Коротка оцінка анамнестичних даних

Згрупувати основні анамнестичні симптоми в синдроми, оцінити їх діагностичну значущість, висловити припущення про характер і локалізацію ураження окремих органів і систем та можливі причини їх виникнення.

Об'єктивний стан хворого

Загальний стан: задовільний, середньої важкості, важкий, вкрай важкий.

Вигляд: відповідає вікові чи ні.

Свідомість: ясна, затьмарена, ступор, сопор, кома, марення, галю­цинації.

Положення в ліжку: активне, пасивне, вимушене (активне чи па­сивне), неспокійне.

Осанка: пряма, зігнута, “гордовита”.

Хода: рівна, стареча, атаксична, спастична, паретична.

Зріст: високий, середній, низький.

Маса тіла: вказати масу тіла в кг і її відповідність належній. Індекс маси тіла.

Шкіра: колір (природний, блідий, червоний, синюшний, жовтяни­чний, землисто-сірий, бронзовий та ін.); ділянки пігментації чи депігментації; вологість (нормальна, підвищена, сухість шкіри, лущен­ня), окремо — вологість долонь; висипання (еритемні, розеольозні, папульозні, пустульозні, везикульозні, уртикарні, геморагічні, петехіальні); розчухування (локалізація, інтенсивнісь); рубці (локалізація, походжен­ня, морфологічні особливості); трофічні зміни (пролежні, виразки).

Волосся: тип оволосіння (чоловічий, жіночий), облисіння, по­сивіння, гіпертрихоз; ріст у нетипових місцях.

Нігті: колір, форма (кайлоніхії, “годинникові скельця”, горбистість).

Підшкірна жирова клітковина: ступінь вираження (надмірно, помірно, недостатньо); товщина складки в ділянці реберної дуги; роз­поділена рівномірно чи ні й у яких місцях.

Набряки: ступінь вираження, локалізація, поширення.

Лімфатичні вузли: підщелепні, шийні, підкрильцеві, ліктьові, пахові - пальпуються чи ні, їх величина, болючість, рухливість, консистенція, спа­яність між собою і з підшкірною клітковиною, наявність нориць.

Голова: розміри (відповідають чи ні пропорціям тіла), форма, симетричність.

Вираз обличчя: жвавий, бадьорий, спокійний, зосереджений, збу­джений, апатичний, маскоподібний, вираз страждання, сумний, “об­личчя Гіппократа”.

Вигляд обличчя: звичайний, місяцеподібний, пастозний, набряклий, обличчя покрите холодним потом; розміри та особливості форми носа.

Вуха: особливості форми і розмірів, ціаноз.

Очі: вираз, ністагм, екзофтальм; колір склер і кон'юнктиви, на­явність крововиливів; розмір зіниць, реакція на світло, конвергенція (швидка, в'яла, відсутня).

Щитоподібна залоза: розміри, форма, консистенція, зміщування, болючість.

Порожнина рота: колір слизової оболонки, її вологість, наявність тріщин, рубців, виразок, герпетичних висипань, енантем, крововиливів; колір ясен, їх кровоточивість, розпушення; стан зубів; особливості язи­ка (колір слизової і стан сосочкового апарату, наявність відбитків зубів, обкладення); мигдалики (величина, стан, наявність гнійного вмісту в лакунах); запах із рота, його характеристика.

Шия: пропорційність, особливості форми, пульсація сонних ар­терій, венна пульсація (від'ємний чи позитивний венний пульс).

Серцево-судинна система

Огляд: наявність пульсації в II міжребер'ї зліва чи справа від гру­днини, на верхівці серця, під мечеподібним відростком; серцевий горб; пульсації ліктьових артерій, звивистість їх стінок і скроневих артерії.

Пальпація: верхівковий поштовх, його локалізація, вираження (зви­чайний, послаблений, підсилений), висота (високий, низький), резис­тентність (нерезистентний, резистентний); наявність систолічного чи діастолічного тремтіння, позитивного, від'ємного або подвійного серце­вого поштовху.

Перкусія: визначити верхню межу печінки (висоту стояння діафрагми) по парастернальній лінії та межі відносної і абсолютне тупості серця (табл. 1).

Таблиця 1. Межі відносної й абсолютної тупості серця

Межі тупості	Відносної	абсолютної
Права
Верхня
Ліва

Визначити ширину судинного пучка у II міжребер'ї.

Аускультація: визначити ритм та частоту серцевих скорочень і гучність серцевих тонів (підсилені, послаблені); тембр (оксамитний І тон, металічний II тон); наявність розщеплення чи роздвоєння І та II тонів на аорті й легеневій артерії, а також додаткових патологічних тонів (систолічний екстратон, “ритм галопу”, “ритм перепела”).

Вислухати над кожною точкою аускультації наявні шуми (сис­толічний, діастолічний та їх варіантів; шуму тертя перикарда), визна­чити характер (м'який, грубий, дуючий, шкребучий); тембр (високий, низький), силу (слабкий, інтенсивний), тривалість (короткий, трива­лий, наростаючий, ромбоподібний, згасаючий), напрямок проведення, зміни залежно від положення тіла.

Вислухати черевну аорту та яремну вену. Охарактеризувати ар­теріальний пульс: однаковий чи ні на лівій та правій руках; його частота (частий - p.frequens, рідкий - p.rarus); ритм (правильний - p.regularis, неправильний - p.irregularis); наповнення (повний - p.plenus, порожній - p.vaqualaris); величина (великий - p.magnus, малий - p.parvus, високий - p.altus, ниткоподібний - p.filiformis, рівномірний - p.aequalis, нерівномірний - p.inaequalis); напруження (твердий - p.durus, м'який - p.mollis); форма (швидкий - р.сеler, повільний - p.tardus, дикротичний - p.dicroticus); дефіцит пульсу - p.deficiens, парадоксальний пульс - p.paradoxus).

Властивості пульсу на сонних артеріях, на судинах тильної по­верхні стопи і позаду кісточок. Артеріальний тиск - за методом Короткова визначити систолічний і діастолічний AT на плечових артеріях у мм рт.ст.