3.2 Економіка Польщі в 2006-2008 роках

Економіка Польщі з 2006 році зростали вищими темпами, ніж від неї чекали. За даними польського бюро статистики, у минулому році ВВП виріс на 5,8% - значний підйом в порівнянні з показником 2007 року (3,5%). Результат виявився більш високим, ніж консенсус-прогнози. Так, опитування 15 економістів агентством Bloomberg ще в жовтні передбачав зростання всього в 5,6%.  Підйом з 2006 року виглядає особливо вражаючим на тлі низьких темпів росту (всього 1,3%) на початку нинішнього десятиліття.  Прискорення зростання стало можливим за рахунок зростання експорту, завдяки чому компанії змогли найняти більше персоналу. За попередніми даними, у 2006 році експорт (включаючи експорт послуг) зріс на 16%, випередивши зростання імпорту (13%). Одночасно з цим відбулося зниження процентних ставок, що дозволило компаніям залучати більше кредитів для інвестицій. "Зростання виявився більш високим завдяки гарним показникам останнього кварталу, під час якого внутрішній ринок зростав через зростання зарплат і зниження інфляції", - зазначив у своєму звіті про стан польської економіки Аркадіуш Кшесняк, головний економіст офісу Deutsche Bank у Варшаві.  Вступ Польщі до Євросоюзу в 2004 році підвищило попит на польські товари, завдяки чому компанії змогли наймати більше персоналу та підвищувати зарплати. Вступ до ЄС підтримало високий рівень прямих іноземних інвестицій. У 2005 році в Польщі було інвестовано 6,7 млрд. доларів, у 2006-му - 9,4 млрд. доларів, в 2007 - му - 11,8 млрд. доларів. За останні сім років накопичені прямі іноземні інвестиції склали 51,5 млрд. доларів - 1 350 доларів на душу населення. Незважаючи на економічне зростання і підвищення зарплат, у Польщі зберігається найвище в ЄС безробіття. Завдяки зростанню і від'їзду сотень тисяч поляків на роботу до Британії, Ірландії та інші країни ЄС, безробіття в 2007 році склала 15%.  Хоча цей показник вдалося скоротити з рівня 20% у 2003 році, більшість економістів вважають, що Польщі потрібні роки високих темпів зростання, перш ніж безробіття знизиться до середнього по ЄС показника. У 2009 році економічне зростання в Польщі очікується лише 4,1% ВПП. 

Висновок

У 1989 р. Польща запустила програму радикальних реформ з розрахунком, що вона буде підтримана міжнародними фінансовими організаціями та урядами розвинених країн. Стабілізаційний фонд злотого, поповнений у результаті двох перших програм МВФ (угоди про резервування та розширеному кредитуванні), був базою для досягнення макроекономічної стабілізації. Відносний успіх перших реформ дав привід почати переговори з Паризьким клубом про списання частини боргу, що, у свою чергу, було безпрецедентно і могло вважатися виразом довіри польській владі. Все це дозволило добитися зниження боргу в 1994 р., коли комерційні кредитори були впевнені в успіху польських реформ та фінансової стійкості її економіки, що для них було запорукою виплат за новим боргу, визначеному в результаті переговорів.  Політика економічних реформ у Польщі була спрямована на перетворення планової економіки в ринкову, що знайшло відображення в першому Меморандумі польських реформаторів. Питання, розглянуті в цьому документі, були адресовані, перш за все, МВФ і служили базою для укладення подальших угод про резервування та розширеному кредитуванні.  Польські реформи вирішували три основні завдання. Оскільки Польща боролася в 1989 р. з гіперінфляцією, "План Бальцеровича" припускав досягнення грошової і цінової стабілізації в якості головного орієнтиру короткострокових заходів. Після цього вважалася можливою глибока довгострокова структурна перебудова. Третє завдання зводилася до отримання міжнародної економічної допомоги та зменшення розмірів зовнішнього боргу, що було необхідно для полегшення переходу до ринку і виходу Польщі на міжнародні фінансові ринки.  Грошова і цінова стабілізація була необхідна для контролю над гіперінфляцією. Вона повинна була сприяти створенню ефективних грошових ринків і вирівнювання відносних ринкових цін. Жорсткі заходи, вжиті в галузі грошового регулювання, такі, як фіксований та уніфікований обмінний курс злотого по відношенню до долара, обмеження зростання номінальної заробітної плати і доступу підприємств до кредитів уряду (елементи жорсткої фіскальної політики), служили в якості антиінфляційного якоря. Значна лібералізація цін і швидке зменшення обсягу внутрішніх субсидій, що супроводжувалося стрибком інфляції в перші місяці реформ, дозволили істотно нівелювати цінові диспропорції в економіці. Введення позитивної реальної ставки відсотка, яка встановлюється під дією попиту і пропозиції, було першим кроком по створенню в Польщі ефективного грошового ринку. 

Структурна перебудова зачіпала три основні процеси: лібералізацію; істотне розширення приватного сектора; формування інститутів ринкової економіки та розвиток інфраструктури.  Лібералізація передбачала:  • у сфері торгівлі - ліквідацію імпортного та експортного ліцензування, уніфікацію обмінного курсу і вільну конвертованість валют, усунення чи ослаблення цінового контролю за винятком продовольчих товарів і послуг;  • у сфері бізнесу - спрощення податкової системи і зниження граничних ставок оподаткування для юридичних і фізичних осіб, недискримінаційне ставлення до всіх економічним агентам, що виражалося, зокрема, у скасуванні м'яких бюджетних обмежень для підприємств громадського сектора, більш ефективному застосуванні процедури банкрутства, а також усунення бар'єрів входу і виходу.  Розширення приватного сектора передбачалося досягти шляхом: • надання різного роду підтримки створюються або розвиваються приватним компаніям;  • швидкої приватизації;  • створення приватної банківської системи та умов для залучення міжнародного банківського капіталу.  Формування ринкових інститутів та розвиток ринкової інфраструктури були необхідні для здійснення ефективної підтримки ринкових реформ і включали:  • створення приватних фондових бірж та антимонопольних органів;  • розвиток системи соціального страхування та ринку нерухомості (за допомогою цих заходів створювалися більш сприятливі умови для мобільності праці);  • перерозподіл ресурсів з важкої промисловості до сфери послуг, виробництво споживчих товарів та цивільне будівництво.  Діяльність, яка здійснюється в рамках рішення третього основного завдання - отримання міжнародної економічної допомоги та зменшення розміру зовнішнього боргу, припускали більш тісну співпрацю з міжнародними організаціями за такими напрямками, як підготовка і реалізація реформ (технічна та фінансова допомога), поряд з веденням переговорів з польськими кредиторами щодо зниження суми зовнішнього боргу.  Успіх польських реформ 1990-1995 рр.. був результатом радикального підходу з боку уряду до мінімізації соціальних витрат, що виникають під час переходу до ринкової економіки, і широкої політичної (і соціального) підтримки з боку Європейського співтовариства. Незалежно від політичних подій і частих змін кабінету в 1990-1995 рр.. уряд завжди мало підтримку більшості парламенту. У той же час з боку уряду не було наміру переглядати загальний хід реформ. Це дозволяло говорити, що співпраця з МВФ носило в основному економічний, а не політичний характер. Аналогічним чином кооперація з іншими фінансовими інститутами, такими, як Світовий банк і Європейський банк реконструкції та розвитку, відбувалася в напрямку проведення реформ, намічених польським урядом. Все це давало МВФ підстави для надання Польщі підтримки, насамперед через готовності польського уряду і всього суспільства в цілому проводити економічні перетворення. 

Список використаних джерел та літератури

1. Авдокушин Є.Ф. Міжнародні економічні відносини: Навчальний пособіе.4-е вид. перераб. і доп. / / СПб.: Маркетинг., 1999. - С.189.  2. Ломакін В.К. Світова економіка / ЮНИТИ, 2008. - С.671.  3. Погорлецкій А.І. Економіка зарубіжних країн: Підручник.2-е вид. / / СПб.: Видавництво Михайлова В.А., 2001. - С.492.  4. Сергєєв П.В. Світова економіка: Навчальний посібник з курсів "Світова економіка" "Світове господарство та міжнародні економічні відносини на сучасному етапі". - М.: Юриспруденція, 1999. - 160 с.  5. Смирнов Є.М. Введення в курс світової економіки: Навчальний посібник для вузов.2-е вид., Перераб. і доп. / / Видавництво: КноРус, 2009. - С.416.  6. Черніков Г.П. Світова економіка: Учеб. для вузів / Г.П. Ченіков, Д.А. Чернікова. - М.: Дрофа, 2003. - С.432.  7. А. Бессуднов "Лешек Бальцерович:" Шокова терапія "банківської системи неможлива" / журнал Експерт, Північно-Захід - № 39 (100) - 21.10 2002. - С.45-47.  8. Dabrowski M. Polityka gospodarcza okresu transformacji / PWN. - Warsaw, 1995.  9. Memorandum on Economic Reform Program / IMF. - S. l., Sept.23, 1989.  10. Poland - Request for Stand-By Arrangement / IMF. - S. l., Dec.22, 1989. - (Letter of Intent).  11. Poland - Request for Extended Fund Facility / IMF. - S. l., Apr.23, 1991. - (Letter of Intent).  12. Poland - Request for Stand-By Arrangement / IMF. - S. l., July 15, 1994. - (Letter of Intent).  13. Republic of Poland - Staff Report for the 1989/IMF. - S. l., Jan.18, 1990. - Art.4 Consultation.  14. Republic of Poland - Staff Report for the 1991/IMF. - S. l., Apr.4, 1991. - Art.4 Consultation.5.8. Republic of Poland - Staff Report for the 1992/IMF. - S. l., July 9, 1992. - Art.4 Consultation.  15. Republic of Poland - Staff Report for the 1994/IMF. - S. l., March 11, 1994. - Art.4 Consultation. 

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ЧЕРНИГІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ Т.Г.ШЕВЧЕНКА

Психолого – педагогічний факультет

Кафедра екологічної психології та психічного здоров’я

РЕФЕРАТ

Економічні реформи Польщі у 90-х роках

Виконала:

Студентка 32 ППФ

Шолох Ганна

Чернігів

2016