143. Дії, що можуть бути віднесені до конкурентних щодо акціонерного товариства

Важливим моментом є регулювання антиконкурентної діяльності всередині самої корпорації. По-перше, в законодавчій базі України не досить чітко сформульовані умови віднесення дій власників чи персоналу корпорації до конкурентних, тому у внутрішній системі управління потрібно це чітко визначити. Для цього приймають документи про заборону конкурентної діяльності в AT із занесенням до них певних вимог. Наприклад, члени керівних органів корпорації не мають права без погодження ради товариства або загальних зборів бути членами правління або управлінцями, які несуть персональну відповідальність в іншому господарському товаристві, крім тих, які створені цією корпорацією.

Крім наведених вище підходів, згідно з якими дії посадових осіб можуть вважатися конкурентними щодо AT, конкурентними діями акціонерів і персоналу щодо AT можуть також вважатися: навмисне поширення свідомо неправдивих відомостей, що можуть завдати шкоди діловій репутації AT та його майновим інтересам, закупівля структурними підрозділами, дочірніми та залежними підприємствами AT сировини і матеріалів за завищеними і реалізація продукції за зниженими цінами, якщо ця продукція є профільною для AT, розголошення комерційної таємниці, яку можуть використати конкуренти на шкоду AT, неправомірне збирання інформації, що містить комерційну таємницю AT, схиляння членів персоналу AT до розголошення інформації, що містить комерційну таємницю, використання товарних знаків AT підприємствами, у яких особа – член персоналу AT має частку власності або перебуває у трудових відносинах, схиляння до бойкоту AT інших юридичних осіб – контрагентів з господарської діяльності, схиляння до розриву договорів з AT. У положенні також має бути визначена відповідальність за порушення пунктів положення.

Не можна стверджувати, що конче потрібно розробляти окремо таке положення, його можна внести окремим розділом, наприклад в Положення про персонал та ін. У цілому наведені положення не вичерпують усіх відносин акціонерів, посадових осіб і їх можна розширювати, регламентуючи більшу чи меншу функцію менеджменту та інших працівників, стосунки акціонерів з корпорацією.

144. Органи корпоративного управління, що приймають внутрішньо-корпоративні документи

Внутрішньо-корпоративні документи затверджуються різними органами управління. Регуляторна база 1991 p. не зовсім чітко визначила такі особливості, тому є різні підходи до цієї проблеми. Так, існує ряд положень, що визначають базові засади функціонування корпорації і затверджуються, як правило, загальними зборами акціонерів. До таких положень можна віднести: Положення про загальні збори, Положення про раду акціонерного товариства, Положення про правління, Положення про ревізійну комісію, Положення про збільшення (зменшення) статутного фонду, Положення про відповідальність посадових осіб перед акціонерним товариством і акціонерами, Положення про прийняття внутрішньо-корпоративних нормативних актів, Положення про порядок створення, реорганізації та ліквідації дочірніх підприємств та ін. Як свідчить практика, ця частина положень має обов'язково затверджуватися загальними зборами, оскільки вони конкретизують ті пункти, які є компетенцією загальних зборів, деякі інші положення можуть затверджуватися загальними зборами за їх розсудом або можуть бути передані іншим органам управління. Такі ситуації виникають за умов значної ролі загальних зборів, особливо якщо існує дійовий контроль. У таких випадках на збори може бути покладено право затверджувати усі внутрішньо-корпоративні положення. Частина положень, особливо та, що більшою мірою стосується оперативної діяльності, може бути покладена на раду товариства, а іноді й на правління. Таке право надається рішенням вищого органу товариства для більш оперативного вирішення проблем і знаходить своє відображення або в статутних пунктах, або у рішеннях загальних зборів. Наприклад, раді товариства може бути надано право приймати положення Про оплату членів праці правління, Про цінні папери товариства, Про комерційну таємницю та ін. і зміни до них, оскільки в діючі положення могли бути внесені пункти, які терміново потребують коригування. На правління AT можуть бути покладені право і обов'язок приймати і вносити зміни до положень Про внутрішній трудовий розпорядок, Про персонал, Про відділи в корпорації та ін., оскільки, наприклад, змінюються умови праці. Тому частина положень затверджується тільки зборами, частина – радою товариства, а інші – виконавчим органом товариства. Важливо, щоб усі проекти внутрішньо-нормативних документів були узгоджені з акціонерами-учасниками. Прийняття внутрішньо-корпоративних документів супроводжується відповідними діями щодо їх реєстрації в правлінні або канцелярії. Зміна положень, їх нова редакція мають здійснюватись тим самим органом, який затвердив ці документи, або вищестоящим органом. Про прийняті внутрішньо-корпоративні документи слід сповістити акціонерів і персонал корпорації. Доцільно мати примірники внутрішньо-корпоративних документів для ознайомлення усіх учасників.