- •Матриці та їх визначники системи лінійних алгебраїчних рівнянь
- •1.1. Визначники та їх властивості. Обчислення визначників
- •Завдання для перевірки знань
- •1.2. Матриці і операції над ними
- •Завдання для перевірки знань
- •Обернені матриці. Елементарні перетворення. Ранг матриці.
- •Завдання для перевірки знань
- •1.4. Системи лінійних алгебраїчних рівнянь і методи їх розв’язання. Теорема Кронекера1)-Капеллі2)
- •Завдання для перевірки знань
- •1.5. Квадратичні форми. Приведення квадратичної форми до канонічного вигляду поворотами.
- •Метод послідовного виключення Гаусса1).
- •Завдання для перевірки знань
Завдання для перевірки знань
Розкладаючи визначник по рядку або стовпчику, складених з букв, обчислити:
б)
Відповідь: а) 8а + 15b + 12c – 19d ; б) 2a – 8b + c 5d .
2. Обчислити визначники:
б)
в)
Відповідь: а) 90, б) 27, в) 52.
1.2. Матриці і операції над ними
Прямокутна
таблиця, складена із
елементів
,
(
,
)
утворюють
рядків та
стовпців, називається матрицею і
записується у вигляді
(1.6)
Елементи
матриці нумеруються 2 індексами
.
Перший індекс
елемента
означає
номер рядка, а другий
− номер стовпця,
на перетині яких знаходиться цей елемент
в матриці.
Елементи
з однаковими індексами
утворюють головну
діагональ
матриці.
Матриці
позначають прописними літерами
латинського алфавіту: А,
В, С, …
Якщо у матриці
рядків і
стовпців, то за означенням вона має
розмірність
.
Матриця називається числовою,
якщо її елементи
- числа; функціональною,
якщо
- функції; векторною,
якщо
- вектори, і т. д. Матриці А
і
В
називаються рівними,
якщо всі їх відповідні елементи
і
рівні, тобто
=
.
Отже, рівними можуть бути тільки матриці
одної розмірності. Матриця, в якої число
рядків дорівнює числу стовпців,
називається квадратною.
Матриця,
у якої всього один рядок, називається
матрицею-рядком
(ковектором), а матриця, у якої всього
один стовпець – матрицею-стовпцем
(контравектором).
Їх також називають вектор-рядком
і вектор-стовпцем
відповідно.
Діагональною
називається матриця, у якої всі елементи,
що не належать головній діагоналі, рівні
нулю. Наприклад,
-
діагональна матриця третього порядку.
Одинична матриця – це діагональна матриця, у якої всі елементи головної діагоналі рівні 1. Позначається одинична матриця літерою E або I.
- одинична
матриця третього порядку.
Якщо всі елементи матриці, що знаходяться нижче або вище головної діагоналі, дорівнюють нулю, то матриця називається трикутною.
Матрицю
називають транспонованою
до
,
якщо
.
Якщо матриця А розміром
,
то матриця
має розміри
.
Наприклад,
,
.
Якщо
в
має місце рівність
,
то матриця
називається симетричною.
Якщо
,
то
називається антисиметричною.
В антисиметричної матриці головна
діагональ складається з нулів. Наприклад,
-
симетрична матриця третього порядку.
До
кожної квадратної матриці
розмірності
можна
скласти визначник
.
Його обчислюють за правилами, які
розглянуті
в п.1.1.
Зазначимо, що прямокутна (
)
матриця визначника не має.
Розглянемо основні дії над матрицями.
1.
Додавання
і віднімання матриць.
Ця дія визначена тільки для матриць
одної розмірності. Сумою (різницею)
матриць
і
,
що позначається
(А-В),
називається матриця С такого
ж розміру,
елементи якої
,
де
,
- відповідно елементи матриць А
і В.
Наприклад, нехай
.
Тоді
,
.
2.
Множення
матриці на число.
Добутком
матриці
на число
(позначається
)
називається матриця
тієї ж розмірності, елементи якої
,
де
-
елементи матриці
,
тобто при множенні матриці на число
(числа на матрицю) потрібно всі елементи
матриці помножити на це число. Наприклад,
нехай
.
Тоді
.
3. Множення матриць. Дія множення двох матриць вводиться тільки для узгоджених матриць. Матриця називається узгодженою з матрицею , якщо кількість стовпців першої матриці дорівнює кількості рядків другої матриці . З узгодженості матриці з , взагалі кажучи, не випливає узгодженість з . Квадратні матриці одного порядку взаємно узгоджені.
Добутком
матриці
на
матрицю
називається така матриця, у якої елемент
дорівнює сумі добутків елементів
-го
рядка матриці
на відповідні елементи
-го
стовпця матриці
:
=
;
,
;
.
Із
існування добутку
не випливає існування добутку
.
У випадку його існування, як правило
.
Якщо
,
то матриці
і
називаються перестановочними (або
комутуючими). Відомо, що завжди
.
Приклад 4. Знайти і , якщо:
,
.
Розв’язання. Маємо:
,
де
В
результаті
.
Далі знаходимо
,
де
Маємо:
.
Отже, .
Приклад
5.
Задано матриці:
.
Знайти
і
.
Розв’язання. Маємо:
,
.
Отже, .
Приклад 6. Знайти , якщо:
Розв’язання. Маємо:
,
тобто .
