- •Кафедра «інформаційних систем і технологій» інформаційні системи і технології в управлінні організацією
- •Тема 1. Уведення до інформаційних систем в управлінні організацією
- •Тема 2. Етапи розвитку та сутність інформаційних систем
- •Тема 3. Типологія інформаційних систем у менеджменті організацій
- •Тема 4. Планування розвитку управлінських інформаційних систем
- •Процедура управління змінами плану.
- •5. Потрібно постійно вдосконалити інформаційну систему підприємства, домагаючись оптимальної продуктивності, надійності та зручності у використанні
- •Придбання готової системи у відомих постачальників світового рівня.
- •Проектування власними силами.
- •Придбання готової іс у вітчизняних розробників.
- •Тема 5. Управління інформаційними системами в організації
- •Тема 6. Системи підтримки прийняття управлінських рішень.
- •Тема 7. Корпоративні інформаційні системи.
- •Тема 8. Безпека інформаційних систем.
- •Тема 9. Локальні та регіональні інформаційні мережі в сучасних організаціях. (1 год)
- •Тема 10. Інформаційні ресурси глобальної мережі Інтернет (2 год.)
- •Тема 11. Автоматизовані системи управління, оброблення та аналізу інформації. (1 год.)
- •Тема 12. Технології оброблення інформації. (1 год.)
- •Тема 13. Математичне та інформаційне забезпечення автоматизованих систем аналізу інформації. (1 год)
- •Тема 14. Застосування автоматизованих систем для аналізу діяльності підприємства та прийняття управлінських рішень
- •Аналіз діяльності підприємств із застосуванням програм, програмно-технічних комплексів.
- •Порівняльна характеристика маркетингових програм
- •Тема 15. Автоматизовані системи планування. (1 год)
- •Створення інформаційних моделей для аспа.
- •10. Навчально-методична література
Тема 9. Локальні та регіональні інформаційні мережі в сучасних організаціях. (1 год)
Використання локальних, Екстранет та Інтранет мереж.
Напрями використання Інтернету організацією.
Використання локальних, Екстранет та Інтранет мереж.
Локальні та регіональні мережі є невід’ємною частиною автоматизованої інформаційної системи організації. Локальні мережі переважно використовуються для спільного використання технічних, програмних та інформаційних ресурсів мережі. Локальні мережі вирізняються топологією і певною організаційною структурою. Їх організація й складність залежить від організаційної структури конкретної організації.
Якщо комп`ютери з’єднані в систему, яка має кінцеву кількість робочих станцій, часто розташованих в межах одного підприємства (фірми), то така мережа називається локальною (Local Area Network, LAN). Локальні мережі характерні тим, що відстані між компонентами мережі порівняно невеликі, як правило, не перевищують декількох кілометрів. Число робочих станцій такої системи наперед відоме, кожна станція має власний рівень в ієрархії системи, наперед відомі функції кожної робочої станції, тобто, існує головний комп’ютер, а також підлеглі йому комп’ютери
Локальні мережі, які використовують незв’язану передачу для транспортування даних і протоколів, називаються безпровідними (wireless LAN – використовуються також скорочення Wi-Fi та WLAN).
Є спеціальні програми, які використовуються для спілкування в локальних мережах. Це WinPopup, Intranet Chat та ін.
Стрімко розвивається електронна комерція всередині організації, заснована на інтранет-компіляції й обміні даними. Інтранет керує базами даних всередині організації, підтримує співробітництво між географічно віддаленими групами працівників. Типовий приклад – глобальний доступ до звітів компанії Morgan Stanley, генерування інформації про розміщення капіталів компанії на сучасний момент часу.
Центром мережних комунікацій великих підприємств може стати корпоративний портал. Він може використовуватись для організації зовнішніх зв’язків та вдосконалення внутрішніх інформаційних потоків між філіалами. Додатково він може забезпечувати електронний документообіг між підрозділами (листи, накази, розпорядження, плани, інструкції і т.д.); поєднувати територіально-віддалені підрозділи і надавати їм оперативну інформацію щодо виробничих ресурсів компанії; слугувати каналом і банком даних для внутрішніх інформаційних потоків; формувати маркетингову CRM-систему (Customer Relationship Management в перекладі Управління взаємовідносинами з клієнтами); надавати фінансову і виробничу інформацію партнерам й інвесторам, в тому числі закордонним.
Корпоративний портал доцільно також використовувати для приймання замовлень від власних робітників для планування продажу продукції за пільговими цінами і відповідних обсягів забою, особливо в напередодні релігійних та світських свят. Відповідно сам портал буде мати більш складну структуру з декількома рівнями доступу до закритої частини порталу і потребує значно більше витрат на його створення і подальше функціонування.
Напрями використання Інтернету організацією.
Оцінюючи можливості Інтернет-технологій і межі їх використання вітчизняними підприємцями в управлінні підприємством взагалі і в маркетингу зокрема, слід виділити декілька принципових напрямів їх залучення.
1. Інформаційна підтримка бізнесу. Поширення розповсюдження Інтернет в останні роки пов’язане з розвитком глобальних мереж з переважно вільним і безкоштовним доступом до інформаційних масивів. Для ведення господарської діяльності товаровиробники потребують великої кількості різнопланової й об’ємної інформації з різних джерел. Загальновизнано, що Інтернет є ідеальним середовищем для зберігання і поширення великих обсягів комерційної і господарської інформації.
2. Дослідження ринку. Використання переваг Інтернет щодо оперативності, широкого охоплення респондентів, низької вартості контакту та спрощення системи обробки даних. Це дає можливість знизити витрати, пов’язані з довгостроковим й оперативним матеріально-технічним забезпеченням виробництва, а також удосконалити просування і реалізацію продукції. Інформативними для маркетологів являються форуми, дискусійні конференції, прайс-листи, фірмові каталоги, річні й фінансові звіти компанії, патентні та маркетингові матеріали, розміщені на сайтах підприємств. На власному сайті чи спеціалізованому порталі можна розмістити опитування споживачів щодо якості, асортименту, ціни чи інших характеристик конкретного товару чи іміджу фірми взагалі.
3. Засіб комунікації. Слід виділити два основних напрями комунікації: пошуку і зв’язку з потенційними постачальниками і те ж − з покупцями. Перший напрям може привести до зниження витрат на постачання кормів, матеріалів, техніки за рахунок пошуку кращих пропозицій. Другий напрям дозволить виробникам спілкуватись безпосередньо зі споживачами, тобто усунути потребу в торговельному посередництві. Це зручно для обох сторін, адже використання багаторівневих маркетингових каналів приводить до зростання цін для кінцевих споживачів. Реалізація продукції через посередницькі структури лишає виробника можливості контролювати ціни, більше того, посередники часто диктують ціни закупівлі й отримують у вигляді маржі більшу частину прибутку. Проте при перенесенні ділової активності на мережну основу виникає новий тип посередництва − інформаційний. Його функції реалізують спеціалізовані портали, що надають інформацію про товари, послуги, ціни, їх розміщення тощо.
Інтернет надає широке поле для діяльності вірусного маркетингу для моніторингу й управління коментарями на форумах та у блогах.
Вдосконалення комунікацій може реалізуватись декількома засобами: шляхом реєстрації підприємства в бізнес-каталогах; використанням електронної пошти; розміщенням електронних об’яв; через створення власного сайту.
4. Електронна комерція. На нинішньому етапі розвитку аграрного ринку рекомендується для застосування підприємствам зорієнтованим на напрям бізнес-бізнес. Але через 3-5 років, з удосконаленням правових важелів, розвитком інформаційної культури населення та розгалуженням вітчизняних комп’ютерних мереж, можливе розширення обслуговування і для населення.
Перенесення у віртуальний простір системи оформлення замовлень, процеси закупки, продажу, а також оплати товарної продукції. Основними вигодами є зняття географічних обмежень, підвищення конкуренції та зменшення реалізаційних витрат внаслідок здешевлення передпродажних процедур, як-то попередні переговори, розгляд товарних пропозицій, оформлення замовлень і платежів.
Перспективними напрямами є: участь в електронних торгах (магазини, біржі, аукціоні) в якості продавця чи покупця; персональні продажі на власному сайті. Для підприємств електронні торги є засобом розширення географії збуту.
