- •7.100402 «Транспорті системи»
- •1. Основні поняття та етапи розвитку інформаційних систем та технологій
- •1.1 Етапи розвитку інформаційних технологій (іт)
- •1.2 Інформаційні системи
- •1.3. Класифікація іс
- •1.4. Структура іс
- •2.3. Мережева модель даних
- •2.4. Реляційна модель даних
- •2. Бази даних
- •2.1. Інформаційні моделі даних
- •2.2. Ієрархічна модель даних
- •Тобто кожний атрибут приймає значення з одного з 4-х доменів.
- •3. Реляційні бази даних
- •3.1. Первинний ключ (суперключ) відношення
- •3.2. Можливий (потенційний) ключ відношення
- •3.3. Чужий (зовнішній) ключ відношення
- •4. Проектування реляційної бази даних
- •4.1. Цілі проектування рбд
- •4.2. Універсальне відношення
- •4.2.1. Поняття форми відношення. Перша нормальна форма.
- •4.2.2. Проблеми, що можуть виникнути при роботі з рбд
- •4.3. Нормалізація відношення
- •4.3.1. Нормальна форма Бойса-Кодда
- •4.3.2. Функціональні залежності
- •4.4.1. Поняття сутності та зв’язку
- •4.4.2. Тип зв’язку
- •4.4.3. Побудова попередніх відношень
- •4.4.3.1. Правило №1
- •4.4.3.2. Правило №2
- •4.4.3.3. Правило №3
- •4.4.3.4. Правило №4
- •4.4.3.5. Правило №5
- •4.4.3.6. Правило №6
- •4.5. Перевірка отриманих відношень.
- •5. Основні поняття теорії інформації
- •5.1. Одиниці виміру ступеню невизначеності системи
- •5.2. Властивості ентропії
- •5.3. Ентропія та інформація
- •5.4. Ентропія як міра кількості інформації
- •5.5. Кодування дискретних повідомлень
- •5.5.1. Запис повідомлення за допомогою кодів
- •5.5.2. Способи перетворювання кодів
- •5.6. Класифікація (двійкових) кодів
- •5.6.1. Ненадлишкові коди
- •5.6.2. Надлишкові коди
- •5.6.2.1. Коди з виявленням помилок
- •5.6.2.2. Коди з виправленням помилок
- •6. Системи класифікації і кодування інформації
- •6.1 Класифікатори.
- •6.2 Методи класифікації об’єктів.
- •6.3. Система ідентифікаційного кодування інформації
- •6.4. Методи ідентифікаційного кодування інформації
- •6.5. Захист ідентифікаційних кодів від помилок
- •6.5.1. Захист від помилок коду станції
- •6.5.2. Захист від помилок інвентарного номера вагона
- •6.6. Уніфікована система документації. Документообіг
2. Бази даних
2.1. Інформаційні моделі даних
База даних (БД) – організована відповідно до певних правил і підтримувана в пам'яті комп'ютера сукупність даних, що характеризує актуальний стан деякої предметной області і використовується для задоволення інформаційних потреб користувачів.
Поняття база даних можна застосувати до будь-якої зв’язаної між собою за певною ознакою інформації, яка зберігається і є організованою особливим чином – як правило, у вигляді таблиць.
Основним призначенням БД в першу чергу є швидкий пошук інформації в ній. При значному розмірі БД ручний пошук, а також модифікація інформації, що міститься в ній, займає багато часу.
Існує досить велика кількість програм, які призначені для організації інформації, утримання її і маніпуляцій з нею – такі програми отримали назву системи управління базами даних (СУБД).
Дані в БД повинні мати визначену структуру. Сукупність правил побудови структур даних у БД та операцій із ними називається моделлю даних.
Останнім часом в більшості БД використовуються реляційні моделі даних, однак спочатку коротко розглянемо решту основних моделей даних.
2.2. Ієрархічна модель даних
Ієрархічна модель передбачає організацію даних у вигляді дерева (графа без циклів):
Рис.2. Структура ієрархічної моделі даних
Структура моделі, яка має вузли та листя, зв’язані між собою дугами, складається з впорядкованого набора піддерев. Кожне дерево складене з одного кореневого вузла (предка) та впорядкованого набора зв’язаних з ним піддерев (нащадків).
Приклад:
Рис. 3. Приклад ієрархічної моделі даних
Основними поняттями моделі є об’єкти, що складаються з атрибутів, які є об’єктами нижчого рівня ієрархії та ієрархічні відношення (зв’язки) між ними.
Основними недоліками моделі є
неможливість відображувати зв’язки між об’єктами одного рівня ієрархії (пунктир),
неможливість відображувати зв’язки між об’єктами, яки не знаходяться на сусідніх рівнях ієрархії (штрих-пунктир),
неможливість підпорядкування об’єкта різним об’єктам вищого рівня ієрархії (штрих).
2.3. Мережева модель даних
Мережева модель припускає організацію даних у вигляді графа, в якому можуть бути цикли.
Наприклад:
Рис. 4. Мережева модель даних.
Структура моделі має вершини, поділені на дві групи; вершини, які належать до різних груп, зв’язані між собою дугами.
На рисунку 4 графічно зображені дані про студентів та викладачів і зв’язки між ними у вигляді графа, що складається з вершин і дуг.
Кожний викладач навчає хоча б одного студента.
Кожний студент навчається більш ніж в одного викладача.
Вершини: V1 V2 V3 … Vn
Дуги: e1 e2 e3 … em
Основними поняттями моделі є об’єкти, які поділені на групи, та зв’язки між об’єктами, що належать до різних груп.
Основним недоліком моделі є неможливість відображення зв’язків між об’єктами, які належать до однієї групи (штрихова лінія).
Мережева модель відрізняється від ієрархічної тим, що припускає використання циклів.
2.4. Реляційна модель даних
Реляційна модель – це найбільш поширена модель даних, в якої дані і зв’язки між ними організовані у вигляді таблиць. В її основі лежить математичне поняття «відношення» (relation).
Відношення являє собою підмножину декартового добутку доменів.
Домен (domain) означає множину всіх значень деякого елемента даних.
Наприклад – якщо об’єктом є вагон поїзда, то елементом даних про нього може бути інвентарний № вагона, відмітка про ролики, код станції призначення, маса вагона тощо.
Доменом інвентарного № вагона є множина значень – {10000000 – 99999999}.
Для відмітки про ролики доменом є множина – {0, 1}.
Доменом назви залізниці України є множина значень – {Донецька, Львівська, Одеська, Південна, Південно-західна, Придніпровська}.
Декартовим добутком k доменів (D1,D2,..,Dk) є множина всіх кортежів виду (V1,V2,..,Vk) довжиною k, таких що V1D1, V2D2,…,VkDk.
Наприклад: D1*D2*D3 – декартовий добуток доменів D1, D2 і D3.
де D1={0, 1}, D2={a, b, c}, D3={x, z}, тобто це є множина всіх кортежів, що складені з 3-х елементів по 1-му з кожного домену.
Відношення R на множинах D1,D2,…,Dk являє собою підмножину в декартовому добутку доменів D1*D2*…*Dk. Елементами відношення є кортежі довжиною k.
Оскільки відношення є множиною, то в ньому не може бути однакових кортежів, а порядок їх не має значення.
Наприклад:
візьмемо рядки 2, 5, 11:
-
Відношення А на множинах D1,D2,…,Dk.
В реляційних моделях даних відношення представляється як правило в вигляді таблиці, в котрій рядок – це кортеж, стовпчик – атрибут.
В роботі із базами даних використовують паралельно наступні поняття:
Таблиця 1
Проектування |
Користування |
Програмування |
відношення |
таблиця |
файл |
кортеж |
рядок |
запис |
атрибут |
стовпчик |
поле запису |
При опрацюванні даних на ЕОМ переважно використовуються поняття: файл, запис, поле.
Приклад: побудуємо відношення (таблицю даних) НАВАНТАЖЕННЯ, де
об’єкт: навантажений вагон;
атрибути: № вагона (множина 8-розрядних цілих чисел з домену D1);
рід вагона{пв, кр, пл, цс, пр}(множина двосимвольних слів з домену D2);
найменування вантажу (множина найменувань вантажу з домену D3);
маса (множина 3-розрядних цілих чисел з домену D4).
