- •Історичні передумови розвитку фізіології нервової системи.
- •Основні етапи еволюційного розвитку центральної нервової системи.
- •Структура і функції нейрона.
- •Класифікація нейронів.
- •Основні типи клітин нейроглії. Їх функціональне призначення.
- •Різновиди хімічних синапсів.
- •Синаптичні сітки.
- •Механізм синаптичної передачі імпульсів. Основні етапи синаптичної передачі.
- •Види гальмування нервових процесів.
- •Механізм генерації потенціалу дії у постсинаптичній мембрані. Особливості збуджуючого і гальмівного потенціалів.
- •Медіатори у хімічних синапсах. Принцип Дейла.
- •Принцип Дейла
- •Особливості електричних синапсів.
- •Пейсмекерний потенціал. Його види.
- •Рецепція подразнень. Класифікації рецепторів.
- •Збудливість рецепторів. Рецепторний потенціал. Збудливість рецепторів
- •Кодування інформації у нервовій системі.
- •Трофічна функція нервової системи.
- •Рефлекс. Класифікація рефлексів.
- •Рефлекторна дуга, її структура, основні види.
- •Нервові центри, їх функції.
- •Координація рефлекторних процесів.
Різновиди хімічних синапсів.
Хімічні синапси в організмі є дуже різноманітними за структурою і складністю. Проте відзначаються такими загальними властивостями:
1) Односторонність проведення в синапсах. Пов’язана з тим, що медіатор нервового закінчення збуджує постсинаптичну мембрану м’язового волокна або нервової клітини. ПД, виникаючий на постсинаптичний мембрані внаслідок наявності синаптичної щілини не може збуджувати н. Закінчення.
2) Синаптична затримка. Визначається часом дифузії медіатора від пресинаптичної мембрани до постсинаптичної. Так, у нервово-м’язевих синапсах затримка триває 0,2-0,5мсек – скелетні м’язи, гладенькі м’язи – 5-10мсек.
3) Сумація збуджень у просторі і часі, від чого залежить амплітуда ПСП.
Синаптичні сітки.
За сучасними науковими уявленнями виділяють сполучення синапсів різних рівней організацій. Такі сполучення називають синаптичними сітками.
Перший рівень – це розподілення синапсів на окремій невеликій ділянці соми клітини, дендрита, закінчення аксона. При цьому трапляються випадки простої конвергенції (сходження) декількох різних імпульсацій, простої дивергенції (розходження) імпульсів на декілька постсинаптичний зон. Крім того можуть мати місце послідовні або реципронні взаємодії. В усіх цих випадках дана ділянка виступає в якості дуже локальної інтегративної одиниці і являє собою найбільш компонентний тип локальної сітки або мікро сітки. Часто такий тип мікро сітки повторюється у всіх клітинах даного типу, тим самим виступаючи в якості модуля для особливого способу обробки інформації.
На наступному рівні організації в сітку поєднані нейрони певної області досить віддалені. Такі сітки теж є локальними, оскільки не виходять за межі області. Забезпечують поширення активності за межі конкретної локальної ділянки і забезпечують ант агонічні взаємодії між сусідніми інтегративними одиницями.
Ще вищий рівень організації характеризується наявністю сполучень між різними областями. Кожна область того чи іншого організму отримує п. імпульсацію з інших областей і надсилає свою п. інформацію в інші ділянки тіла. Тут теж діють принципи конвергенції, дивергенції і інтеграції різного роду інформації. Поширені також і зворотні зв’язки між різними областями.
Більш високий рівень пов’язаний з послідовним сполученням декількох областей. В даному випадку можна говорити про систему. Такі системи передають інформацію з периферії в ЦНС (сенсорна система), або з центральних відділів на периферію (моторна система). Але в обох випадках є зворотні зв’язки для забезпечення низхідного, висхідного керування.
Найвищий рівень – це система сполучень між цілим рядом областей, керуючих певним поведінком актом або сукупністю актів, в яких приймає участь увесь організм. Такі сітки є розпредільними. Вони характерні для здійснення вищих функцій рухових і сенсорних систем тощо.
Механізм синаптичної передачі імпульсів. Основні етапи синаптичної передачі.
Процес передачі збудження у синапсі може бути узагальнений у такій послідовності:
- поширення ПД у пресинаптичний мембрані;
- вхід іонів Са2+, які приймають участь у вивільненні медіатору у синаптичну щілину;
- дифузія медіатора у синаптичній щілині;
- взаємодія медіатора з відповідними рецепторами у постсинаптичний мембрані;
- підвищення іонної проникності для катіонів Na+ і К+
- виникнення ПСП;
- поширення ПД у клітині.
