2.1 Класифікація ресурсних платежів в Україні
Плата за користування надрами (Розділ XI Податкового кодексу України) – загальнодержавний платіж, який справляється у вигляді:
плати за користування надрами для видобування корисних копалин;
плати за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин[5].
Плата за землю (Розділ XIII Податкового кодексу України) складається із земельного податку та орендної плати за земельну ділянку, надану у користування. Платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.
Базою оподаткування є:
нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом;
площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.
Система ставок плати за землю включає визначення розмірів ставок за 1 гектар сільськогосподарських угідь, за території, нормативно-грошову оцінку яких не проведено, при цьому враховується область їх розміщення та статус території.
Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру. Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік [5].
Нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку
Базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.
Плата за землю зараховується до відповідних місцевих бюджетів у порядку, визначеному Бюджетним кодексом України для плати за землю [4,с.225].
Плату за землю введено з метою формування ресурсів для фінансування:
- заходів з раціонального використання й охорони землі, підвищення родючості грунтів;
- відшкодування власникам землі і землекористувачам витрат, які пов'язані з веденням господарства на землях гіршої якості;
- розвитку інфраструктури населених пунктів.
Збори за спеціальне використання природних ресурсів України (лісових, водних, радіочастотних ресурсів) мають спільну основу – встановлення плати за спеціальне використання природних ресурсів і отримання на цій основі прибутку. В розрахунку за обсяг та величину використання цих ресурсів користувачі сплачують платежі до бюджету. Регламентація положень та порядку обчислення цих ресурсних платежів наведена у відповідних розділах Податкового кодексу України (Розділи XV, XVI, XVIІ)[5].
Податкові платежі за воду справляються в Україні у вигляді збору за спеціальне використання води, який регламентується Розділом XVI Податкового кодексу України.
Збір за спеціальне використання води - це загальнодержавний збір, який справляється за:
спеціальне використання води водних об'єктів;
спеціальне використання води, отриманої від інших водокористувачів
спеціальне використання води без її вилучення з водних об'єктів для потреб гідроенергетики і водного транспорту;
спеціальне використання води для потреб рибництва [2,с.84].
Потрібно враховувати особливості обчислення збору за спеціальне використання води при встановленні лімітів її використання [5].
Платниками є
водокористувачі - суб’єкти господарювання
незалежно від форми власності, які
використовують воду, отриману шляхом
забору води з водних об’єктів( первинні
водокористувачі) та від первинних або
інших водокористувачів( вторинні
водокористувачі), та використовують
воду для потреб гідроенергетики, водного
транспорту і рибництва.
Фізичні особи -
підприємці
Юридичні особи,
їх філії, відділення, представництва,
інші відокремлені підрозділи без
утворення юридичної особи(крім бюджетних
установ), постійні представництва
нерезидентів.
Рис.1.4 Платники збору за спеціальне використання води
Не є платниками рентної плати за спеціальне використання води водокористувачі, які використовують воду виключно для задоволення питних і санітарно-гігієнічних потреб населення, у тому числі для задоволення виключно власних потреб юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та платників єдиного податку[37].
Об’єктом оподаткування рентною платою за спеціальне використання води є фактичний обсяг води, який використовують водокористувачі, з урахуванням обсягу втрат води в їх системі водопостачання.
Об’єктом оподаткування рентною платою за спеціальне використання води без її вилучення з водних об’єктів є:
для потреб гідроенергетики- фактичний обсяг води, що пропускається через турбіни гідроелектростанцій для вироблення електроенергії;
для потреб водного транспорту- час використання поверхневих вод вантажним самохідним і несамохідним флотом, що експлуатується(залежно від тоннажності), та пасажирським флотом, що експлуатується( залежно від кількості місць)[37].
Об’єктом оподаткування рентною платою за спеціальне використання води для потреб рибництва є фактичний обсяг води, необхідної для поповнення водних об’єктів під час розведення риби та інших водних живих ресурсів.
Збір за спеціальне використання лісових ресурсів - це загальнодержавний збір, який справляється як плата за спеціальне використання лісових ресурсів. Його справляння регламентується Розділом XVII Податкового кодексу України[5].
Платниками збору за використання лісів є:
лісористувачі – юридичні, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, які отримують доходи з джерел їх походження з України або виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників;
фізичні особи(крім фізичних осіб, які мають право безоплатно без видачі спеціального дозволу використовувати лісові ресурси відповідно до лісового законодавства)4
а також фізичні особи – підприємці, які здійснюють спеціальне використання лісових ресурсів на підставі спеціального дозволу(лісорубного квитка або лісового квитка) або відповідно до умов договору довгострокового тимчасового користування лісами[2].
Об’єктом оподаткування рентною платою за спеціальне використання лісових ресурсів є:
1.Деревина, заготовлена в порядку рубок головного користування;
2.Деревина, заготовлена під час поліпшення якісного складу лісів, їх оздоровлення, посилення захисних властивостей, розчищення лісових ділянок, вкритих лісовою рослинністю, у зв’язку з будівництвом гідровузлів, трубопроводів, шляхів тощо;
3.Другорядні лісові матеріали( заготівля живиці, пнів, лубу та кори, деревної зелені, деревних соків та інших другорядних лісових матеріалів, передбачених нормативно-правовими актами з ведення господарства);
4.Побічні лісові користування( заготівля сіна, випасання худоби, заготівля дикорослих плодів, горіхів, грибів, ягід, лікарських рослин);
5. Використання корисних властивостей лісів для культурно- оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей та проведення науково-дослідницьких робіт[37].
Радіочастотний ресурс - частина радіочастотного спектра (безперервний інтервал радіочастот не вищий за 3 ТГц), придатна для передавання та/або приймання електромагнітної енергії радіоелектронними засобами і яку можливо використовувати на території України та за її межами відповідно до законів України та міжнародного права, а також на виділених для України частотно-орбітальних позиціях [5].
Платниками рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України є загальні користувачі радіочастотного ресурсу України, визначені законодавством про радіочастотний ресурс, яким надано право користуватися радіочастотним ресурсом України в межах виділеної частини смуг радіочастот загального користування на підставі:
1.Ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України;
2.Ліцензії на мовлення та дозволу на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою;
3.Дозволу на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою, отриманого на підставі договору з власником ліцензії на мовлення;
4.Дозволу на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою.
Не є платниками рентної плати спеціальні користувачі, перелік яких визначено законодавством про радіочастотний ресурс, та радіоаматори.
Об’єктом оподаткування рентною платою за користування радіочастотним ресурсом України є ширина смуги радіочастот, що визначається як частина смуги радіочастот загального користування у відповідному регіоні та зазначена в ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України або в дозволі на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою для технологічних користувачів та користувачів, які користуються радіочастотним ресурсом для розповсюдження телерадіопрограм[37].
Екологічний податок - це загальнодержавний обов'язковий платіж, що справляється з фактичних обсягів викидів у атмосферне повітря, скидів у водні об'єкти забруднюючих речовин, розміщення відходів, фактичного обсягу радіоактивних відходів, що тимчасово зберігаються їх виробниками, фактичного обсягу утворених радіоактивних відходів та з фактичного обсягу радіоактивних відходів, накопичених до 1 квітня 2009 року[32,с.413].
Перелік платників екологічного податку наведено на рис. 1.5.