2.2. Отримання емпіричної інформації, її аналіз розробка рекомендацій

На першому етапі дослідження перевірялося прагнення та бажання дітей грати народними іграшками. Для отримання таких даних використовувався метод невключеного структурованого спостереження. Спостереження проводи­лося у час вільної ігри, коли діти на власний розсуд обирали собі іграшку та вид ігрової діяльності. Альтернативним варіантом для дітей пропонувався широкий вибір сучасних іграшок: машинки, будівельний та механічний конструктор, м’яка іграшка, ляльки та ін. Спостереження проводилося протягом 1 години. Результати спостереження заносилися у заздалегідь розроблену Картку спостереження №1 №2 (таблиці 2.1- 2.2). Картка №2 заповнювалася на другий день після спостереження №1.

Таблиця 2.1

Картка спостереження №1.

Список дітей	Вік	Зацікавленість іграшками			К–сть хвилин, що було використано для ігри (у дужках – % до загального часу обстеження)	Використання іграшки для ігри у групі (або в парі)
		Глиняні фігурки	Дерев'яні візочок та коник	Україн-ський вінок
1. Єк Аня	5 років	–	–	–	0	–
2. Українець Андрій	5 років	–	+	–	5 (8%)	–
3. Ліпенко Аня	5 років	–	–	–	10 (17%)	–
4. Воровський Дмитро	6 років	–	+	–	9 (15%)	+
5. Матюк Вадим	6 років	+	–	–	15 (25%)	–
6. Мертвинська Тетяна	5 років	–	–	+	8 (13%)	–
7. Огородник Дмитро	5 років	+	–	–	0	–
8. Чиж Настя	5 років	–	–	+	10 (17%)	+
9. Гладченко Сергій	6 років	+	+	–	8 (13%)	+
10. Агапітова Христина	5 років	+	–	–	5 (8%)	–

Таблиця 2.2

Картка спостереження №2.

Список дітей	Вік	Зацікавленість іграшками			К–сть хвилин, що було використано для ігри (у дужках – % до загального часу обстеження)	Використання іграшки для ігри у групі (або в парі)
		Глиняні свис-тілки	Дерев’яні дергун-чики	Ляльки у народному вбранні
1. Єк Аня	5 років	–	+	+	6 (10%)	–
2. Українець Андрій	5 років	+	+	–	15 (25%)	–
3. Ліпенко Аня	5 років	–	+	+	12 (20%)	–
4. Воровський Дмитро	6 років	+	+	–	14 (23%)	+
5. Матюк Вадим	6 років	+	–	–	15 (25%)	–
6. Мертвинська Тетяна	5 років	–	–	+	5 (8%)	–
7. Огородник Дмитро	5 років	+	+	–	12 (20%)	–
8. Чиж Настя	5 років	–	–	+	15 (24%)	+
9. Гладченко Сергій	6 років	+	+	–	8 (13%)	+
10. Агапітова Христина	5 років	+	–	+	15 (25%)	–

Спостереження показало, що не всі діти зацікавилися та обрали народну іграшку. В групі обстежуваних в ході спостереження №1 тільки 80% вихованців деяким чином проявили свій інтерес до ігри з такою іграшкою. При цьому слід відмітити, що час ігри з нею не був дуже тривалим – в середньому 10-12% при першому дослідженні, 15-18% – при другому дослідженні від загального часу проведення обстеження. В ході ігрової діяльності тільки 33% дітей намагалися використати іграшку для спільної (групової) ігри. В порів­нянні з іншими (сучасними) зразками загальний час використання народних іграшок є значно меншим (приблизно 15-20%).

Для обстеження № 2 були відібрані іграшки, що мали більший функці­ональний зміст, а відповідно до цього – й цікавість для дитини (свистілка, дергунчик, красива лялька у народному вбранні). 100% дітей зацікавилися цими іграшками та деякий час присвятили грі з ними. 100% дівчат обрали для гри ля­льок у народному костюмі. Однак при другому, як і при першому обстеженні, пріоритет в грі вихованці надавали сучасним іграшкам.

Отримані результати свідчать про не дуже високу популярність народної іграшки у дитячому середовищі. Можна сказати, що потенціал таких іграшок використовується приблизно тільки на 15%. Самостійно діти не прагнуть грати ними, не бажають використовувати їх в колективній грі. Разом з тим, не можна сказати, що такі іграшки зовсім не цікавлять дітей. Як і будь-які інші вони викликають у вихованців певне зацікавлення, прагнення спробувати погратися ними, знайти якісь нові варіанти для їх використання в грі.

Одним з пояснень низької активності дітей у грі з народною іграшкою можна вважати незнання дітьми призначення та правил поводження з нею, тому на другому етапі дослідження було сплановано виявлення знань старших дошкільників деяких теоретичних положень відносно народної іграшки.

На другому етапі з кожним обстежуваним вихованцем була проведена індивідуальна бесіда, мета якої полягала в виявлення його знань про народну іграшку. Зміст бесіди полягав в тому, що дитині показувалася іграшка та завдавалися питання про неї. Результати опитування наведені у таблиці 2.2.

Таблиця 2.2