- •Isbn 966-7308-18-9
- •§ 1.1. Походження терміна "документ"
- •§ 1.2. Емпіричні уявлення про документ
- •§ 1.3. Різні значення поняття "документ"
- •§ 2.1. Поняття "інформація". Теорія інформаційної комунікації
- •§ 2.2. Структура процесу соціальної комунікації
- •§ 2.3. Характеристика ____________"соціальної інформації". Інформація і
- •§ 2.4. Функціональне визначення поняття "документ"
- •§ 3.1. Визначення документа в стандартах з діловодства та архівної справи
- •§ 3.2. Визначення документа в бібліотекознавстві
- •§ 3.3. Сучасні визначення документа в інформатиці
- •§ 3.4 Документ IV як "записана інформація"
- •§ 3.5. Документ як об'єкт бібліотечної справи
- •§ 4.1. Завдання класифікування документів
- •§ 4.2. Класифікація Документа IV за ознаками, що
- •§ 4.3. Класифікація Документа IV за ознаками, що
- •§ 4.4. Класифікація Документа IV за іншими ознаками
- •§ 4.4.1. Первинні та вторинні документи
- •§ 4.4.2. Опубліковані та неопубліковані документи
- •§ 4.4.3. Документи-оригінали і копії
§ 3.3. Сучасні визначення документа в інформатиці
"Тлумачний словник з основ інформаційної діяльності" дає таке визначення
"документа": "соціальна інформація, зафіксована на будь-якому матеріальному носії
з метою її збереження, розповсюдження та використання. У науково-інформаційній,
бібліотечно-бібліографічній діяльності під документом маються на увазі головним
чином твори друку, а також неопубліковані, аудіовізуальні та інші документальні
джерела інформації'" [8].
Саме визначення не дає можливості зрозуміти, про яке значення "документа"
тут йдеться. Його можна віднести навіть до Документа І, тому що і в предметах
природного походження, коли вони використовуються для передачі інформації про
них, передається саме соціальна інформація, тобто така, що функціонує в
суспільстві, де організатором інформування, тобто комунікантом, є людина і
Сайт "Професійні ресурси документознавства"
www.documentoved.at.ua
приймачем інформації — теж людина.
Наведені приклади документів дають уявлення про значення Документа IV,
але воно нечітке, тому що визначення закінчується безмежним "та інші
документальні джерела інформації"".
У тому ж, словнику, тільки в іншому розділі, дається інше визначення
"документа": "матеріальний об'єкт, що містить у зафіксованому вигляді інформацію,
оформлену встановленим, чином і таку, що має у відповідності з діючим
законодавством правове значення" [9]. Ця дефініція більш за все підходить до
значення "Документ VII".
"Термінологічний словник з бібліотечної справи та суміжних галузей знання"
визначає "документ" як "матеріальний об'єкт із зафіксованою на ньому інформацією
у вигляді тексту, звукозапису чи зображення, призначений для передачі в часі та
просторі з метою збереження та суспільного використання" [10].
У цій дефініції як відмітна риса документа вказується те, що інформація в
ньому подається "у вигляді тексту, звукозапису чи зображення". Очевидно, що
"текст" тут розуміється тільки як словесний і писемний. Цьому значенню відповідає
і дефініція "тексту" в даному словнику: "тематично взаємопов'язана послідовність
висловлювань або одне висловлювання, виражене за допомогою певної системи
знаків, а також писемна фіксація висловлювань" [11].
Крім того, у цьому визначенні "призначеність для передачі в часі та просторі з
метою збереження та суспільного використання" подана як характерна риса
"матеріального об'єкта", а не "інформації", на відміну від наведеної вище дефініції у
"Тлумачному словнику...". Слід сказати, що ці вислови не є однозначними.
Інформація в документі завжди є призначеною для передачі в процесі комунікації,
тобто передачі в часі та (або) в просторі. Вона завжди u1092 фіксується з метою її
збереження та наступного використання суспільним суб'єктом у суспільній
практиці. Що ж стосується документів як матеріальних об'єктів, то самі вони не
завжди призначаються для передачі в часі та просторі. Наприклад, не призначені для
передачі в часі так звані документи тимчасового використання, які знищуються
після їх застосування. Є також документи, не призначені для передачі в просторі,
тому що вони за своєю матеріальною формою чи конструкцією непридатні для
цього (наприклад, скеля з написом, будинок з мозаічною картиною або навіть книга-
кодекс, дуже велика за розміром).
Документи не завжди створюються з метою їх збереження (наприклад,
підготовчі матеріали до якоїсь праці). Що стосується "суспільного використання", то
воно може вважатися спільною рисою всіх документів, бо всі вони тільки тому є
документами, що призначені для використання в суспільстві, навіть в тому випадку,
коли споживачем інформації з того чи іншого документа буде лише одна людина.
Але документи можна розрізняти за обсягом тієї аудиторії, на яку вони
розраховуються при їх створенні: призначені для конкретної людини; для певної
групи користувачів; для невизначеного точно кола споживачів інформації.
Отже, останнє визначення тлумачить "документ" як Документ IV, але звужує
його обсяг, тому що обирає серед усіх документів, у яких інформація зафіксована
способом запису, тільки такі, які за задумом призначені для їх збереження і передачі
в часі та просторі.
Сайт "Професійні ресурси документознавства"
www.documentoved.at.ua
Крім того, за цим визначенням до документів належатимуть тільки такі, що
викладені знаками писемними, звуковими та зображувальними. Не входять у цей
перелік документи, в яких інформацію зафіксовано способом тиснення (наприклад,
брайлевські видання) чи технічного кодування, призначені для використання
безпосередньо машиною (наприклад, програми для ЕОМ на машинному носії).
