Тема 2. Оцінка потенціалу міжнародної діяльності фірми

2.1. Мотиви міжнародної діяльності фірм

• Стагнація на внутрішньому ринку

• Державне регулювання (підтримка експортерів) у країні походження

• Зниження торговельних бар'єрів у світі

• Глобалізація ринку

(Генрі Ассель) [1, с. 127-130]

• Великий розмір зарубіжного ринку

• Досягнення стабільності шляхом диверсифікації

• Потенціал прибутковості

• Несподівані замовлення зарубіжних клієнтів

• Подібність ринків (зарубіжного та національного)

• Можливість використання надлишкових потужностей

• Ініціатива зарубіжних дистриб'юторів

• Підвищення темпів зростання

• Вирівнювання бізнес-циклу

(Isobel Doole, Robin Lowe, Chris Phillips) [9, с. 22]

• Несподівані замовлення зарубіжних клієнтів

• Можливість збільшення прибутку

• Насиченість внутрішнього ринку

• Місткий зарубіжний ринок

• Слідування за клієнтами (переважно фінансова сфера)

• Стратегічні захисні цілі (вивчення конкурентів, ознайомлення з професійною технологією тощо)

(Jean-Pierre Jeannet, Hubert D. Hennessey) [11, с. 21-22]

• Насиченість внутрішнього ринку, вичерпання потенціалу продажів

• Торговельний дефіцит США

• Міжнародна конкуренція

• Поява нових зарубіжних ринків (Латинська Америка, Африка, Східна Європа, країни СНД)

(Subhash C. Jain) [10, с. 10-16]

Внутрішні (фірмові) стимули:

• добре розвинутий маркетинг;

• унікальний продукт;

• надлишок ресурсів/можливостей (виробничих, фінансових, людських, маркетингових)

Зовнішні (середовищні) стимули:

• несподівані замовлення від зарубіжних споживачів;

• прийнятні можливості зарубіжного ринку;

• конкурентний тиск на внутрішньому ринку;

• державні програми підтримки/стимулювання міжнародної діяльності

(Lee D. Dahringer, Hans Muhlbacher) [8, с. 7-11]

* * *

2.2. Типи експортної поведінки фірм

Таблиця 2.1.

МОТИВИ ЕКСПОРТУВАННЯ І ТИПИ ЕКСПОРТНОЇ ПОВЕДІНКИ ФІРМ [7]

Рис. 2.1. Цілі вивчення мотивів експортування конкурентів і власної фірми

2.3. Зовнішньоекономічний потенціал фірми та умови його реалізації

    Зовнішньоекономічний потенціал фірми - максимальна спроможність бізнес-одиниці за наявного рівня розвитку техніко-технологічної бази виробляти товари чи надавати послуги, що конкурентоспроможні на зарубіжних ринках.    Методологічні принципи оцінки потенціалу діяльності бізнес-одиниці на зарубіжному ринку:

1. диференціація виду діяльності, щодо якої визначається потенціал (табл. 3);

2. зіставлення з ринком, стосовно якого потенціал оцінюється;

3. оцінка наявності або відсутності (недостатності) потенціалу фірми на конкретному ринку.

Таблиця 2.2.

МАТРИЦЯ ВИЗНАЧЕННЯ КЛЮЧОВИХ СКЛАДОВИХ ПОТЕНЦІАЛУ МІЖНАРОДНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

1. Диференціація виду діяльності, відносно якої оцінюється потенціал.

   Типи потенціалу міжнародної діяльності: експортний, спільного підприємництва, інвестування.    Експортний потенціал - це максимальна спроможність підприємства за даного рівня розвитку техніко-економічної бази продукувати (видобувати) конкурентоспроможну продукцію на національній території і реалізовувати її на світовому ринку.    Потенціал спільного підприємництва - це максимальна спроможність бізнес-одиниці за даного рівня розвитку внутрішніх ресурсів фірми до трансферту на зарубіжні ринки конкурентоспроможних технологій, ноу-хау, ліцензій, послуг у співпраці на контрактній чи контрактно-інвестиційній основі із зарубіжним партнером.    Інвестиційний потенціал - максимальна спроможність фірми за даного рівня розвитку внутрішніх ресурсів розширювати міжнародну діяльність шляхом інвестування в спільні підприємства, власні виробничі, збутові, сервісні підрозділи на зарубіжних ринках.    Потенціал міжнародної діяльності є функцією внутрішніх ресурсів фірми:

A = f (K, Ф, Т, М),

   де А - потенціал міжнародної діяльності; К - кадри; Ф - фінанси; Т - техніко-технологічна база; М - методи управління.    Потенціали за видами міжнародної діяльності, враховуючи пріоритетність певних ресурсів фірми при їх обчисленні, визначаються:

A_E=f(Т,К,М,Ф), A_С=f(ТК,Ф,М), A_І = f (Ф, М, К, Т),

   де A_E - експортний потенціал; A_С - потенціал спільного підприємництва; A_І - інвестиційний потенціал.

2. Зіставлення з ринком, стосовно якого потенціал оцінюється.

   Потенціал міжнародної діяльності фірми (А) має дорівнювати потенціалу зарубіжного ринку (В): А = В.

   Потенціал цільового ринку:

В = Д - Ц,

   де В - потенціал (можливості) цільового ринку;

Д - валовий річний дохід (оціночно);

Ц - витрати на виробництво, маркетинг, доставку тощо.

   При цьому валовий річний дохід (фактично експортні можливості фірми на даному ринку) оцінюється з урахуванням наступних чинників:

D = f (R, L, P1...Pn)

R - потенційний розмір ринку в країні

L - конкурентні можливості

P1…Pn - можливості ефективної реалізації маркетингових програм (товарної, розподілення, цінової тощо)

   Тоді, потенціал міжнародної діяльності фірми на певному зарубіжному ринку оцінюється:

P = f (A, B,С), С = f (Н, З),

де С - умови виходу на цільовий зарубіжний ринок (зв'язуючий потенціал); Н - національні умови виходу на зарубіжні ринки (в т. ч. на цільовий); З - зовнішні умови виходу на ринок (умови приймаючої сторони).

   Таким чином, потенціал міжнародної діяльності фірми залежить від: внутрішнього потенціалу фірми (А), потенціалу зарубіжного ринку (В), умов виходу фірми на цільовий зарубіжний ринок.

3. Оцінка наявності або відсутності (недостатності) потенціалу фірми на цільовому ринку.

   Умови наявності потенціалу міжнародної діяльності:

1. А = В А - потенціал фірми; В - потенціал ринку.

2. С - max C - національні та зарубіжні умови виходу фірми на цільовий ринок.

   Використання даної аналітичної моделі вимагає дотримання наступних правил:

• дослідження внутрішнього потенціалі фірми тільки відносно певного ринку та умов виходу на нього;

• визначення потенціалу по одному товару або номенклатурній групі;

• порівнянність потенціалів та умов за часом їх оцінки;

• багатоваріантність зіставлень внутрішнього потенціалу фірми та ринкових потенціалів.

* * *