Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
В.І. Пазинич підручник оцінка землі та нерухомості (2).docx
Скачиваний:
3
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
2 Мб
Скачать
☆

4.2. Зміст міжнародних стандартів оцінки нерухомості та їх еволюція

Діюча на сьогодні структура Міжнародних стан­дартів містить такі розділи.

Таблиця 4.1.

ЗМІСТ МІЖНАРОДНИХ СТАНДАРТІВ ОЦІНКИ («INTERNATIONAL VALUATION STANDARDS»)

До 2000 р. Міжнародні керівництва з оцінки мали назву Керівництв із застосування, а Міжнародний стандарт № 3 і Міжнародний стандарт № 4 минулого внесені у 2000 р. до Застосувань міжнародних стандартів оцінки (ЗМСО) під но- мерами 1 і 2 відповідно. Основні розділи Міжнародних стан­дартів оцінки — «Основні поняття і принципи оцінки» й оби­два Стандарти (1 і 2) — зазнали несуттєвих змін. Коментар «Інвестиційне майно» вилучений, а його зміст відбитий в ЗМСО № 1.

У Передмові та вступі наводяться такі інформаційні по­відомлення та матеріали.

1.            Місцезнаходження Комітету, керівництво Комітету, члени Комітету, статус і взаємовідносини.

2.            Конституція Комітету. Дати заснування і реорганізацій, найменування, цілі функціонування, керівні і виконавчі орга­ни, механізми участі і взаємовідносини, загальні збори, голо­ва, секретар, фінансове забезпечення, політика, процедури.

3.            Міжнародні стандарти оцінки. Цілі і сфери використан­ня, організаційна структура документа, типова структура ста­ндартів, додатки.

Так, типова структура основних стандартів і настанов містить вісім уніфікованих позицій:

1.                  Вступ.

2.                                 Сфери  використання.

3.Основні визначення.

4.Зв'язок із стандартами бухгалтерського обліку.

5. Дискусійні аспекти.

6.Застереження.

7.                                                  Відхилення       від стандартів.

8.                           Дата        введення документа в дію.

Розділ «Основні поняття і принципи оцінки» (General Valuation Concepts and Principles) містить таку інформацію.

1.             Вступ. Подібність, спільність проблем оцінки в різних країнах.

2.             Поняття землі, власності, оцінювання і професії оціню­вача.

3.             Поняття нерухомості і прав на нерухомість, рухомого і нерухомого майна, різноманітних типів активів, аморти­зації.

4.             Ціна, вартість, ринок і оцінювання, ринкова вартість, відновлювальна вартість, вартість заміщення.

5.             Ринкова вартість. Принципи найкращого використання («найбільш ймовірне використання для об'єктів із тих, які фі­зично можливі, обґрунтовані, фінансово досяжні і які приво­дять до найвищої оцінки об'єкта»).

6.              Корисність. Призначення і ефективне використання.

7.              Інші важливі концепції (варіанти визначення ринкової вартості, залишкової вартості заміщення).

8.             Методи оцінки.

Розділ «Кодекс поведінки» (Code of Conduct) містить такі положення:

1.            Загальні зауваження.

2.             Сфери використання Кодексу.

3.            Визначення.

4.             Питання етики. Взаємовідносини з колегами і спеціаліс­тами з інших галузей діяльності, конфлікти інтересів, конфі- денціальність у роботі, незалежність, компетенція, застере­ження, доповідь про оцінку.

Розділ «Типи власності, що оцінюється» (Property Tunes) структуровано за такою схемою.

1.            Вступ, загальні зауваження.

2.             Нерухомість: терміни, типи об'єктів нерухомості, права і обмеження, сервітути, особливості оцінки, основні методи оцінки.

3.             Рухома власність (майно): терміни, типи майна, облад­нання, оборотний капітал, нематеріальні активи, особливості оцінки і методи оцінки.

4.             Бізнес. Комерційна діяльність, діюче підприємство, юри­дична особа, складні структури, особливості оцінки і методи оцінки, інвестиційний бізнес.

5.             Фінансові інтереси. Види фінансових інтересів, інвес­тиції в нерухомість і цінні папери, зв'язок із стандартами фі­нансової діяльності, особливості оцінки.

Основний розділ — «Міжнародні стандарти оцінки» (IVSC) — має таку структуру.

1.             Введення у міжнародні стандарти. Ринкова і неринкова бази оцінки, ринки, ціна, вартість, оцінка.

2.             IVS-1 «База оцінки — ринкова вартість». Наводиться детальний аналіз ринкової оцінки об'єктів нерухомості як ви­значального підходу оцінювання майна.

3.             IVS-2 «Бази оцінки, відмінні від ринкової вартості». Ро­зглядаються неринкові методи оцінок, зокрема: оцінка при збереженні напрямку використання, оцінка при обмеженні ринкового обороту. Спеціалізовані оцінки, знос, старіння, пе­реоцінка.

Зміст розділу «Застосування міжнародних стандартів»

(додатки) можна подати таким чином.

1.            IVA-1. «Оцінка для фінансової звітності». Призначення — допомогти оцінювачу нерухомості спільно із спеціалістами суміжних професій формалізувати зміст фінансових доку­ментів.

2.            IVA-2. «Оцінка для кредитних цілей». Виокремлення стандарту оцінки майна для тих операцій, де воно виступає як застава при одержанні кредиту.

Розділ міжнародних стандартів «Керівні настанови» (Guidance Notes G№ 1 — G№ 10) сформований внаслідок ро­звитку раніше діючих додатків до міжнародних стандартів APG-1, APG-3. Він містить такі керівні настанови.

GN-1 «Нерухомість».

GN-2 «Оцінка орендних прав».

GN-3 «Оцінка машин і обладнання».

GN-4 «Нематеріальні активи».

GN-5 «Діючі підприємства».

GN-6 «Оцінка бізнесу».

GN-7 «Небезпечні отруйні речовини в оцінюванні».

GN-8 «Залишкова вартість заміщення».

Окрім того, IVSC містить: коментарі, словник термінів та схему взаємовідносин із міжнародними фінансовими станда­ртами (International Accounting Standards).

Міжнародні і європейські стандарти оцінки, які були при­йняті в 2000 р. (позначаються, відповідно, як МСО-2000 і ЕСО-2000), порівняно з попередніми, містили істотні зміни, які були внесені в Міжнародні стандарти фінансової звітності (МСФЗ) і які, у свою чергу, були погоджені з Міжнародною організацією, що поєднує комісії з цінних паперів (МОКЦП).

Можна констатувати, що останнім часом в міжнародних правилах з'явилися дуже важливі новації — як у бухгалтер­ському обліку (фінансовій звітності), так і в оцінній діяльнос­ті. При цьому досягнута гармонізація основних принципів і понять між МСО, МСФЗ й МОКЦП. Відповідно до нових МСО наприкінці 2000 р. були внесені зміни й доповнення в європейські (ЕСО), американські (USPAP) і в ряд інших на­ціональних стандартів оцінки.

Новітні зміни в МСО стали наслідком глобальної гармоні­зації, досягнутої в 2000 році між представниками різних сфер економічної діяльності, а саме: інвесторами й фахівцями із цінних паперів, що входять у Міжнародну організацію комі­сій з цінних паперів (МОКЦП — IOSCO); бухгалтерами, що працюють за Міжнародними стандартами фінансової звітнос­ті (МСФЗ — IAS), і оцінювачами, серед яких, крім МКСО, до 2000 року особливо передові позиції стала посідати Європей­ська група асоціацій оцінювачів (ЄГАО — TEGoVA).

 Сам факт прийняття міжнародними організаціями тих або інших стандартів дозволяє вважати ці стандарти «загально­прийнятими», і за задумом вони повинні відображати «най­кращу практику». Тому в міжнародних документах прийнято говорити про такі стандарти як про «загальноприйняту най­кращу практику», хоча самі процедури їхнього прийняття — це складний організаційний процес.

В оновленому Резюме загального розділу МСО наголоше­но, що стандарти «покликані полегшити проведення міжна­родних трансакцій (угод), пов'язаних із майном (насамперед, нерухомим), і зробити свій внесок у життєстійкість глобаль­них ринків, сприяючи більшій прозорості фінансової звітнос­ті. Акцент зроблений на використання справжньої ринкової інформації, на основі якої можна виносити професійні су­дження, що стосуються оцінок майна».

Найважливіші для розуміння змісту оцінної діяльності розділи МСО збереглися за цей час майже в незмінному вигляді. Основні й істотні зміни, які відбувалися в МСО, стосувалися взаємозв'язку оцінної діяльності з бухгалтерсь­кою й фінансово-кредитною діяльністю, про гармонізацію яких ішла мова вище. Саме зміни в останніх двох профе­сійних сферах викликають необхідність відповідних кори­гувань.

Зокрема, щодо того, що є «об'єктом оцінки», тепер, у пер­шу чергу, називається «майно», а вже у зв'язку з фінан­совою звітністю — «активи». Раніше ці поняття вводилися у зворотній послідовності, що могло призводити до змішу­вання оцінних і бухгалтерських процедур.

Майно за стандартами, є юридичним поняттям, що охоп­лює всі інтереси, права й вигоди, пов'язані із власністю. Для того, щоб розрізняти нерухомість як фізичний об'єкт і влас­ність на нього в юридичному змісті, власність на нерухомість називають нерухомим майном. Слово «майно», ужите без до­даткового визначення або ідентифікації, може ставитися як до нерухомого, так і до рухомого майна або до їхньої комбінації.

Із формально-методичної точки зору, предметом оцінки є саме право власності на цей актив, а не власне актив — ма­теріальний чи нематеріальний. Тим самим відбувається роз­межування між економічною концепцією оцінки активу, об'єктивно заснованій на можливості купівлі-продажу цього активу на вільному ринку, і суб'єктивною концепцією, що припускає іншу базу, відмінну від ринкової вартості.

Зміни, які відбуваються останніми роками в сфері бухгал­терського обліку (фінансової звітності), за рядом аспектів можуть бути охарактеризовані як запозичення цією сферою елементів оцінної методології. Раніше бухгалтери не викори­стовували такі аналітичні методи як, наприклад, дисконту­вання грошового потоку, що тепер як інструмент включений до ряду стандартів МСФЗ.

З метою зближення позицій оцінювачів і бухгалтерів за основними методологічними поняттями і принципами у ста­ндартах та інших матеріалах з оцінки вартості майна досить докладно викладені більшість положень із МСФЗ. Зокрема, наведені загальні поняття фінансових звітів і цілей їх скла­дання, розглядаються ситуації, у яких можуть виникати кон­флікти між бухгалтерами й оцінювачами — конфлікти, які дозволяються на методологічному рівні.

На Міжнародному форумі оцінювачів «Оцінка активів на глобалізованих ринках» (у Бангкоку; Таїланд, 2-4 жовтня 2001 р.) були обговорені питання розвитку оцінної діяльності у світовому масштабі. Форуму передувало засідання Генера­льної Асамблеї МКСО, на якому були розглянуті основні на­прямки розвитку міжнародних стандартів оцінки й підготов­ки остаточної редакції МСО в 2003 р. Було ухвалене рішення, що тільки МСО повністю відповідає МСФЗ, і всі регіональні (у т. ч. ЕСО) і національні стандарти повинні бути складені відповідно до МСО.