Платниками екологічного податку є:
2.Особи, визначені
в п.1, а також громадяни України, іноземці
та особи без громадянства, які здійснюють
викиди забруднюючих речовин в атмосферу
пересувними джерелами забруднення під
час використання палива.
1.Субєкти
господарювання, юридичні особи, що не
проводять господарську діяльність,
бюджетні установи, громадські та інші
установи та організації, постійні
представництва нерезидентів під час
провадження діяльності яких здійснюється:
Викиди забруднюючих
речовин в атмосферне повітря стаціонарими
джерелами забруднення;
Скиди забруднюючих
речовин безпосередньо у водні об’єкти;
Розміщення
відходів (крім розміщення окремих видів
відходів як вторинної сировини, що
розміщуються на власних територіях
суб’єкта господарювання;
Утворення
радіоактивних відходів (включаючи вже
накопичені);
Тимчасове
зберігання радіоактивних відходів їх
виробниками понад установлений
особливими умовами
ліцензії строк.
Рис. 1.5. Платники екологічного податку.
Об'єкт та база оподаткування екологічним податком визначені ст. 242 Податкового кодексу України (рис. 1.6.)[5].
Об’єкт
та база оподаткування екологічним
податком
Забруднюючих
речовин, які викидаються в атмосферне
повітря стаціонарними джерелами
Обсяги та категорія
радіоактивних відходів, що утворюються
внаслідок діяльності суб’єктів
господарювання або тимчасово зберігаються
їх виробниками понад установлений
особливими умовами ліцензійний строк
Забруднюючих
речовин, які скидаються безпосередньо
у водні об’єкти
Обсяги електричної
енергії, виробленої експлуатуючими
організаціями ядерних установок
(атомних електростанцій)
Обсяги та види
Палива, у тому
числі виробленого з давальницької
сировини, реалізованого або ввезеного
на митну територію України податковими
агентами
Відходів, що
розміщуються у спеціально відведених
для цього місцях чи на об’єктах
протягом звітного кварталу (крім
відходів вторинної сировини, що
розміщуються на власних територіях
СПД, які мають ліцензію на збирання і
заготівлю окремих видів відходів як
вторинної сировини)
Рис. 1.6. Об'єкт та база оподаткування екологічним податком
Наведена вище класифікація ресурсних платежів дає змогу окремо ознайомитися з кожним із них, дізнатися про їх особливості та нюанси, що пов’язані із базою оподаткування, ставками, періодами сплати і т.д.
2.2 Динаміка сплати ресурсних платежів в Україні за 2011-2015 роки
Аналізуючи надходження у 2011-2015( Додаток Б) простежується збільшення суми збору за спеціальне використання природних ресурсів(у 2015 на 27131780037 грн 03 коп. порівняно з 2011) [42].
Також можемо простежити тенденцію до зростання по наступних показниках:
1) Плата за користування надрами( у 2015 на 35324329702 грн 44 коп. порівняно із 2011 роком).
2) Збір за користування радіочастотним ресурсом( різниця між 2015 та 2011 склала 1221719618 грн 75 коп.).
За іншими показниками можемо побачити, що їх зміни були нелінійні, із зростаннями та зменшеннями. Відносно показника збір за спеціальне використання води, то найбільшого результату він досягав у 2013 році( 1474930070 грн 19коп.); екологічний податок( 2014 рік- 4830908707 грн 07 коп.); плата за землю( 2015 рік- 14831424118 грн 87 коп.); збір за спеціальне використання лісових ресурсів( 2015 рік- 853219908 грн 37 коп.); плата за використання інших природних ресурсів( 2013 рік- 5138102 грн 11 коп.) [42].
В загальному простежується збільшення ресурсних платежів до податкових надходжень, і відповідно до бюджету. Проте треба звернути увагу на суттєве зменшення зборів екологічного податку, в той час як питання екологічного забруднення є дуже актуальним.
Також можна проаналізувати структуру надходжень від плати за використання природніми ресурсами за звітні роки.
У 2011 структура виглядала наступним чином( рис.2.7). Як бачимо, основну частину надходжень складає плата за землю- 60% усіх надходжень[42].
Рис.2.7. Структура надходжень
за спеціальне використання природніх
ресурсів у 2011 р.
Аналогічна ситуація і в 2012. Як показано на рисунку 2.8 питому частку( 62%) також складає плата за землю[42].
Рис.2.8. Структура надходжень за спеціальне використання природніх ресурсів у 2012 р.
У 2013 році структура надходжень від плати за користування природніми ресурсами виглядала таким чином(рис.2.9)[38].
Рис.2.9. Структура надходжень за спеціальне використання природніх ресурсів у 2013 р.
Згідно цієї діаграми, майже однакові розміри мають такі показники як плата за землю та плата за користування надрами. Проте останній складає більшу частину надходжень- 42% від загальної кількості[42].
У 2014 році питома вага плати за користування надрами у загальній структурі зростає і становить майже половину усіх надходжень( рис.2.10)
Рис.2.10. Структура надходжень за спеціальне використання природніх ресурсів у 2014 р.
На рисунку 2.11 наведена структура плати за користування природніми ресурсами за 2015 рік. Як бачимо з наведених даних, плата за користування надрами займає найбільшу частку(64%)[42].
Рис 2.11.Структура надходжень за спеціальне використання природніх ресурсів у 2015 р.
За наведеними даними та проведеним аналізом можемо зробити висновки, що надходження до бюджету у вигляді зборів та плати за спеціальне використання природних ресурсів є постійними та стабільними. Питомі частки у зборах відповідно по роках складали плата за землю та плата за користування надрами. На мою думку, у майбутньому питому частку має складати екологічний податок, оскільки кількість викидів у атмосферне повітря, скидів у водні об’єкти забруднюючих речовин, розміщення відходів, великі обсяги радіоактивних відходів, що зберігаються їх виробниками в Україні є дуже значними. І доречно збирати найбільшу кількість зборів та платежів саме із цієї категорії.
РОЗДІЛ 3
Напрями вдосконалення ресурсного оподаткування Україні