Глава 3. Сучасна Польща

3.1 Національний план розвитку на 2004 - 2006 рр..

Вступ Польщі до Європейського союзу та пов'язані з цим нові виклики для економіки Польщі змусили уряд підготувати Національний план розвитку (НПР). Цей документ, прийнятий Радою Міністрів 11 лютого 2003 р., визначав соціально-економічну стратегію країни в 2004-2006 рр.., Тобто в перші роки членства в ЄС.  Національний план розвитку давав характеристику соціально-економічної ситуації в Польщі та її регіонах напередодні вступу до ЄС, формулював цілі і містив опис стратегії, націленої на досягнення суспільного, економічного та просторової інтеграції з країнами і регіонами Співтовариства, давав приблизну оцінку результатів планованої інтервенції держави та її впливу на перебіг процесів розвитку, вказував напрямки та обсяги планованого залучення коштів з фондів ЄС (структурних та Фонду згуртування - cohesion fund), а також визначав спосіб координації та освоєння коштів структурної допомоги.  Стратегічною метою НПР було розвиток конкурентоспроможності економіки, що спирається на знання і підприємливість, здатної до довготривалого, гармонійному розвитку, забезпечує зростання зайнятості населення та поліпшення суспільного, економічного та просторової інтеграції з Європейським союзом на регіональному та національному рівнях.  Реалізація стратегічної мети здійснювалася поетапно, шляхом досягнення проміжних цілей, які були відповіддю на виклики глобальної конкуренції, перед яких Польща стояла разом з іншими країнами ЄС. Проміжні цілі визначалися виходячи з аналізу слабких та сильних сторін польської економіки, а також шансів і небезпек, що стоять перед нею. На період 2004 - 2006 рр.. в НПР формулюється п'ять таких проміжних цілей:  1. Досягнення та збереження в довгостроковій перспективі високого зростання ВВП (до 6% у 2006 р). Реалізація цього завдання вимагала збереження макроекономічної рівноваги і фінансової стабілізації, зміцнення тенденції до зниження інфляції та скорочення дефіциту бюджету, продовження процесу приватизації, обмеження адміністративних та правових бар'єрів у розвитку підприємництва та веденні господарської діяльності, а також напрями державної допомоги на підтримку найбільш ефективних і конкурентоспроможних фірм .  2. Підвищення рівня зайнятості та освіти: рівень безробіття, за прогнозами BAEL (дослідження економічної активності населення) повинен був скоротитися з 19,9% у 2001 р. до 15% в 2006 р. Має підвищитися ступінь охоплення освітою на рівні середньої та вищої школи - до 72% і 13% відповідно.  Реалізація цього завдання вимагала впровадження механізмів зниження виробничих витрат, усунення адміністративних та інституційних бар'єрів, збільшення гнучкості, територіальної та професійної мобільності робочої сили (особливо сільського населення), а також концентрації соціальної політики на найбільш динамічною групою діючих і потенційних працівників.  3. Включення Польщі в європейську мережу транспортної та інформаційної інфраструктури за допомогою динамічного розширення мережі автострад та швидкісних доріг, модернізації залізниць, а також триразове збільшення доступу до Інтернету.  Реалізація цього завдання вимагала здійснення заходів правового та інституціонального характеру, які складаються у спрощенні правил інвестування в інфраструктуру, в обмеженні негативного впливу на навколишнє середовище і прийнятті безпрецедентною інвестиційної програми (дороги, залізничний транспорт, порти, інформаційні мережі, і т.д.), націленої на включення Польщі в систему європейської економіки.  4. Інтенсифікація процесу збільшення в структурі економіки частки секторів з високою доданою вартістю та розвиток технологій інформаційного суспільства: до 2006 р. передбачала збільшення частки працюючих у секторі послуг на 1,6 відс. пункту і зростання витрат на НДДКР до 1,5% ВВП.  Реалізація цього завдання вимагала продовження процесів реструктуризації та ефективної підтримки зайнятості. Передбачалося, зокрема, обмеження зайнятості в сільському господарстві та її зростання в сфері послуг (у т. ч. в туристичних), а також збільшення частки секторів з високою продуктивністю та продуктивністю праці (зокрема, будівництва) у створенні ВВП і реструктуризація традиційних галузей промисловості.  Для реалізації цього завдання потрібно збільшити витрати на НДДКР, особливо в тих областях, де їх результати можуть бути використані безпосередньо для підвищення динаміки розвитку підприємств, а в більш тривалій перспективі - для створення фундаменту нової економіки шляхом розвитку технологій інформаційного суспільства. Це була одна з основ інтенсифікації процесу структурних змін та забезпечення конкурентоспроможності польської економіки.  5. Підтримка беруть участь у процесах розвитку та модернізації з усіх регіонів і соціальних груп. Вона полягала в поступовому скороченні міжрегіональних відмінностей як у рівні безробіття, так і у виробництві ВВП на одного жителя.  Досягнення цієї мети вимагало протидії зростаючої диспропорції між окремими регіонами та громадськими групами. Це пов'язано як з необхідністю координації заходів, спрямованих на розвиток на регіональному рівні та проведенням державою активної та комплексної регіональної політики, так і з заохоченням професійної та суспільної інтеграції груп, що стоять перед загрозою соціальної деградації.  Політика подолання слабких сторін польської економіки і досягнення стратегічних цілей повинна була спиратися на ефективне використання шансів, що випливають із членства в Європейському союзі, створення сприятливих макроекономічних умов за допомогою відповідної фіскальної та грошової політики, правового регулювання, а також на правильне визначення напрямів втручання держави в хід процесів розвитку.  Реалізацію вищевказаних проміжних цілей слід розглядати комплексно і взаємопов'язано. Досягнення кожної з них було обумовлено прогресом у здійсненні інших проміжних цілей. Фінансові кошти, призначені для підтримки намічених у НПР цілей йшли з бюджету Європейського союзу (структурні фонди та Фонд гуртування), а також з вітчизняних джерел (державного бюджету, бюджетів органів територіального самоврядування, цільових фондів). Основою і принципом їх витрачання була економічна ефективність, а також попередній аналіз, який доводить позитивний вплив проекту на досягнення намічених цілей. Одночасно реалізація НПР була підпорядкована принципам політики суспільно-економічної гармонізації в рамках ЄС, тобто:  • принципом концентрації інтервенційної діяльності на обмеженій кількості проектів, згідно ступеня важливості поставлених завдань;  • принципом координації політики окремих секторів і регіональної політики в цілому, а також тими заходами в рамках НПР, які не фінансуються зі структурних фондів;  • принципом "доповнюваності", який означає, що кошти ЄС будуть не замінювати, а доповнювати державні субсидії;  • принципом партнерства, заснованого на забезпеченні рівних можливостей і широкої участі зацікавлених інститутів і організацій на всіх етапах реалізації НПР.  Витрати, здійснювані в рамках НПР, стосувалися насамперед:  • підприємств (переважно малих і середніх);  • інфраструктури (перш за все транспортної та захисту навколишнього середовища);  • людських ресурсів (у т. ч. освіти і активної політики на ринку праці).  Національний план розвитку на 2004-2006 рр.. впроваджувався в рамках семи операційних програм - п'яти програм для окремих секторів (підвищення конкурентоспроможності економіки, розвиток людських ресурсів, реструктуризація та модернізація продовольчого сектора, а також розвиток сільської місцевості, рибальство і переробка риби, морське господарство), інтегрованої операційної програми регіонального розвитку, а також програми технічної допомоги. Фінансові кошти, призначені на здійснення цих програм - з розбивкою на кошти зі структурних фондів ЄС та з власних джерел - були представлені в пункті Ш.4. У структурі фінансування акцент робився на розвиток регіонів, конкурентоспроможність економіки, а також розвиток людських ресурсів і сільській місцевості. [4]