Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ZEMEL_NE_PRAVO.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
5 Мб
Скачать
☆

19. Народна, державна та комунальна власність на землю та їх суб'єктний склад: право державної власності на землю та право територіального верховенства держави.

У державній власності перебувають усі землі України за винятком земель, переданих у колективну і приватну власність.

Суб'єктами права державної власності на землю виступають:

1) Верховна Рада України - на землі загальнодержавної власності України;

2) Верховна Рада Автономної Республіки Крим - на землі в межах території Республіки, за винятком земель загальнодержавної власності;

3) обласні, районні, міські, селищні, сільські ради народних депутатів на землі в межах їхніх територій, окрім земель загальнодержавної власності.

Землі, що знаходяться в загальнодержавній власності, можуть передаватись у колективну чи приватну власність і надаватись у користування, в тому числі в оренду. Не можуть передаватись у колективну і приватну власність: землі загального користування населених пунктів (майдани, вулиці, парки і т. д.); землі гірничодобувної промисловості, єдиної енергетичної та космічної систем, транспорту, зв'язку, оборони;

землі природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення; землі лісового фонду; землі водного фонду;

землі сільськогосподарських науково-дослідних і навчальних закладів.

Наступна форма власності на землю - колективна власність. Суб'єктами права колективної власності на землю є колективні сільськогосподарські підприємства, сільськогосподарські кооперативи, садівницькі товариства, сільськогосподарські акціонерні товариства, в тому числі створені на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств. Розпорядження земельними ділянками, що знаходяться в колективній власності, здійснюється за рішенням загальних зборів колективу. Землі в колективну власність передаються безкоштовно. Кожний член колективної власності на землю в разі виходу з колективу має право одержати свою частку землі в натурі (на місцевості), яка визначається в порядку, передбаченому Земельним кодексом.

Право приватної власності громадян України на землю означає, що тільки вони мають право на одержання у власність земельних ділянок для: ведення сільськогосподарського (фермерського) господарства; ведення особистого підсобного господарства; будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель (присадибна ділянка); садівництва; дачного й гаражного будівництва.

Громадяни набувають право власності на земельні ділянки в разі: одержання їх у спадщину; одержання частки землі у спільному майні подружжя; купівлі-продажу; дарування та обміну. Передача земельних ділянок у власність громадян проводиться місцевими радами народних депутатів за плату чи безкоштовно. Іноземним громадянам та особам без громадянства земельні ділянки у власність не передаються.

право державної власності

Традиційним для нашої земельно-правової системи є право державної власності на землю, яке було єдиною можливою формою права власності на землю та інші природні ресурси на території України впродовж всього радянського періоду її історії. Право державної власності на землю в об'єктивному значенні становить систему правових норм, які визначають суб'єктно-об'єктний склад, підстави та порядок набуття і припинення, гарантії та обмеження права державної власності на земельні ділянки. Право державної власності в суб'єктивному значенні - це гарантована нормами чинного законодавства можливість і здатність держави Україна в особі уповноважених державних органів та іноземних держав набувати і реалізовувати право державної власності на землю.

Суб'єктом права державної власності на землю є держава Україна в особі Кабінету Міністрів України, Ради Міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських, районних державних адміністрацій, державних органів приватизації. На основі аналізу ст. 85 ЗКУ можна зробити висновок, що суб'єктом права державної власності на землю в Україні може бути також іноземна держава, яка набуває у власність земельні ділянки дія розміщення будівель і споруд дипломатичних представництв та інших, прирівняних до них, організацій відповідно до міжнародних договорів.

право територіального верховенства держави

Територіальне верховенство означає повну й виключну владу держави на своїй території. Воно виявляється в реалізації державою суверенної влади над усіма особами й організаціями в межах своєї території і верховному публічно-правовому володінні цією територією (dominium). Це означає, що на території конкретної держави не може діяти публічна влада іншої держави. На території цієї держави діють її закони, урядові постанови та судові рішення, що поширюються на її громадян, іноземців і осіб без громадянства.

У зв'язку з територіальним верховенством держава може допустити на своїй території чинність іноземного законодавства, але лише із власної згоди. Цивільні кодекси держав допускають у певних випадках застосування іноземного цивільного права.

Поняття територіального верховенства, як і поняття державного суверенітету, не має абсолютного характеру. Тенденції розвитку сучасного міжнародного права свідчать про те, що держава вільна у праві користування своїм територіальним верховенством тією мірою, якою не зачіпаються права і законні інтереси інших держав.

Поняття "юрисдикція держави" вужче за обсягом, ніж поняття "територіальне верховенство". Під юрисдикцією держави розуміється право її судових і адміністративних органів розглядати й вирішувати будь-які справи у межах кордонів держави, на відміну від територіального верховенства, що означає всю повноту державної влади на певній території. Правда, є випадки, коли держава здійснює юрисдикцію над своїми громадянами і при перебуванні їх на території іноземної держави, наприклад, проходженні служби в складі збройних сил ООН у гарячих точках планети. Юрисдикція держави також поширюється на її громадян, що перебувають у межах МТСК, наприклад, у відкритому морі або в космосі.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]