Система органів кровообігу

Біль у ділянці серця: локалізація (в ділянці верхівки серця, за груд­ниною, зліва від груднини); характер (стискальний, колючий, ниючий та ін.); інтенсивність; іррадіація; тривалість; частота і час появи болю; причи­ни його виникнення (швидка чи навіть повільна ходьба, важка фізична праця, емоційні перевантаження); поведінка при наявності болю (хворий намагається ходити, припиняє фізичне навантаження, лягає в ліжко й ін.); наявність супровідної підвищеної пітливості, імперативного сечовипускання; ефективність нітрогліцерину та інших лікувальних засобів.

Серцебиття: постійне або періодичне; його частота і тривалість, час і умови виникнення (вдень чи вночі, в спокої або при фізичному навантаженні, хвилюванні, зміні положення тіла, після прийняття їжі, нападоподібно, без видимої причини); як і чим лікується.

Перебої в роботі серця: характер (постійні, епізодичні з однаковими чи неоднаковими в часі перервами); фактори, що спричиняють їх виникнення.

Відчуття пульсації: в шиї, голові, інших частинах тіла.

Парестезії: їх локалізація і тривалість.

Задишка: умови виникнення (при фізичних навантаженнях, спокої); тривалість і характер (з утрудненим вдихом, видихом або змішана); ступінь вираження, супроводжується чи ні “музичними хрипами”.

Набряки: переважна локалізація; поширення (місцеві чи типу анасарки); вираження (пастозність, помірні, значні); їх динаміка протягом доби та ефективність сечогінних засобів.

Біль в литкових м'язах: при ходьбі, в стані спокою.

Система органів дихання

Кашель: інтенсивність (незначний, помірний, сильний); час по­яви; тривалість (постійний, періодичний, нападоподібний); характер (сухий чи з харкотинням); фактори, що його викликають (чи “без причин”).

Харкотиння: наявність; кількість (один раз та за добу); характер (слизисте, серозне, слизисто-гнійне); запах; домішки крові; залежність відходження харкотиння від положення тіла.

Кровохаркання: кількість крові (прожилки, рівномірне забарвлен­ня плювка, чиста кров, згустки крові); колір крові (яскраво-червона, темна, іржава, слабо-рожева); умови появи і частота.

Біль у грудній клітці: локалізація; характер (гострий, тупий, ко­лючий); інтенсивність (слабкий, помірний, сильний); тривалість (як довго, постійний, нападоподібний); іррадіація; зв'язок із диханням, змі­ною положення тіла; фактори, що спричиняють його появу.

Ядуха: час і умови виникнення; частота; тривалість; утруднення вдиху чи видиху або того й іншого; поведінка і положення хворого під час нападу ядухи; передвісники появи нападів, чим вони знімаються.

Гарячка: межі підвищення (коливання температури протягом доби, тривалість гарячкового періоду, озноби, пітливість).

Дихання через ніс: вільне чи утруднене, виділення із носа (хара­ктер, кількість); носові кровотечі.

Голос: не змінюється чи буває захриплий.

Система органів травлення

Біль у животі: інтенсивність, локалізація, характер (гострий, ту­пий, ниючий, спазматичний, оперізуючий та ін.); зв'язок із прийман­ням їжі та її якістю (жирна, солодка, солона, м'ясна, гаряча, холодна тощо), актом дефекації, іншими ситуаціями; іррадіація, тривалість, періодичність; що полегшує біль (особливе положення тіла, вживання їжі, застосування тепла, холоду, медикаментів (яких)).

Диспепсичні явища: утруднення ковтання; проходження їжі по стравоходу; яка їжа проходить легше - рідка чи густа, холодна чи гаряча; відрижка, печія, здуття живота, нудота, блювання, ступінь їх вираження; зв'язок із прийманням їжі, кількість і характер блювотних мас (у вигляді “кофейної гущі”, з домішками жовчі, крові або її згустків); запах блювотних мас (кислий, гнильний, затхлий, каловий), зміни са­мопочуття після блювання.

Апетит: збережений, знижений, підвищений, відсутній, спотворе­ний; відраза до їжі (жирної, м'ясної та ін.); відчуття насичення (настає швидко, булімія).

Присмак у роті: звичайний, відчуття гіркоти.

Слиновиділення: звичайне, підсилене (слинотеча), недостатнє (сухість у роті).

Спрага: є чи немає, скільки рідини хворий випиває за добу.

Акт дефекації: частота; періодичність; болючість при дефекації; колір калових мас (білий, домішки крові, чорний, дьогтьоподібний, зви­чайний); наявність проносів чи закрепів, характеристика калових мас, і їх запах; наявність гемороїдальних вузлів, випадання прямої кишки.