29. Методом броматометрії визначають лікарські засоби,молекули яких містять:

1. піримідиновий цикл;

2. ароматичне кільце;

3. циклогексан;

4. піридинове кільце;

5. тіазолове кільце.

30. Фармакопейним методом кількісного визначення лікарських засобів, молекули яких містять первинну ароматичну аміногрупу, є:

1. ацидиметрія;

2. комплексонометрія;

3. нітритометрія;

4. кислотно-основне титрування в неводних розчинах;

.5) йодометрія.

31. До якої групи методів аналізу належить рефрактометрія:

1. мікрокристалоскопічних;

2. біологічних;

3. фізико-хімічних;

4. фізичних;

5. хімічних?

32. Метод К'єльдаля використовують для кількісного елементного аналізу органічних лікарських засобів, які містять:

1) сульфур;

2. нітроген;

3. галоген;

4. бісмут;

5. фосфор.

33. Для визначення питомої електропровідності фармакопейних препаратів води використовують метод:

1. кондуктометрії;

2. полярографії;

3. хроматографії;

4. амперометрії;

5. потенціометрії.

34. Згідно з ДФУ ідентифікацію первинної ароматичної аміногрупи проводять за допомогою реакції:

1. утворення азобарвника;

2. утворення ауринового барвника;

3. утворення комплексних сполук з купруму(Ш) сульфатом;

4. утворення комплексних сполук з феруму(Ш) хлоридом;

5. утворення забарвлених осадів з розчинами кислот.

35. Метод рефрактометрії використовують для кількісного визначення розчину:

1. натрію хлориду 0.9 %;

2. цинку сульфату 0,25 %;

3. кальцію хлориду 10 %;

4. кислоти хлоридної 8.2 %;

5. атропіну сульфату 1 %.

36. До хімічних методів аналізу належить:

1. рефрактометрія;

2. хроматографія;

3. визначення густини;

4. комплексонометрія;

5. потенціометрія.

37. Який метод використовують для кількісного визначення вмісту глюкози в ізотонічному розчині:

1. гравіметричний;

2. рефрактометричний;

3. перманганатометричний;

4. нейтралізації;

5. аргентометрії?

38. Меркуриметрія належить до методів:

1. комплексонометричного титрування;

2. осадження;

3. окиснення-відновлення;

4. кислотно-основного титрування у водному середовищі;

5. кислотно-основного титрування в неводному середовищі.

39. Для приблизної оцінки вмісту допустимої домішки в ЛЗ застосовують:

1. аміачно-буферний розчин;

2. розчин кислоти сульфатної;

3. еталонний розчин;

4. розчин кислоти нітратної;

1. суміш розчинів сульфатної та нітратної кислот.

40. Показник заломлення залежить від:

1. температури, тиску, довжини хвилі світла;

2. температури, густини, тиску;

3. довжини хвилі світла, концентрації, температури;

4. довжини хвилі світла, концентрації, тиску;

5. концентрації, температури, тиску.

41. Чинник показника заломлення — це:

1) відношення синуса кута падіння променя світла в повітрі до синуса кута падіння променя світла в певному середовищі;

2)величина приросту показника

заломлення;

3)відношення тангенса кута падіння променя світла в повітрі до тангенса кута падіння променя світла в певному середовищі;

4)величина приросту показника

заломлення в разі збільшення концентрації на 1 %;

5) відношення швидкості світла у вакуумі до швидкості світла в досліджуваному розчині.