Порушення опорно-рухового апарату

До порушень опорно-рухового апарату призводять різні причини. А саме:

• захворювання нервової системи:

- дитячий церебральний параліч,

- поліомієліт;

• вроджені патології опорно-рухового апарату:

- вроджений звих стегна,

- кривошия,

- аномалії розвитку хребта (сколіоз),

- клишоногість та інші деформації стоп,

- недорозвиток і дефекти кінцівок,

- аномалії розвитку пальців кисті,

- артрогрипоз (вроджене каліцтво);

• набуті захворювання і порушення опорно-рухового апарату:

- травматичні ураження спинного і головного мозку, кінцівок,

- поліартрит,

- захворювання скелету (туберкульоз, пухлини кісток, остеомієліт),

- системні захворювання хребта (рахіт, хондродистрофія).

Захворювання та порушення опорно-рухового апарату є досить різними, проте у більшості дітей спостерігаються подібні проблеми, зокрема, провідною вадою є рухова (затримка формування, порушення або втрата рухових функцій).

Порушення емоційно-вольової сфери

Відхилення у розвитку дітей, шкільна неуспішність, негативні зміни у поведінці дітей можуть бути обумовлені тяжкими психічними переживаннями дитини, довготривалими несприятливими впливами, різними формами психопатій. До емоційно-вольових розладів, зокрема, відносяться:

• ранній дитячий аутизм;

• реактивні стани;

• конфліктні переживання;

• психопатичні форми поведінки.

Комплексні порушення декількох функцій

Ця категорія дітей характеризується поєднанням двох чи навіть декількох виразних психофізичних порушень: зору, слуху, мовлення, рухового й пізнавального розвитку. Наприклад, сліпоглухі діти; діти, в яких вади зору, слуху чи опорно-рухового апарату поєднуються із розумовою відсталістю або затримкою психічного розвитку.

Класифікації дитячих аномалій набувають вагомого значення для визначення закладу та планування індивідуальної програми спеціальної корекційно-педагогічної допомоги.

У всіх вище означених категорій дітей є специфічні труднощі й проблеми розвитку, обумовлені характером і ступенем виразності наявних відхилень, умовами соціально-педагогічного оточення дитини на ранніх етапах її розвитку. Водночас властивими для всіх категорій дітей з вадами психофізичного розвитку є наступні проблеми розвитку (О.Л.Венгер, О.А.Єкжанова, Н.М.Назарова, О.А.Стрєбєлєва):

• соціальна дезадаптованість дитини;

• уповільнене й обмежене сприймання;

• недоліки розвитку моторики;

• вади мовленнєвого розвитку;

• недоліки розвитку мислиннєвої діяльності;

• недостатня у порівнянні із звичайними дітьми пізнавальна активність;

• прогалини у знаннях і уявленнях про навколишній світ, міжособистісні стосунки;

• недоліки у розвитку особистості (невпевненість у собі, невиправдана залежність від оточуючих, низька комунікабельність, егоїзм, песимізм, занижена або завищена самооцінка, невміння керувати власною поведінкою).

Ці особливості призводять до суттєвої затримки розвитку психічних новоутворень на кожному віковому етапі і якісній своєрідності становлення особистості дитини. Вище означені недоліки можуть проявлятись у дітей неоднаковою мірою, у різних комбінаціях.