Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Посібник. Укр. мова.docx
Скачиваний:
5
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
790 Кб
Скачать
☆

Літературна сторінка

Усмішки

– Хто винен?

– Та, звісно, невістка.

– Так її ж і в хаті немає.

– Та плахта ж її висить.

* * *

Зустріла мати свою дочку, яку віддала заміж у велику роботящу сім'ю.

– Ну, як, доню, живеться замужем?

– Та нічого, мамо, тільки мокрим рушником доводиться втиратися щоранку.

– А ти, доню, раненько вставай, то й рушник буде сухенький.

***

Людина, яка не любить мови рідної матері, якій нічого не промовляє рідне слово, – це людина без роду і племені.

В. Сухомлинський

Тема 3. Вживання м'якого знака

  1. Правила вживання м'якого знака.

  2. Лексична тема. Університет.

М'який знак пишеться

М'який знак не пишеться:

після букв д, т, з, с, ц, л, н, що позначають м’які приголосні:

– після букв б, п, в, м, ф, г, к, х, ж, ч, ш, щ, р (у кінці складу): дріб, короп, кров, сім, верф, ніч, кущ, буквар, гіркий (але Горький);

– у кінці та в середині слова перед буквами, що позначають твердий звук: біль, вісь, сильний, вузький, маленький;

– після букв, що позначають м’які приголосні й стоять перед м’якими або пом’якшеними приголосними: свято, пісня, честь (але тьмяний, різьбяр, бо тьма, різьба);

– перед о: нього, сьомий;

– після н перед ч, ш, щ: вінчик, тонший, банщик;

– після л перед наступною літерою на позначення приголосного (крім л): крильце, їдальня, дальній

– у сполученнях -лк-, -лц-, що походять з -лк-: Наталці (бо Наталка), балці (бо балка).

– у суфіксах -ськ-, -зьк-, -цьк-, -еньк-, -оньк-, -есеньк-, -ісіньк-, -юсіньк-: сільський, близький, рибницький, людськість, тоненько, сторононька, тонесенький, чорнісінький, малюсінький.

– після н, д перед суфіксами

-ченк-, -чук-, -чишин-: Грінченко, Іванченко, Федченко, Романчук. Пінчук, Сенчук, Гринчишин, Іванишин.

– у суфіксах -альник-, -ельник-, -ильник-, -ільник-, -альн-, -ельн-, -жльн-, -альність-: купальник, будівельник, рубильник, в'язальник, котельник, коптильник, тональність.

– у словах баский, боязкий, в'язкий, дерзкий, жаский, ковзкий, порский, плаский (плоский), різкий і похідних від них: боязкість, різкість, різко, плоско, колиска. Сполучення -зк-, -ск-, у них не є суфіксами.

– у сполученнях -ньк-, -льк- і похідних від них: -ньц-, -ньч-, -льц-, -льч-: ненька – неньці –неньчин; лялька – ляльці – ляльчин.

– між літерами, що позначають подвоєні приголосні: рілля, зілля, сіллю, піччю, ллю, Запоріжжя, розрісся, нісся.

– у дієсловах на -ть, -ться: читають, сміється.