Із постанов великого збору організації українських націоналістів, що відбувся 28 січня — 2 лютого 1929 р.

II. Державний устрій

1. Форма української державної влади буде відповідати послідовним етапам державного будівництва України, а то: національного визволення, державного закріплення та роз­ витку.

2. В часі визвольної боротьби лише національна дикта­ тура, витворена в ході національної революції, зможе забезпечити внутрішню силу української нації та найбільшу її відпорність назовні.

3. Що лиш після відновлення державності настане доба її внутрішнього порядкування та переходу до стану мо­ нолітного державного тіла. В цей переходовий час голова держави матиме за завдання підготовити створення найви­ щих законодавчих органів на засаді представництва всіх організованих верств з углядненням відмінностей окремих земель, що ввійдуть до складу Української Держави.

(Програмні постанови Організації україн­ських націоналістів (ОУН). Тернопіль, 1992. С. 6).

194

Із звернення українських політичних в'язнів до генерального секретаря оон курта вальдгайма

Звертаємось до Вас з закликом поставити в ООН питання про порушення в СССР Загальної Декларації прав людини.

Щоб заховати правду про національно-визвольний рух, його учасників судять за статтями за антисовєтську пропа­ганду і агітацію, а не за націоналізм, їх офіційно називають антисовєтчиками, а не націоналістами.

Ціль українських націоналістів — не демократизувати чи яким-будь способом удосконалювати форми російського полі­тичного життя. В тому ми зацікавлені тільки як у передумові, яка допомогла б розвивати нашу боротьбу. Наша ціль — вихід України з складу СССР і побудова української держави.

(Українська суспільно-політична думка в 20 столітті. [Б. м.]. Сучасність. 1983. Т. 3. С. 279—280).

195

Із універсалу української головної визвольної ради, проголошеного великим збором у червні і944 р.

Сучасне українське покоління може бути горде, що саме йому доведеться в героїчній боротьбі завершити будову української держави і здійснити предківський заповіт.

Велетенське завдання української держави вимагає ще більшого завзяття, ще більшої відданості справі, а перш за все об'єднання всіх самостійних революційних сил під одним політичним проводом.

Щоб об'єднати всі національно-визвольні сили ук­раїнського народу, щоб з одного центру керувати нашою визвольною боротьбою, щоб перед зовнішнім світом репре­зентувати волю українського народу та щоб протиставитись спробам ворогів української держави розбивати єдиний самостійний український фронт — створюється Українська Головна Визвольна Рада, яка від сьогодні бере на себе керівництво визвольною боротьбою українського народу.

В Українській Головній Визвольній Раді зібрані представ­ники всіх активнодіючих революційно-визвольних сил сучас­ної України та передові одиниці з українських політичних середовищ, що в сучасний момент визнали за єдино-правильну цілком незалежну плятформу визвольної боротьби українського народу за Українську Самостійну Соборну Державу та будуть проводити її в життя...

Ми, Українська Головна Визвольна Рада, присягаємо Тобі, Український Народе:

Наша мета — Українська Самостійна Соборна Держава на українських етнографічних землях.

Наш шлях — революційно-визвольна боротьба проти всіх займанців і гнобителів українського народу.

Будемо боротись за те, щоб Ти, український народе, був володарем на своїй землі.

Будемо боротись за те, щоб усьому українському народові забезпечити участь у визначенні майбутнього державного устрою УССД та її Конституції. Будемо боротись за справедливий соціяльний лад без гніту і визиску.

На вівтарі цієї боротьби кладемо свою працю і своє життя.

Віримо в Твої здорові сили, український народе, вони служать запорукою нашої перемоги.

(Літопис Української повстанської армії: До­кументи, офіційні публікації, матеріали. То­ронто, 1980. Т. 8. Кн. 1. С. 38—40).

196