20. Медіатори у хімічних синапсах. Принцип Дейла.

У хімічних синапсах медіаторну функцію виконують різні речовини. Одні і ті ж речовини є медіаторами як у хребетних, так і безхребетних тварин. Деякі ме­діатори в одних синапсах спричиняють гальмівний ефект, а в інших - збудли­вий. Медіатори - це низькомолекулярні водорозчинні аміни, амінокислоти або споріднені з ними речовини. Найкраще доведена медіаторна функція таких речо­вин.

Ацетилхолін є збудливим медіатором у нервово-м'язових синапсах скелет­них м'язів, але гальмує роботу серця. Холінергічними є і нейрони спинного мозку, що іннервують хромафінні клітини наднирників. Припускають, що холінергічні нейрони є у ретикулярній формації середнього мозку, а також у мозочку, базаль­них гангліях і корі великих півкуль.

Дофамін належить до катехоламінів і виконує медіаторну функцію у серед­ньому мозку. Особливо важливу роль він відіграє у смугастому тілі. Дофамінергічні нейрони наявні у гіпоталамусі.

Норадреналін також належить до катехоламінів. Норадренергічні нейрони є у середньому мозку, мосту, довгастому і проміжному мозку. Норадренергічними є нейрони симпатичного ланцюжка і деяких інших периферичних вузлів. Норадреналін спричиняє як збудливий, так і гальмівний ефект у нейронах цент­ральної нервової системи і клітинах робочих органів. Наприклад, він збуджує се­рцевий м'яз і гальмує гладенькі м'язи шлунково-кишкового тракту.

Серотонін належить до моноамінів. У ссавців серотонінергічні нейрони на­явні переважно в стовбурі можу. Вони впливають на нову кору, гіпокамп, мигда­лину, кору мозочка, спинний мозок. Серотонін може викликати як збудливу, так І гальмівну дію.

Глутамінова кислота е найбільш поширеним медіатором у центральній нервовій системі. Її функція пов'язана головним чином із синаптичною передачею збудження.

Гама-аміномасляна кислота міститься у нейронах спинного і головного мозку. П розглядають як найбільш поширений медіатор синаптичного гальму­вання (постсинаптичного і пресинаптичного).

Медіаторну функцію гліцин виконує у спинному мозку, в якому він галь­мує мотонейрони.

Медіатори синтезуються у перикаріоні і зосереджуються у міхурцях, які швидким транспортуванням переносяться до нервових закінчень. У нервово-м'язових синапсах синтез ацетилхоліну проходить у синаптичних бляшках. Відпрацьовані у синапсах медіатори піддаються інактивації. Ацетилхолін інактавується ацетилхолінестеразою, норадреналін - моноаміноксидазою і катехол-метилтрансферазою. Деякі медіатори піддаються зворотному всмок­туванню у нервові закінчення або всмоктуються клітинами глії.

Хімічні синапси можуть змінювати свій стан під впливом деяких гормонів й інших речовин. Такі речовини називають модуляторами. До локальних модуля­торів відносять простагландини.

Відомо багато фармакологічних речовин і токсинів, які діють на хімічні си­напси. Серед них є блокатори секреції медіаторів, блокатори рецепторів і систе­ми інактивації медіаторів. Наприклад, кураре блокує холінорецептори у нерво­во-м'язових синапсах скелетних м'язів, атропін - у міокарді і гладеньких м'язах. Стрихнін блокує рецептори гліцину, бікукулін і пікрогоксин - рецептори гама-аміномасляноЇ кислоти. Адреноблокатори (ерготамін, ерготоксин, симпатолін, пропранолол) блокують адренорецептори. Антихолінестеразні речовини (езерин, прозерин) підсилюють дію ацетилхоліну, оскільки блокують ацетилхолінестеразу. Ботуліновий токсин блокує вивільнення (секрецію) ацетилхоліну.

Іншими можливими медіаторами є гістамін, нейроактивні пептиди, ендорфіни, простагландіни.