Практичне заняття

Підготовчий етап (15 %)

І. Постановка навчальних цілей.

ІІ. Контроль вихідного рівня знань, навиків і умінь, набутих при вивченні базових дисциплін і виконанні дoаудиторної самостійної роботи.

Основний етап (70%)

1. Оцінити за даними ситуаційних задач адекватність харчування дорослих і дітей їх фізіологічним потребам, визначити фактори ризику та їх можливі негативні наслідки для здоров’я, обґрунтувати заходи щодо раціоналізації харчування.

Задача 1. Основний обмін лікаря-хірурга віком 30 років становить 1700 ккал. Хімічний склад добового раціону харчування лікаря: білки – 80 г (70% тваринні), жири – 80 г (50% рослинні), вуглеводи – 400 г, аскорбінова кислота – 50 мг, кальцій – 1200 мг, фосфор – 1200 мг, залізо – 10 мг, енергоцінність раціону – 2640 ккал. Режим харчування триразовий з розподілом енергоцінності добового раціону на сніданок – 20%, обід – 40%, вечерю – 40%.

Задача 2. При вивченні фактичного харчування студентки віком 20 років встановлено, що енергоцінність її добового раціону становить 2600 ккал, вміст білків – 72 г (з них тваринних – 40 г), вуглеводів – 416 г, аскорбінової кислоти – 70 мг, кальцію – 1100 мг, фосфору – 1200 мг, заліза – 17 мг.

Задача 3. При вивченні фактичного харчування дитини 7-ми років встановлено, що енергоцінність добового раціону становить 2190 ккал, вміст білків – 65 г (з них тваринних – 30 г), жирів – 70 г (з них рослинних – 21 г), аскорбінової кислоти – 30 мг, кальцію – 1000 мг, фосфору – 1000 мг, заліза – 5 мг.

2. Оцінити за даними ситуаційної задачі правильність призначення раціону ЛПХ, відповідність складу продуктового набору, харчової та енергетичної цінності його встановленим вимогам [3, С. 273, 275-277].

Задача. Робітникам, які працюють у цеху з виготовлення люмінесцентних ламп, призначено раціон № 4а. Склад продуктового набору наведений у таблиці.

Продукти	Маса брутто, г	Білки, г	Жири, г	Вуглеводи, г	Енергоцінність, ккал
Хліб пшеничний	100	7,6	0,8	48,7	238
Макарони	15	1,56	0,17	10,47	50,6
Морква	10	0,13	0,01	0,84	3,4
Цибуля ріпчаста	5	0,07	–	0,49	2,05
Картопля	300	6,0	1,2	51,9	240,0
Телятина	50	9,85	1,0	–	48,5
Хек	30	4,98	0,66	–	25,8
Масло вершкове	10	0,05	8,25	0,08	74,8
Олія рослинна	10	–	9,99	–	89,9
Жир тваринний	10	–	9,97	–	89,7
Чай	0,5	0,1	0,03	0,08	–
Цукор	25	–	–	24,95	94,75
Разом		30	32	138	958

3. Скласти перелік принципів екологічно-захисного харчування [3, С. 287-289].

4. Оцінити правильність призначення наведених у ситуаційних задачах дієт, провести порівняльну оцінку їх енергетичної та харчової цінності з рекомендованим складом необхідної номерної та стандартної дієти та нормами фізіологічних потреб дорослого населення в енергії й основних нутрієнтах, визначити фактори ризику та їх можливі негативні наслідки для здоров’я, обгрунтувати рекомендації щодо покращання харчування хворих, скоригувати дієти.

Задача 1. Хворому на гострий гастрит з підвищеною кислотністю у фазі загострення в перші дні лікування призначено дієту № 1, яку доповнено салатом з відварених овочів і свіжої білокачанної капусти. Хімічний склад раціону: білків – 80 г (у т.ч. 40 г тваринних), жирів – 90 г (у т.ч. 25 г рослинних), вуглеводів – 300 г. Харчування п’ятиразове.

Задача 2. Хворому на хронічний гепатит в стадії ремісії призначено дієту № 5. Одноденне меню дієти: сніданок – домашній сир з цукром та сметаною, молочно-вівсяна каша, чай; 2-й сніданок – печене яблуко; обід – вегетаріанський суп з олією, відварений рис та відварена курка, компот із сухофруктів, свіжий пшеничний хліб; вечеря – риба відварена, картопляне пюре, чай з цукром, свіжий пшеничний хліб. Енергоцінність раціону – 2500 ккал, 13% енергоцінності – за рахунок білків, 27% – за рахунок жирів, 60% – за рахунок вуглеводів. Вітаміну С в раціоні 40 мг.

Задача 3. Хворій з ожирінням призначено дієту № 8. Одноденне меню дієти: сніданок – молочна гречана каша з маслом, сир нежирний, чай, здобне печиво; 2-й сніданок – салат з буряків з олією, хліб житній, масло, сир твердий, відвар шипшини без цукру; обід – суп овочевий зі сметаною та маслом, короп відварений з картопляним пюре на молоці з маслом, чай, хліб житній; підвечірок – терта морква з олією, сухарі з пшеничного хліба, какао з молоком; вечеря – омлет паровий на молоці з маслом, хліб житній, печені яблука, кефір нежирний. Енергоцінність раціону – 2340 ккал, її розподіл на окремі прийоми їжі 477, 533, 586, 282, 462 ккал відповідно. Вміст у раціоні (г): білків – 99, у т.ч. тваринних – 54; жирів – 84, у т.ч. рослинних – 36; вуглеводів – 297; вітамінів (мг): А – 0,4; В₁ – 1,7; В₂ – 2; С – 93; РР – 10; мінеральних речовин (мг): Са – 1210; Р – 1766; Fe – 28; Mg – 491.

5. Оцінити санітарний стан харчоблоку лікарні, якість готової їжі, правомірність дій чергового лікаря щодо контролю за роботою харчоблоку та призначення лікувального харчування, запропонувати заходи щодо усунення вивлених недоліків.

Черговий лікар нічної зміни вранці відвідав харчоблок і виявив, що сипучі продукти зберігаються у мішках, які знаходяться на цементованій підлозі; м’ясна півтуша без клейма – у холодильній камері з відсутнім термометром; масло у формі бруска, загорнутого у газетний папір, – на одній полиці з рибою; воду для миття посуду підігрівають у відрах. Поверхня розрубувальної колоди для м’яса нерівна, не посипана сіллю. У кухаря, який готує їжу, забинтований палець правої руки; при огляді – рана з гнійним нальотом після опіку. На харчоблоці відсутні тижневе меню та бракеражний журнал.

При перевірці якості готового сніданку (молочна манна каша, чай, пшеничний хліб з маслом) черговий лікар зауважив кухарю, що каша має сіро-синій колір і містить значну кількість грудок завареної крупи; порційні шматки хліба з помітним закалом і слідами непромісу; масло світло-жовтого кольору, щільної консистенції, з притаманним маслу запахом і смаком, на розрізі блискуче з рівномірно розподіленими краплями вологи.

Вночі у лікарню поступила вагітна з нефропатією. Черговий лікар призначив їй дієту № 7. Хвора опротестувала призначення лікувального харчування, мотивуючи це тим, що харчування повинно призначатися лікарем-дієтологом.

Заключний етап (15%)

1. Контроль рівня засвоєння професійний умінь і навиків.

2. Підведення підсумків заняття, домашнє завдання.