- •7.100402 «Транспорті системи»
- •1. Основні поняття та етапи розвитку інформаційних систем та технологій
- •1.1 Етапи розвитку інформаційних технологій (іт)
- •1.2 Інформаційні системи
- •1.3. Класифікація іс
- •1.4. Структура іс
- •2.3. Мережева модель даних
- •2.4. Реляційна модель даних
- •2. Бази даних
- •2.1. Інформаційні моделі даних
- •2.2. Ієрархічна модель даних
- •Тобто кожний атрибут приймає значення з одного з 4-х доменів.
- •3. Реляційні бази даних
- •3.1. Первинний ключ (суперключ) відношення
- •3.2. Можливий (потенційний) ключ відношення
- •3.3. Чужий (зовнішній) ключ відношення
- •4. Проектування реляційної бази даних
- •4.1. Цілі проектування рбд
- •4.2. Універсальне відношення
- •4.2.1. Поняття форми відношення. Перша нормальна форма.
- •4.2.2. Проблеми, що можуть виникнути при роботі з рбд
- •4.3. Нормалізація відношення
- •4.3.1. Нормальна форма Бойса-Кодда
- •4.3.2. Функціональні залежності
- •4.4.1. Поняття сутності та зв’язку
- •4.4.2. Тип зв’язку
- •4.4.3. Побудова попередніх відношень
- •4.4.3.1. Правило №1
- •4.4.3.2. Правило №2
- •4.4.3.3. Правило №3
- •4.4.3.4. Правило №4
- •4.4.3.5. Правило №5
- •4.4.3.6. Правило №6
- •4.5. Перевірка отриманих відношень.
- •5. Основні поняття теорії інформації
- •5.1. Одиниці виміру ступеню невизначеності системи
- •5.2. Властивості ентропії
- •5.3. Ентропія та інформація
- •5.4. Ентропія як міра кількості інформації
- •5.5. Кодування дискретних повідомлень
- •5.5.1. Запис повідомлення за допомогою кодів
- •5.5.2. Способи перетворювання кодів
- •5.6. Класифікація (двійкових) кодів
- •5.6.1. Ненадлишкові коди
- •5.6.2. Надлишкові коди
- •5.6.2.1. Коди з виявленням помилок
- •5.6.2.2. Коди з виправленням помилок
- •6. Системи класифікації і кодування інформації
- •6.1 Класифікатори.
- •6.2 Методи класифікації об’єктів.
- •6.3. Система ідентифікаційного кодування інформації
- •6.4. Методи ідентифікаційного кодування інформації
- •6.5. Захист ідентифікаційних кодів від помилок
- •6.5.1. Захист від помилок коду станції
- •6.5.2. Захист від помилок інвентарного номера вагона
- •6.6. Уніфікована система документації. Документообіг
3.1. Первинний ключ (суперключ) відношення
Для того щоб знайти потрібні дані в кожному відношенні призначається первинний ключ.
Первинний ключ відношення – це мінімальний набір атрибутів, який може бути використаний для однозначної ідентифікації кортежу.
Тобто потрібно первинним ключем призначити такий атрибут, за конкретним значенням якого можна було б знайти не більше одного кортежу у відношенні. Якщо такого атрибута немає у відношенні, потрібно спробувати призначити первинним ключем пару атрибутів. Якщо й ці спроби виявляться невдалими, шукають трійку атрибутів і так далі.
У даному прикладі первинними ключами є <Код_одержувача> у відношенні ОДЕРЖУВАЧ, <Код_вантажу> у відношенні ВАНТАЖ і пара атрибутів <Код_вантажу, Код_одержувача> у відношенні ПОСТАЧАННЯ.
В будь-якому випадку первинний ключ відношення не повинний мати в своєму складі зайвих атрибутів, тобто, якщо вилучити з первинного ключа деякий одиночний атрибут, то атрибутів, що залишаться, буде недостатньо для того щоб однозначно ідентифікувати кортеж.
Наприклад, призначимо первинним ключем у відношенні ОДЕРЖУВАЧ пару атрибутів <Код_одержувача, Станція>. Ця пара атрибутів однозначно ідентифікує кортеж у відношенні ОДЕРЖУВАЧ. Але таке рішення буде неправильним. Атрибут <Станція> в складі первинного ключа зайвий, адже і без нього, знаючи тільки <Код_одержувача>, можна визначити значення решти атрибутів будь-якого кортежу відношення ОДЕРЖУВАЧ.
Якщо вилучити з первинного ключа відношення ПОСТАЧАННЯ який-небудь атрибут, то атрибут, що залишиться, не дасть змоги однозначно ідентифікувати кортеж.
Якщо в первинному ключі забагато атрибутів, то як правило у відношення залучають додатковий атрибут (порядковий номер) та використовують його в якості первинного ключа.
Первинний ключ потрібно призначати таким чином, щоб вище зазначені правила не порушувались в майбутньому, після додавання чи модифікації даних у відношенні.
Наприклад, якщо у металургійного заводу з’явиться новий одержувач, то він обов’язково матиме відмінний від решти одержувачів код.
3.2. Можливий (потенційний) ключ відношення
Можливий ключ відношення – це мінімальний набір атрибутів, який може бути використаний у якості первинного ключа даного відношення.
Можливий ключ відношення відповідає усім вимогам, що пред’являються до первинного ключа. Тобто всі вимоги, що стосуються визначення первинного ключа, залишаються в силі і при визначенні можливого ключа.
Первинний ключ відношення завжди є можливим ключем цього ж відношення, однак не виключена наявність інших можливих ключів, яки могли бути, але не були використані в якості первинного ключа даного відношення.
Якщо найменування вантажів вважати унікальними, то первинним ключем відношення ВАНТАЖ можна призначити атрибут <Найменування_вантажу>. Тобто у відношенні ВАНТАЖ є два можливих ключа: <Код_вантажу> і <Найменування_вантажу>. Проектувальник бази даних за своїм розсудом може призначити первинним ключем будь-який з вище названих атрибутів.
3.3. Чужий (зовнішній) ключ відношення
База даних називається реляційною тому, що відношення в ній зв’язані між собою за допомогою чужих ключів.
Чужий ключ відношення – це мінімальний набір атрибутів відношення, що відповідає можливому ключу іншого, але зв’язаного з ним відношення, і використовується для зв’язування відношень між собою.
Відношення ВАНТАЖ і ПОСТАЧАННЯ зв’язані між собою за допомогою атрибута <Код_вантажу>. Тільки у відношенні ВАНТАЖ атрибут <Код_вантажу> є можливим ключем, а у відношенні ПОСТАЧАННЯ атрибут <Код_вантажу> не є можливим ключем, отже він є чужим ключем відношення ПОСТАЧАННЯ.
Аналогічно відношення ОДЕРЖУВАЧ і ПОСТАЧАННЯ зв’язані за допомогою атрибута <Код_одержувача>. У відношенні ОДЕРЖУВАЧ атрибут <Код_одержувача> є можливим ключем, а у відношенні ПОСТАЧАННЯ атрибут <Код_одержувача> не є можливим ключем, отже він є чужим ключем відношення ПОСТАЧАННЯ.
Відношення ОДЕРЖУВАЧ і ВАНТАЖ безпосередньо між собою не зв’язані, вони зв’язані через відношення ПОСТАЧАННЯ.
