації з певного питання, здійснена згідно з національними нормативними документами цієї країни, автоматично вважатиметься такою, що відповідає Міжнародним стандартам аудиту, тією мірою, якою Міжнародні стандарти аудиту відповідають нормативним документам стосовно цього питання.

Статус Міжнародних стандартів аудиту

Міжнародні стандарти аудиту не можуть врахувати усі національні особливості організації і практики аудиту різних країн. Це пов'язано головним чином з рядом об'єктивних і суб'єктивних обставин розвитку національних економік. Крім того, ряд ведучих економічно розвинених країн має свої стандарти аудиту. Але в той же час при інтеграції будь-якої держави у світову економіку і тим більше глобалізації ринків капіталів і цінних паперів без єдиних для усіх учасників світового економічного розвитку вимог Міжнародних стандартів аудиту не обійтися (особливо за наявності в національних стандартах положень, які докорінно суперечать міжнародним стандартам).

Таким чином, Міжнародні стандарти аудиту покликані регулювати єдність організації, порядку і оформлення процедур, а також результатів аудиторської діяльності у всьому світі. Проте, як було відмічено раніше, вони не відміняють і не можуть відмінити існуючі б низці країн національні положення.

Наприклад, національні стандарти існують в Англії, Канаді, США і Швеції, але вимоги МСА в цих країнах все-таки беруться до відома в практичній діяльності.

У ряді держав (Австралії, Бразилії, Голландії, Росії) МСА покладені в основу національних регламентуючих документів. Крім того, існують держави (Кіпр, Нігерія та ін.), де МСА прийняті як національні.

Законодавча база аудиту в зарубіжних країнах має кілька-істотних відмін­ностей від української. Так, слід відмітити наявність законодавчого визначення незалежності аудиторів (Росія і Білорусь), декларування законодавцем основних принципів діяльності аудиторів (Казахстан), визначення «аудиторської таємниці» (Росія).

Не можна не відзначити узаконене страху­вання ризиків аудиторської діяльності (Росія, Ка­захстан), а також наявність (крім як в Україні) ліцензування аудиторської діяльності. При цьому ліцензії на аудиторську діяльність видаються Мі­нфіном країни (Казахстан, Білорусь, Росія), тоді як в Україні Аудиторська палата ліцензувала ау­диторську діяльність. Є і низка корисних, на наш погляд, моментів у законодавчому полі аудиту. Так, у Білорусі замовники (юридичні чи фізичні особи), що пройшли обов'язкову аудиторську перевірку, повинні усунути виявлені аудитором порушення протягом 30 календарних днів з дати одержання аудиторського висновку і внести від­повідні зміни до фінансової звітності. Тому в Білорусі не таким актуальним є питання про по­милки, виявлені після аудитора фіскальними ор­ганами.

Розглядаючи правове поле аудиту, безумовно, необхідно враховувати, що практично у всіх країнах - об'єктах аналізу діє безліч підзаконних ак­тів, що регулюють як саму аудиторську діяль­ність, так і вимоги до аудиторських висновків Основними регуляторами так званого «другого плану» у всіх країнах виступають національні ба­нки, у Росії і Білорусі - Міністерства фінансів, в Україні і Казахстані - регуляторні органи ринку фінансових послуг. Так само в усіх країнах існу­ють згадування про аудит в різних законах, що регулюють окремі сфери господарювання (банків­ська діяльність, торгівля цінними паперами, торгі­вля енергоносіями, валютне законодавство тощо). Тобто практично головним правовим регу­лятором у зазначених країнах виступає держава.

Міжнародні стандарти аудиту покликані уніфікувати підхід до аудиту в міжнародному масштабі й сприяти розвитку аудиту в країнах, де рівень професіоналізму нижче загальносвітового.

Потреба в Міжнародних стандартах аудиту зростає з кожним роком, оскільки у світі існує тенденція інтеграції у світову економіку країн зі своїми системами бухгалтерського обліку і бухгалтерською (фінансовою) звітністю.

Слід зазначити, що МСА повинні застосовуватися тільки до істотних аспектів. В окремих випадках світова практика допускає можливість відступу від них з метою досягнення найбільшої ефективності аудиторської перевірки. Аудитор, який використовує таку можливість, зобов'язаний обгрунтувати зроблений відступ.

Розробка єдиних стандартів аудиту і супутніх аудиту послуг, застосованих до будь-яких ситуацій і обставин, що виникають на практиці, виключена, тому до прийнятих стандартів слід відноситися як до основних принципів, які необхідно дотримувати при наданні аудиторських послуг. Точність процедур по застосуванню цих стандартів залежить, як правило, від професійного судження кожного аудитора і виникаючих обставин.

Нині у зв'язку з посиленням інтеграції країн світової спільноти зростає роль процесу гармонізації національних систем бухгалтерського обліку відповідно до вимог Міжнародних стандартів фінансової звітності (МСФО) - International Accounting Standards (IAS).

Тільки на основі єдності методичних підходів, уніфікації вживаних моделей обліку можливе формування і представлення зрозумілою і при цьому однаково трактуючою кваліфікованими користувачами різних країн світової спільноти бухгалтерської (фінансовою) звітності.

Уперше Міжнародні стандарти фінансової звітності стали розробляти виходячи з потреб транснаціональних компаній. Їх дочірні підприємства, філії і представництва на території держав з неоднаковим рівнем економічного розвитку, такі корпорації зіткнулися з істотними відмінностями в порядку ведення бухгалтерського обліку, податковому законодавстві, оцінці засобів і формування звітності.

В більшості випадків на практиці доводилося (а іноді доводиться і зараз) вести дві бухгалтерії, що значною мірою утрудняло (утрудняє) визначення фінансових результатів діяльності і складання звідних річних звітів по корпорації в цілому.

Непорівнянність результативних показників бухгалтерських (фінансових) звітів і їх недостатня прозорість не дозволяли виявляти істинне фінансове положення партнерів різних країн, що, у свою чергу, призводило до значних втрат і навіть краху дочірніх підприємств, філій і представництв і наносило істотні збитки самій корпорації.

Виходячи з вищевикладеного назріла необхідність наведення ладу у формуванні фінансових показників економічних суб'єктів на основі узагальнених проектів національних положень і правил, що регламентують бухгалтерську (фінансову) звітність.

Відомо, що аудиторські послуги за традицією носять міжнародний характер. Проте і нині у національних професійних аудиторських організацій існує прагнення не допустити на внутрішній ринок міжнародні аудиторські організації. Наслідком цього є встановлення різних бар'єрів на шляху проникнення міжнародних правил і вимог до організації і проведення аудиту.

Усе вищевикладене вимагає вироблення єдиних "правил гри, регулюючих усі істотні аспекти аудиту світової спільноти.

Рис. 1. Структура стандартів, виданих Радою