Доаудиторна самостійна робота

Контрольні питання

1. Структура, склад та властивості, гігієнічне значення атмосфери та її забруднення. Характеристика джерел забруднення атмосфери у населеному пункті. Закономірності поширення атмосферних забруднень і фактори, від яких залежить рівень забруднення повітря. Трансформація атмосферних забруднень.

2. Вплив забрудненого повітря на здоров’я й умови проживання населення. Гострі та хронічні отруєння, специфічні та неспецифічні захворювання, спричинені дією забруднень.

3. Заходи профілактики негативного впливу забруднень атмосферного повітря на здоров’я. Санітарно-захисні зони, їх розміри для підприємств різних класів небезпеки.

4. Аспіраційні й одномоментні способи відбору проб повітря для санітарно-хімічного та бактеріологічного дослідження. Експрес-методи визначення хімічних домішок у повітрі.

5. Урбанізація як соціально-гігієнічна проблема. Умови життя в населених пунктах і здоров’я населення. Принципи планування, функціонального зонування та забудови населеного пункту. Гігієнічне значення зелених насаджень.

6. Гігієнічне значення мікроклімату, освітленості та режиму інсоляції, хімічного та мікробного складу повітря, ефективності вентиляції житлових і громадських будівель. Державний санітарний нагляд за будівництвом житлових і громадських будівель, їх санітарно-технічним устаткуванням.

7. Джерела шуму, вібрації й ЕМП у населених пунктах. Гігієнічне нормування шуму, вібрації, ЕМП в умовах населених пунктів. Заходи захисту населення від шуму, вібрації, ЕМП діапазону радіочастот та електричного поля повітряних ліній електропередач.

Контрольні тести 2. 131-171, 299-342 [3].

Контрольні завдання

1. Скласти перелік захворювань, які можуть виникати під впливом забруднення атмосферного повітря [2, С. 465-477].

2. Скласти схему джерел фізичних чинників (шуму, вібрації, ЕМП) в умовах населених пунктів, їх можливих негативних наслідків для здоров’я населення за різних рівнів впливу та заходів профілактики негативного впливу [2, С. 505-552].

Чинник	Джерела	Негативний вплив на здоров’я	Заходи профілактики
Шум
Вібрація
Електромагнітні поля

3. Розв’язати ситуаційні задачі 27-29; опрацювати практичний навик 26(І), 25(ІІ) [4].

Практичне заняття

Підготовчий етап (15%)

І. Постановка навчальних цілей.

ІІ. Контроль вихідного рівня знань, навиків і умінь, набутих при вивченні базових дисциплін і виконанні доаудиторної самостійної роботи.

Основний етап (70%)

1. Обрати ділянку для будівництва ЛПЗ з урахуванням функціонального зонування території населеного пункту та рози вітрів, визначити наявні фактори ризику та їх можливі негативні наслідки для здоров’я, встановити розмір санітарно-захисної зони для підприємства та обґрунтувати основні гігієнічні вимоги щодо її організації.

Задача. У місті К., при плануванні якого дотримано гігієнічні принципи функціонального зонування території, передбачається будівництво дитячого спеціалізованого санаторію-профілакторію. У промисловій зоні міста на відстані 0,8 км від запроектованої ділянки розташовано підприємство з переробки марганцевої руди І-го класу небезпеки. Промислова, комунально-складська, зовнішнього транспорту і зелена зони розташовані від запроектованої ділянки на південь, південний схід, схід і північ відповідно. Вітровий режим території: Пн – 10%, ПнСх – 10%, Сх – 15%, ПдСх – 10%, Пд – 0%, ПдЗх – 10%, Зх – 15%, ПнЗх – 15%.

2. Дати гігієнічну оцінку вмісту домішок у приземному шарі атмосфери з урахуванням ефекту сумації, зробити висновок про санітарний стан атмосферного повітря на межі санітарно-захисної зони, визначити фактори ризику та їх можливі негативні наслідки для здоров’я, обґрунтувати заходи, спрямовані на оздоровлення повітряного басейну.

Задача. Серед дитячого населення одного з районів міста зареєстровано підйом частоти респіраторних захворювань, зокрема хронічного бронхіту з астматичним компонентом та бронхіальної астми. На відстані 100 м від межі житлової забудови розташовано промислове підприємство, що належить до ІІІ-го класу небезпеки. За даними лабораторії СЕС максимально разові концентрації (мг/м³) домішок в атмосферному повітрі становлять: сірчистий ангідрид – 1,25 (ГДК_мр – 0,5), оксид вуглецю – 1,05 (ГДК_мр – 5,0), діоксид азоту – 0,14 (ГДК_мр – 0,085), фенол – 0,01 (ГДК_мр – 0,01).

3. Розрахувати показники первинної захворюваності в обох населених пунктах, дати гігієнічну оцінку впливу забруднень атмосферного повітря на стан здоров’я населення, визначити фактор ризику та його можливі негативні наслідки для здоров’я, обґрунтувати профілактичні заходи.

Задача. У населеному пункті А., розташованому на відстані 300 м від хімічного комбінату IІ-го класу шкідливості, середньорічні концентрації сірчистого газу в 3-4 рази перевищують ГДК, оксиду вуглецю та пилу знаходяться на рівні ГДК. У населеному пункті Б., розташованому на відстані 1,5 км від того самого комбінату, середньорічні концентрації зазначених речовин визначаються на рівні та нижче ГДК. У населених пунктах, чисельність мешканців в яких становить 21 і 28,5 тис. осіб, зареєстровано упродовж року (первинні звертання за медичною допомогою) 23 і 24,5 тис. випадків захворювань відповідно.

4. Дати оцінку правильності розташування хімічного комбінату відносно населеного пункту, визначити панівний напрямок вітрів, можливі негативні наслідки впливу викидів комбінату на здоров’я населення, обґрунтувати заходи з санітарної охорони атмосферного повітря, скорегувати розміри санітарно-захисної зони.

Задача. У населеному пункті, розташованому на відстані 500 м південніше від хімічного комбінату І-го класу шкідливості, у викидах якого переважає сірчистий ангідрид, річна повторюваність вітрів складає: Пн – 35%, ПнСх – 16%, Сх – 10%, ПдСх – 5%, Пд – 7%, ПдЗх – 8%, Зх – 7%, ПнЗх – 12%.

5. Оцінити за даними ситуаційної задачі стан повітряного середовища та світловий режим житлового приміщення.

Задача. Вміст СО₂ у повітрі квартири багатоповерхового будинку становить 0,07%, загальна кількість мікроорганізмів – 4000 в 1 м³, стрептококів і стафілококів – 40 і 100 відповідно, кут падіння сонячних променів – 29º, кут отвору – 3º, світловий коефіцієнт – 1:7, КПО – 1,5%, коефіцієнт заглиблення – 1:2.

6. Оцінити за даними ситуаційних задач рівні шуму, вібрації й ЕМП на об’єктах, визначити можливі негативні наслідки для здоров’я, запропонувати оздоровчі заходи.

Задача 1. Лабораторією СЕС вивчено акустичний режим в кабінетах лікарів санаторію-профілакторію, розташованого у курортній зоні. Вікна кабінетів виходять на насосну станцію, яка розташована на відстані 10 м від корпусу. Результати інструментальних досліджень, проведених у денний час, наведені у таблиці. Шум постійний, широкосмуговий.

Октавні смуги з частотами, Гц	63	125	250	500	1000	2000	4000	8000
Рівні звукового тиску, дБ	62	60	55	48	42	33	30	24

Задача 2. Сімейним лікарем зафіксовано збільшення випадків вегето-судинної дистонії, гіпертонічної хвороби та функціональних порушень центральної нервової системи у мешканців кількох будинків на дільниці. За результатами інструментальних досліджень, виконаних лабораторією СЕС у житлових приміщеннях в денний час, визначені еквівалентні рівні непостійного шуму (таблиця), який проникає у квартири від автотранспорту з магістральної вулиці та ліфтового обладнання будинку.

Квартира Рівні звуку, дБ А	1	2	3	4	5	6	7
Транспортний шум	75	80	60	65	54	70	85
Внутрішньобудинковий шум	73	60	60	68	50	65	70

Задача 3. Під час періодичного медичного огляду працівників поліклініки зареєстровано збільшення випадків неврастенії й астеновегетативного синдрому. При вивченні умов праці фахівцями СЕС встановлено, що медичні працівники на робочих місцях зазнають впливу постійної вібрації (таблиця) тривалістю 25 хв за найінтенсивніші 30 хв спостереження. Вікна кабінетів виходять на залізничну колію, яка розташована на відстані 20 м від закладу.

Октавні смуги з частотами, Гц	2	4	8	16	31,5	63
Рівні віброшвидкості, дБ	92	89	82	80	84	82

Задача 4. Лікарем здоровпункту університету було зафіксовано збільшення скарг на погіршення самопочуття, зниження працездатності, розлади центральної нервової та серцево-судинної систем у студентів гуртожитку. При вивченні умов проживання студентів встановлено, що поряд з гуртожитком на відстані 100 м на узвишші розташована метеорологічна радіолокаційна станція: діапазон хвиль – дециметрові, довжина хвилі – 10,0±1,50 см, час опромінення з однопорядковою інтенсивністю – 10 год/добу. Рівень ЕМП на території житлової забудови – 35 мкВт/см².

Заключний етап (15%)

1. Контроль рівня засвоєння професійний умінь і навиків.

2. Підведення підсумків заняття, домашнє завдання.

Тема 7. Комплексна оцінка індивідуального, популяційного здоров’я та фізичного розвитку дітей. Гігієнічні вимоги до планування, благоустрою дитячих закладів та організації навчально-виховного процесу.

Актуальність теми

Здоров’я дітей – інтегральний показник, який віддзеркалює вплив соціально-біологічних (спадковість, шкідливі звички батьків, патологія вагітності), соціально-гігієнічних (умови виховання та навчання, спосіб життя) і медико-організаційних чинників на організм, який росте і розвивається. До критеріїв комплексної оцінки індивідуального здоров’я дітей належать відсутність хронічних захворювань, функціональний стан основних систем і опірність організму, рівень досягнутого розвитку та його гармонійність. Популяційне здоров’я дітей оцінюють за демографічними показниками, показниками захворюваності, інвалідності та фізичного розвитку. Комплексна оцінка стану здоров’я дітей є основою для удосконалення первинної медико-профілактичної допомоги дитячому населенню, усунення причин і зменшення ризику виникнення інфекційної та неінфекційної патології, зокрема екологічно зумовленої, підтримання резистентності шляхом гігієнічного виховання та навчання, формування навиків здорового способу життя, впровадження найновіших методів біологічної профілактики на доклінічному етапі розвитку захворювання.

Порушення умов перебування дітей у дошкільних закладах і школах (недоліки зонування й озеленення ділянки; планування, санітарно-технічного устаткування, повітряно-теплового режиму, освітлення приміщень), організації режиму дня (недостатня тривалість сну, прогулянок на свіжому повітрі, понаднормова тривалість виконання домашніх завдань, перегляду телепередач, низька фізична активність) і навчально-виховного процесу (надмірне навчальне навантаження, нераціональний розклад уроків, невідповідність меблів зростові дітей) погіршують функціональний стан дитячого організму, призводять до розвитку різних, зокрема, шкільних хвороб у дітей і потребують організації сімейними лікарями, шкільними та дільничними лікарями-педіатрами своєчасних медико-профілактичних заходів.

Навчальні цілі

Знати особливості впливу несприятливих чинників довкілля на здоров’я дітей, критерії комплексної оцінки індивідуального та популяційного здоров’я, методи дослідження й оцінки фізичного розвитку дітей і критерії їх розподілу на групи здоров’я; особливості та негативні наслідки впливу на здоров’я дітей і підлітків умов перебування та навчання у дитячих закладах, гігієнічні вимоги до їх планування, санітарно-технічного благоустрою й обладнання, організації режиму дня та навчально-виховного процесу, медичні та психофізіологічні критерії та методи оцінки готовності дитини до навчання.

Вміти провести комплексну оцінку фізичного розвитку індивідуума та дитячого колективу, розподілити дітей на групи здоров’я; оцінити планування земельної ділянки та приміщень дитячих закладів, їх повітряно-тепловий режим і освітлення, відповідність меблів зростові, розсаджування, режим дня дітей, навчально-виховний процес у дитячому закладі, готовність дітей до навчання.

Базові знання, уміння та навики

Поняття про індивідуальне та популяційне здоров’я, їх критерії й облікова документація, динаміка і тенденції показників здоров’я дітей в Україні і світі, методи визначення інтенсивних та екстенсивних медико-статистичних показників [соціальна медицина]; анатомо-фізіологічні особливості дітей різного віку, закономірності їх росту та розвитку, методи дослідження морфо-функціональних показників [біологія, нормальна анатомія, фізіологія, педіатрія, загальна гігієна]; фізичний розвиток як критерій здоров’я дітей і індикатор стану довкілля, методи дослідження стоматоскопічних, соматометричних, фізіометричних показників фізичного розвитку, визначення біологічного віку, складання віко-статевих стандартів фізичного та біологічного розвитку, оцінка фізичного розвитку за сигмальними відхиленнями від середньої арифметичної, шкалами регресії, комплексним і центильним методами, оцінка вірогідності змін фізичного розвитку, групи здоров’я дітей [загальна гігієна, педіатрія, соціальна медицина, ЛФК].

Гігієнічні вимоги до проектування та будівництва дитячих дошкільних установ і шкіл; гігієнічна оцінка шкільного класу (площа, обладнання, повітряно-тепловий режим, освітлення, методи їх дослідження), шкільних меблів (розміри та групи парт, маркування, розташування), розсаджування учнів в класі [загальна гігієна]; поняття про динамічний стереотип, фізіологічні основи працездатності, методи дослідження функціонального стану та працездатності дітей і підлітків [нормальна фізіологія, загальна гігієна, педіатрія]; гігієнічні вимоги до режиму дня дитини, навчально-виховного процесу, розкладу уроків, організації уроку; поняття про шкільну зрілість [загальна гігієна].

Зміст теми

Провідні соціально-біологічні, соціально-гігієнічні та медико-організаційні чинники, що впливають на здоров’я дітей, особливості впливу несприятливих чинників на дитячий організм. Сучасні методичні підходи до комплексного вивчення й оцінки стану здоров’я дітей, аналізу взаємозв’язку показників здоров’я з впливом чинників довкілля: моніторинг стану довкілля та здоров’я дитячого населення, порядок і періодичність комплексних медичних обстежень і диспансерних спостережень за станом здоров’я дітей. Фізичний розвиток як важливий критерій комплексної оцінки здоров’я дітей. Вплив чинників довкілля на процеси росту та розвитку дитячого організму. Акселерація та ретардація як протилежні тенденції динаміки фізичного розвитку дітей у сучасних умовах, їх зв’язок зі станом здоров’я. Принципи розподілу дітей на групи здоров’я. Роль оцінки рівня здоров’я в плануванні профілактичних і лікувально-оздоровчих заходів, визначенні їх ефективності.

Особливості та негативні наслідки впливу на здоров’я дітей і підлітків умов перебування та навчання у дитячих закладах. Гігієнічні вимоги до земельної ділянки, планування та санітарно-технічного благоустрою (водопостачання, каналізування, освітлення, вентиляції, опалення) приміщень дитячих закладів. Гігієнічні вимоги до конструкції та параметрів навчальних меблів, забезпечення оптимального положення тіла за столом. Методика оцінки режиму дня дітей і навчально-виховного процесу у дитячих закладах. Шляхи покращання організації навчально-виховного процесу та умов перебування учнів у навчальному закладі. Критерії готовності дитини до навчання у школі: морфогенетичні (стан здоров’я, фізіологічна зрілість, рівень фізичного розвитку, сформованість дрібної моторики, біологічний вік), психологічні (інтелектуальна, емоційно-вольова, мотиваційна готовність), соціальні (вербальна активність, комунікативність тощо).

Література

Основна:

1. Гігієна та екологія: Підручник / За ред. В.Г.Бардова. – Вінниця: Нова книга, 2006. – С. 391-448.

2. Гігієна дітей і підлітків: Підручник / За ред. В.І.Берзіня. – К.: Асканія, 2008. – С. 21-

122, 199-225, 245-255.

3. Загальна гігієна: Посібник для практичних занять / За ред. І.І.Даценко. – Львів: Світ, 2001. – С. 187-204, 210-241.

4. Гігієна та екологія: Навчальний посібник для підготовки до ліцензійного іспиту Крок-2 “Загальна лікарська підготовка” / Б.А.Пластунов та ін. – Львів, 2011. – 263 с.

5. Перелік типових задач діяльності, умінь і практичних навиків до державного іспиту з гігієни для студентів VI курсів медичних факультетів фахового спрямування “Лікувальна справа”. – Львів: ЛНМУ ім. Данила Галицького, 2012. – 26 с.

Додаткова:

6. Гигиена детей и подростков: Учебник / Под ред. В.Н.Кардашенко. – М.: Медицина, 1988. – С. 41-169, 304-438.

7. Руководство к лабораторным занятиям по гигиене детей и подростков / В.И.Берзинь и др. – К.: Вища школа, 1989. – С. 20-127, 186-196, 231-242, 245-249, 253-261.

8. Медицина дитинства / За ред. П.С.Мощича. – К.: Здоров’я, 1994. – Т.1. – С. 68-107, 129-136, 146-147, 187-238.

9. Державні санітарні правила і норми влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу. ДСанПіН 5.5.2.008-01.