- •2. Особливості суспільних відносин, що складають предмет сучасного земельного права та визначення його поняття.
- •3. Методи регулювання земельних відносин.
- •4. Основні принципи земельного законодавства і права.
- •5. Система сучасного земельного права.
- •6. Поняття і основні ознаки земельного права як галузі права, галузі науки і навчальної дисципліни.
- •7. Історія становлення земельного законодавства і права на сучасних українських землях.
- •8. Поняття й особливості джерел земельного права: класифікація джерел земельного законодавства і права.
- •9. Конституційні засади земельного законодавства та їх значення для врегулювання земельних відносин.
- •10. Кодифіковані та спеціальні закони як систематизовані джерела земельного права: їх структурі та зміст.
- •11. Значення постанов Верховної Ради, указів Президента, постанов і розпоряджень Уряду, актів міністерств і відомств України для регулювання земельних відносин.
- •12. Нормативні акти органів місцевого самоврядування у системі джерел земельного права.
- •13. Поняття та види земельних правовідносин: суб'єкти, об'єкти та юридичний зміст земельних правовідносин.
- •14. Підстави виникнення, змінення та припинення земельних правовідносин та їх правове закріплення в нормах земельного законодавстві.
- •15. Повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
- •16. Правові засади започаткування сучасної земельної реформи та їх наступний розвиток і вдосконалення.
- •17. Загальні ознаки права власності та специфічні властивості права земельної власності.
- •18. Об'єкти права власності на землю: земельний фонд та його склад як об'єкт права власності; земельні ділянки і земельні частки (паї) як об'єкти права власності.
- •19. Народна, державна та комунальна власність на землю та їх суб'єктний склад: право державної власності на землю та право територіального верховенства держави.
- •20. Юридичні та фізичні особи як суб'єкти права приватної власності на землю та їх земельно-власницька праводієздатність.
- •21. Право власності на землю іноземних громадян, іноземних юридичних осіб та іноземних держав.
- •22. Право спільної часткової та спільної сумісної власності на земельну ділянку та особливості їх здійснення.
- •24. Підстави, умови та порядок припинення права державної, комунальної та приватної власності на землю.
- •25. Умови та порядок припинення права користування земельними ділянками, які використовуються з порушенням вимог земельного законодавства.
- •26. Правове регулювання викупу земельних ділянок для суспільних потреб, які перебувають у власності фізичних та юридичних осіб.
- •27. Юридичні засади конфіскації земельної ділянки за цивільним, адміністративним та кримінальним законодавством.
- •28. Зміст права власності на землю: основні права і обов'язки власників земельних ділянок
- •30. Поняття, особливості, види та принципи права землекористування.
- •31. Право постійного землекористування.
- •32. Право орендного землекористування: умови та порядок укладення договорів оренди земельних ділянок.
- •33. Право концесійного землекористування: особливості укладення та змісту концесійного договору на землекористування.
- •34. Основні права та обов'язки землекористувачів та межі належного здійснення своїх прав і обов'язків землекористувачами.
- •35. Визначення та зміст земельного сервітуту: його юридичне походження та засади правового регулювання в українському земельному законодавстві
- •36. Види земельних сервітутів за чинним земельним і цивільним законодавством та порядок їх встановлення.
- •37. Правове регулювання і зміст добросусідства в земельному законодавстві та його юридичне значення.
- •38. Поняття обмеження у використанні земельних ділянок та обтяження прав на земельну ділянку.
- •40. Правові засади включення земель у цивільно-правовий обіг.
- •41. Види цивільно-правових угод щодо земельних ділянок.
- •42. Умови та порядок продажу земельних ділянок: правові вимоги щодо укладання договору купівлі-продажу земельної ділянки.
- •43. Законодавчі вимоги щодо укладання договорів міни, дарування та застави земельних ділянок: зміст угод про перехід права власності на земельні ділянки.
- •44. Умови продажу земельних ділянок та прав на них на конкурентних засадах і законодавче забезпечення порядку їх проведення.
- •45. Порядок проведення земельних торгів: підготовка лотів для продажу на земельних торгах; оголошення про проведення земельних торгів.
- •46. Законодавчі гарантії прав на землю та земельно-правові способи захисту прав на земельні ділянки: гарантованість права власності на землю.
- •47. Правове забезпечення відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам як юридична гарантія прав на землю.
- •48. Органи, які вирішують земельні спори та їх компетенція.
- •49. Категоріальний розподіл земель за їх основним цільовим призначенням та його юридичне значення.
- •50. Землі сільськогосподарського призначення як об'єкт правового регулювання, їх фактичний склад та особливості правового режиму.
- •51. Суб'єктний склад власників та користувачів земель сільськогосподарського призначення: пріоритетність надання земель для сільськогосподарських потреб.
- •53. Визначення, склад та види пріоритетного і допустимого використання земель житлової та громадської забудови.
- •54. Правові вимоги щодо використання земельних ділянок для індивідуального житлового, господарського і гаражного будівництва.
- •Правові засади використання земельних ділянок для кооперативного житлового і гаражного будівництва.
- •56. Умови та порядок надання і використання земельних ділянок для зведення багатоквартирних жилих будинків.
- •57. Правовий режим земель природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення.
- •58. Основні ознаки та особливості правового режиму земель оздоровчого призначення.
- •59. Правовий режим земель рекреаційного призначення та особливості їх використання і охорони.
- •60. Правовий режим земель історико-культурного призначення: вплив історико-культурних об'єктів на правовий режим зайнятих ними земель.
- •61. Визначення земель лісогосподарського призначення: співвідношення понять лісові та нелісові землі, «земельна лісова ділянка» та «лісова ділянка».
- •62. Правові форми використання земель лісогосподарського призначення: особливості загального і спеціального використання лісогосподарських земель.
- •63. Визначення складу земель водного фонду шляхом закріплення їх переліку у законодавчому порядку.
- •64 Правовий режим земель промислових підприємств: порядок надання та вилучення промислових земель.
- •65.Правовий режим земель транспорту: правова регламентація землекористування для різних видів транспорту.
- •66.Законодавче визначення та правовий режим земель, зайнятих об'єктами повітряного і кабельного зв'язку та засобами супутникового зв'язку.
- •67 Правовий режим земель, зайнятих об'єктами енергетичної системи: електрогенеруючими об'єктами та об'єктами транспортування електроенергії.
- •68. Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи.
- •69. Правовий режим земель, наданих для оборони країни і постійної діяльності військових частин, установ, підприємств та організацій Збройних Сил України.
- •71. Функції органів державного управління в сфері икористання та охорони земель.
- •72. Поняття і зміст правової охорони земель: основні завдання та юридичні способи охорони земельних ресурсів.
- •73. Законодавчі вимоги щодо консервації деградованих, малопродуктивних та техногенно-забруднених земель.
- •74. Правові засади контролю за використанням та охороною земель: поняття та види.
- •75. Законодавчі вимоги щодо встановлення і зміни меж адміністративно-територіальних утворень.
- •76. Планування використання і охорони земель країни: розробка і затвердження загальнодержавних і регіональних програм використання та охорони земель.
- •77. Правові вимоги щодо природно-сільськогосподарського районування земель та зонування земель.
- •78. Визначення поняття, головна мета і основні завдання землеустрою та їх значення для реалізації державної політики щодо обґрунтованого перерозподілу земель
- •79. Землевпорядний процес: порядок здійснення землеустрою, складання проектів відведення земельних ділянок та встановлення їх меж в натурі (на місцевості).
- •80. Спеціальні вимоги Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації» та засоби їх реалізації на практиці.
- •81. Правові засади ведення моніторингу за станом земельних ресурсів та значення його відомостей для використання і охорони земель.
- •82. Визначення поняття, головне призначення та основні завдання ведення державного земельного кадастру.
- •83. Склад відомостей державного земельного кадастру: об'єкти земельного кадастру та вимоги до відомостей про них.
- •84. Правові засади економічного стимулювання раціонального використання й охорони земель.
- •85. Порядок здійснення відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва.
- •86. Земельне правопорушення та його склад як підстава застосування юридичної відповідальності.
- •87. Застосування цивільно-правової відповідальності за порушення вимог земельного законодавства шляхом визнання недійсності угод щодо земельних ділянок.
- •88. Особливості застосування адміністративної відповідальності за порушення земельного законодавства.
- •89. Особливості застосування кримінальної відповідальності за порушення земельного законодавства.
- •90. Допустимість застосування дисциплінарної та матеріальної відповідальності за порушення вимог земельного законодавства.
14. Підстави виникнення, змінення та припинення земельних правовідносин та їх правове закріплення в нормах земельного законодавстві.
Підставами виникнення, зміни та припинення земельних відносин є юридичні факти — юридично значимі обставини, які поділяються відповідно на правовстановлюю-чі, правозмінюючі та правоприпиняючі. До таких обставин можна віднести: договори та інші угоди, передбачені законом, а також не передбачені законом але такі, що не суперечать йому; акти державних органів та органів місцевого самоврядування, які передбачені законом як підстави виникнення земельних прав та обов'язків; судові рішення, які встановлюють земельні права та обов'язки; набуття земельних прав та обов'язків на підставах, які дозволені законом; заподіяння шкоди; інші дії фізичних та юридичних осіб; події, з якими закон або інший правовий акт пов'язує виникнення, зміну і припинення земельних відносин. За характером виникнення юридичні факти поділяються на дії та події. Дії являють собою такі юридичні факти, в яких виявляється поведінка людей або їх колективів. Дії (бездіяльність) можуть бути правомірними, тобто такими що відповідають вимогам законодавства, і неправомірними, тобто такими, що суперечать закону. Основні види правомірних дій — землекористування та охорона земель. Події — це такі юридичні факти, настання яких відбувається незалежно від волі учасників правовідносин (наприклад, засуха, повінь, землетрус або інше стихійне лихо). Особливістю земельних правовідносин є те, що для виникнення багатьох з них необхідна сукупність юридичних фактів — юридичний склад. Наприклад, для того щоб набути право власності або користування земельною ділянкою на підставі набувальної давності згідно зі ст. 119 ЗК України, необхідна наявність низки юридичних фактів. Одним з найпоширеніших правовстановлюючих юридичних фактів є приватизація земель. Зміни земельних відносин у процесі використання земельних угідь завжди пов'язані з подальшою еволюцією тих чи інших дій та подій, а також змінами, які відбуваються у чинному законодавстві. Так, орендодавець за умов збільшення розміру земельного податку має право вимагати збільшення орендної плати, якщо інше не передбачено умовами договору оренди. Динаміка у земельних правовідносинах особливо характерна для сільськогосподарського виробництва, де якісні характеристики об'єкта таких відносин — земельної ділянки — не є постійними. Однак важливим у таких земельних правовідносинах є те, що вони повинні ґрунтуватися тільки на законних підставах. Земельне законодавство окремо закріплює перелік правоприпиняючих юридичних обставин. Згідно зі статтями 140 і 141 ЗК України до них належать: добровільна відмова власника або користувача від права на земельну ділянку; смерть власника земельної ділянки за відсутності спадкоємця або припинення діяльності юридичних осіб за відсутності правонаступника; відчуження земельної ділянки за рішенням власника; звернення стягнення на земельну ділянку на вимогу кредитора; відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності та для суспільних потреб; вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених земельним законодавством; конфіскація за рішенням суду; невідчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених земельним законодавством; використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; систематична несплата земельного податку або орендної плати. Охоронні земельні правовідносини припиняються після здійснення учасником (учасниками) цих відносин дій, які усувають правопорушення. Якщо порушника земельного законодавства притягнуто до юридичної відповідальності, то акт застосування стягнення (покарання) означає припинення охоронних земельних правовідносин. Дії, як підстави припинення земельних правовідносин, традиційно поділяють на дві групи: 1) ті, які відбуваються за волею землевласника чи землекористувача (відчуження земельної ділянки за рішенням власника, відмова від використання земельної ділянки тощо); 2) ті, які відбуваються за волею органів держави, уповноважених на охорону земельних ресурсів, у тому числі правоохоронних органів загальної компетенції (вилучення земельної ділянки, позбавлення права користування нею у зв'язку з порушенням закону тощо).