- •1.Лекція – провідна форма навчання у вищій освіті.
- •2.Різновиди практичних занять у педагогічному внз.
- •3.Призначення лабораторних занять у педагогічному внз.
- •4.Специфіка діяльності студента на лекційних і семінарських, лабораторних заняттях
- •5.Тренінг як особлива форма навчальної діяльності.
- •6. Значення педагогічної практики в опануванні майбутньою професією.
- •7. Правила роботи з літературними джерелами.
- •8.Способи фіксування інформації – складання плану, тез, анотації, конспектування, рецензування.
- •9.Різновиди контролю навчальної діяльності студентів.
- •10.Визначальні умови самостійної роботи студентів педагогічного внз.
- •Тема 3. «Науково-дослідна діяльність студентів педагогічного внз»(2 год.) Лекції № 3: план
- •1. Науково-дослідна робота – важливий компонент фахової підготовки майбутнього педагога.
- •2. Форми й види науково-дослідної роботи студентів
- •3. Характеристика різновидів науково-дослідної роботи у навчальний та позанавчальний час.
- •1.Дипломна (кваліфікаційна) робота має містити:
- •Етапи здійснення наукового дослідження.
- •5. Вимоги до оформлення результатів науково-дослідної роботи студентів.
9.Різновиди контролю навчальної діяльності студентів.
Контроль та оцінка знань і вмінь допомагають:
з’ясувати ставлення студентів до навчання, своїх обов’язків;
виховують активність і самостійність, завзятість і наполегливість, уміння долати труднощі;
виховують гуманні якості.
Різновиди контролю: модульний контроль, тестовий контроль: види тестів, технологія створення тестових завдань, вимоги до тестових завдань, переваги і недоліки тестового контролю. Класифікація тестів, організація тестового контролю).
Контроль знань, умінь і навичок студентів – невід’ємна складова педагогічного процесу та форма зворотного зв’язку. Контроль сприяє більш глибокому засвоєнню знань, умінь і навичок. Перевірка та оцінювання дає викладачеві інформацію щодо рівня знань і вмінь студентів; дозволяє аналізувати наскільки ефективними є технології навчання, форми методи та засоби, які використовуються у викладанні.
Контроль дисциплінує студентів, сприяє формуванню відповідальності та самостійності в навчанні.
Поточний контроль − контроль рівня знань та вмінь у процесі навчання, який проводиться на лекціях, семінарах, лабораторних і практичних заняттях. Цей вид контролю дозволяє не лише визначити рівень оволодіння знаннями та вміннями, а й сприяє своєчасному коригуванню дій викладачів та студентів.
Періодичний контроль − це контроль, який здійснюється після вивчення розділу, теми; він сприяє аналізу певного важливого напряму навчального процесу, допомагає систематизувати та узагальнити знання, звести їх у певну систему. Проводиться в кінці семестру.
Підсумковий контроль − контроль, який проводиться в кінці вивчення курсу. Це семестровий контроль, іспити, ліцензовані та інтегровані іспити, державна атестація студента.
Види і форми контролю
Поточний
• вхідний контроль;
• експрес-опитування;
• опитування на засвоєння попередньої лекції;
• опитування під час лекції на лекції на розуміння її суті; на розуміння її змісту;
• контроль лекції або семінарського заняття
Проміжний
• контрольні роботи;
• тестові опитування;
• колоквіум;
• контроль практичних умінь і навичок;
Підсумковий
• комплексні контрольні завдання;
• курсові роботи та курсові проекти;
• заліки;
• семестрові іспити
Зворотній зв’язок є найбільш достовірним при вдалому поєднанні всіх форм контролю: поточного, проміжного, підсумкового, а також вхідного та заключного.
Модульний контроль.
Особливостями модульного контролю є:
– зацікавленість студентів в одержанні високої оцінки, особливо тих, у кого високий рейтинг із попередніх модулів;
– посилення мотивації в навчанні, самостійній роботі, самоконтролі й самокорекції знань та вмінь.
Модульний контроль проводиться в письмовій, письмово-усній, усній формах або автоматизованими навчальними комп’ютерними системами.
Тестовий контроль.
Тестовий контроль займає особливе місце серед способів перевірки знань, умінь і навичок. Тест у перекладі з англійської (tеst) − іспит, випробування.
Тестування − це визначення рівня підготовленості людини в певній галузі знань, психологічного, фізичного й розумового стану, професійної придатності, обдарованості та інших якостей особи за допомогою системи спеціально підготовлених завдань.
Тестування можна використовувати:
для самостійного оцінювання студентом своїх знань;
для вхідного (базового) контролю;
при допущенні студента до нового модуля (теми);
для поточного контролю;
для рубіжного (підсумкового) контролю;
контролю «виживаності» знань.
Тестове завдання − це завдання, запитання або задача, для яких може бути попередньо визначена (сформульована) єдино можлива правильна відповідь. Така відповідь є еталоном.
Види тестів, які використовуються в педагогічній практиці:
– тести досягнень призначені для з’ясування рівня засвоєння знань та вмінь;
– тести інтелекту – для з’ясування стану мислення, пам’яті, уваги та інших характеристик психологічного розвитку особи.
Педагогічні тести різних рівнів складності й форми дозволяють якісно оцінити структуру і виміряти рівень знань та вмінь.
Переваги тестового контролю:
− об’єктивність та надійність наслідків перевірки;
– можливість автоматизації перевірки виконання завдань;
– скорочення часу виконання тестових завдань;
– посилення мотивації та зацікавленості в наслідках навчання;
– висока диференціююча здатність;
– виявлення індивідуального рівня підготовленості студента на певному етапі навчання.
Недоліки тестового контролю:
− відсутність можливості перевірки розвитку мислення;
− невеликий обсяг змісту навчального матеріалу, що перевіряється, порівняно з матеріалом усієї дисципліни.
Класифікація тестів.
Для перевірки результатів навчання використовують тести успішності засвоєння знань та володіння вміннями й навичками.
Вони класифікуються за рівнями:
тести І рівня − тести розпізнавання, розрізнення, співвідношення та тестові завдання з вибірковими відповідями;
тести II рівня − відтворення інформації, розв’язування задач, виконання типових завдань;
тести ІІІ рівня − тести, які передбачають уміння застосовувати знання, уміння та навички в нових умовах, у невивченій, незнайомій ситуації, у практичній діяльності;
тести IV рівня − виконання творчих завдань за невідомим алгоритмом.
Завдання, які використовуються в тестах, поділяються на два типи:
− завдання з вільним складанням відповідей (відкриті завдання);
− завдання з наданими відповідями (закриті завдання).
