- •Українська мова
- •Передмова
- •Загальні відомості про українську мову
- •З історії української мови в Придністров’ї
- •Розділ 1. Фонетика
- •Тема 1. Звуки української мови
- •Звуки української мови
- •Спілкування Словник. Вітання та прощання. Знайомство
- •Діалоги
- •Практикум
- •Запам’ятайте
- •Розділ 2. Орфоепія
- •Тема 1. Основні поняття української орфоепії
- •Основні норми правильної вимови звуків
- •Практикум
- •Розвиток мовлення Назви днів тижня
- •Прислів'я
- •Назви місяців
- •Прислів'я та народні прикмети
- •Спілкування Діалоги
- •Літературна сторінка
- •Дмитро білоус
- •Український поет, гуморист, перекладач, літературний критик, громадський діяч
- •Розділ 3. Фонетика. Орфоепія. Графіка. Правопис
- •Тема 1. Український алфавіт
- •Український алфавіт
- •Порівняльні особливості букв в українському й російському алфавітах
- •Практикум
- •Тема 2. Позначення м’якості приголосних на письмі
- •Йо пишеться:
- •Ьо пишеться:
- •Практикум
- •Розвиток мовлення Скоромовки
- •Прислів’я та приказки
- •Спілкування Діалоги
- •Літературна сторінка
- •Тема 3. Вживання м'якого знака
- •Практикум
- •Розвиток мовлення Скоромовки
- •Прислів’я та приказки
- •Спілкування Діалоги
- •В університеті
- •Запізнення
- •Словник
- •Тема 4. Вживання апострофа
- •Практикум
- •Словник
- •В універмазі
- •Словник
- •Літературна сторінка
- •Доторгувалися
- •Тема 5. Чергування звуків
- •Найпоширеніші випадки чергування голосних звуків
- •Найпоширеніші випадки чергування приголосних звуків
- •Практикум
- •Розвиток мовлення Загадки
- •Діалоги
- •Словник
- •Літературна сторінка
- •Володимир сосюра
- •Відомий український поет-лірик
- •Тема 6. Спрощення в групах приголосних
- •Практикум
- •Літературна сторінка
- •Тарас шевченко
- •Найвідоміший український поет, письменник, художник
- •Розвиток мовлення
- •Афоризми Тараса Шевченка
- •Тема 7. Подвоєння букв
- •Практикум
- •Уривок з поеми т.Г. Шевченка «причинна»
- •Словник
- •Заповіт
- •Контрольні запитання і завдання
- •Тема 8. Правопис префіксів
- •Правопис префіксів пре-, при-, прі-, пере-
- •Практикум
- •Розвиток мовлення
- •Український рушник
- •Легенда «Як мати рушничком стала»
- •Невмирущий рушничок
- •Тема 9. Правопис складних слів
- •Практикум
- •Розвиток мовлення Спілкування Діалоги
- •Народні прислів’я
- •Спорт і здоровий спосіб життя
- •Мій улюблений вид спорту
- •Тема 10. Правопис слів іншомовного походження
- •Вживання апострофа.
- •Практикум
- •Маркетинг
- •Розвиток мовлення Спілкування Діалоги
- •Словник
- •Моя вулиця
- •Словник
- •Контрольні запитання і завдання
- •Розділ 4. Морфологія
- •Тема 1. Самостійні частини мови. Іменник
- •Словник
- •Відмінкові закінчення іменників і відміни
- •Відмінкові закінчення іменників іі відміни
- •Правопис іменників чоловічого роду іі відміни
- •Закінчення -у (-ю) мають іменники, що позначають:
- •Відмінкові закінчення іменників ііі відміни
- •Особливості орудного відмінка іменників VI відміни
- •Практикум
- •Розвиток мовлення Лексична тема. Український національний одяг.
- •Український народний костюм
- •Словник
- •Тема 2. Прикметник
- •Відмінювання прикметників твердої групи
- •Відмінювання прикметників м'якої групи
- •Практикум
- •Розвиток мовлення
- •Літературна сторінка
- •Видатний український поет
- •Лебеді материнства
- •Берег чекання
- •Ти знаєш, що ти – людина?..
- •Тема 3. Числівник
- •Практикум
- •Розвиток мовлення Прислів’я та приказки
- •Легенда про пісню
- •Тема 4. Займенник
- •Відміннювання особових займенників та зворотного займенника себе
- •Відмінювання присвійних займенників
- •Відмінювання вказівних займенників
- •Практикум
- •Літературна сторінка
- •Леся українка
- •Видатна українська поетеса
- •Словник
- •Словник
- •Словник
- •Тема 5. Дієслово
- •Практикум
- •Розвиток мовлення
- •Тема 6. Прислівник
- •Практикум
- •Літературна сторінка
- •Михайло коцюбинський
- •Ранок у лісі (уривок із казки «Хо»)
- •Тема 7. Службові частини мови
- •Практикум
- •Розвиток мовлення
- •Художники Приднестровья
- •Контрольні запитання і завдання
- •Розділ 5. Лексикологія
- •Тема 1. Лексичне значення слова
- •Практикум
- •Розвиток мовлення Спілкування Діалоги
- •Словник
- •Тема 2. Групи слів
- •Практикум
- •Розвиток мовлення Діалоги
- •Словник
- •Прислів’я
- •Розділ 6. Ділова українська мова
- •Тема 1. Ділові папери
- •Розділ 7. Зв’язне мовлення
- •Тема 1. Загальне уявлення про спілкування й мовлення
- •Практикум
- •Вміння спілкуватися
- •Культура мови, думки, почуттів
- •Список літератури
- •Українська мова
Літературна сторінка
Усмішки
Доторгувалися
Поїхали батько з сином на ярмарок пшоно продавати. От син і каже батькові:
– Ви, тату, будете торгувати, а я решту давати.
Пройшло трохи часу, син і кричіть батькові:
– Годі, тату, торгувати!
– Чому? – питає батько.
– Та вже немає чим решту давати.
Тема 5. Чергування звуків
Найпоширеніші випадки чергування голосних звуків.
Найпоширеніші випадки чергування приголосних звуків.
Чергування голосних та приголосних звуків.
Лексична тема. Опис зовнішності людини.
• Чергування звуків – це постійні і закономірні зміни звуків в одній і тій же частині слова в різних його формах або спільнокореневих словах. Чергуватися можуть як голосні, так і приголосні звуки.
Найпоширеніші випадки чергування голосних звуків
Звуки, що чергуються |
Умови чергування |
Приклади |
[о], [е] – [і] |
Це чергування становить одну із специфічних рис української мови. Голосні [о], [е] у відкритому складі змінюються на [і], якщо склад закривається. |
школа – шкільний, папери – папір, нести – ніс, пекти – піч |
[о], [е] з нулем звука |
При зміні форм слова чи утворенні нових слів голосні [о], [е] можуть випадати або з’являтися в коренях або суфіксах. |
сон – сну – снитися; пісок – піску; учень – учня |
[о] –[а] |
Чергування [о] на [а]відбувається у дієслівних коренях, якщо далі йде суфікс -а-. |
котити – катати, ломити – ламати |
[е] – [о] |
Чергування [е] з [о] після шиплячих [ж], [ч], [ш], [дж] та [й] досить поширені в сучасній українській мові. |
женити – жонатий, четвертий – чотири |
[е] – [і] |
е (невипадний) пишеться в префіксальних морфемах дієслів доконаного виду; /(невипадний) – недоконаного |
летіти – літати, гребти – вигрібати |
[е] – [и] |
Чергування [е] на [и]відбувається у дієслівних коренях, якщо далі йде суфікс -а-. |
дерти – здирати, стелити – застилати |
У сучасній українській мові при відмінюванні слів та утворенні нових відбувається чергування приголосних звуків.
Найпоширеніші випадки чергування приголосних звуків
Звуки, що чергуються |
Умови чергування |
Приклади |
[г], [к], [х] – [ж], [ч], [ш] |
Чергування відбувається в таких випадках: – у кличному відмінку;
– у давальному і місцевому відмінках; – в іменникових формах; – при творенні нових слів. |
юнак–юначе, друг – друже; рука –руці, подруга – подрузі; око – очі; друг – дружній, вік – вічний; |
[г]–[ж] |
У коренях дієслів |
допомогти – допоможу |
[з]–[ж] |
возити – вожу |
|
[к] – [ч] |
кликати – кличу |
|
[х]–[ш] |
колихати – колишу |
|
[д] – [дж] |
радити – раджу |
|
[зд] – [ждж] |
їздити – їжджу |
|
[т] – [ч] |
крутити – кручу |
|
[с] – [ш] |
писати – пишу |
|
[б] – [бл], [п] - [пл], [в] – [вл], [м] – [мл], [ф] – [фл] |
робити – роблю, купити – куплю, ловити – ловлю, ломити – ломлю, графити – графлю. |
• Чергування [у] з [в] та [і] з [й], пов'язане з милозвучністю української мови, для якої збіг кількох голосних чи приголосних звуків є незвичним. Це чергування залежить від позиції [у] та [і] в реченні та від темпу мовлення. Таке чергування передається на письмі.
В українській мові чергуються як прийменники у–в, так і префікси у-, в- у словах. У вживаємо для того, щоб уникнути збігу приголосних, важких для вимови.
Правила чергування [у] – [в]
Літера у пишеться: |
Літера в пишеться: |
||
між літерами, що позначають приголосні, важкі для вимови |
Цілий день був у квартирі. |
між двома літерами, що позначають голосні звуки |
Їхати в Одесу. Вчитися в Ужгороді. Зустрітися в аудиторії. |
переважно на початку речення перед приголосними |
У теплі дні збирання винограду її він стрів (М.Рильський). |
після голосного перед приголосними |
Росла в гаю конвалія під дубом високим (Л. Українка). |
перед наступними в, ф, хв, льв |
Перемовимося у хвилини вільного часу |
перед літерою на позначення голосного звука |
Їдуть в Умань. Жили в Овручі. Купаються в озері. |
після паузи (коми, крапки з комою, двокрапки, тире, дружок, трьох крапок, лапків) перед приголосними |
Вибачте, у нас по-простому... Приходжу додому - у хаті чисто, прибрано. Це було ...у неділю. |
|
|
У деяких випадках чергування [у] з [в] неможливе:
1) у словах тільки з початковим у (уява, увага, умова, усний, ударник, установа, усталення) або тільки з початковим в (відомість, вправа, влада, взаємини, власний, вплив, властивість);
2) у словах іншомовного походження: уран, ураган, Узбекистан, унікальний, універсал, університет, варіація, велюр, веранда, вензель та ін.
Правила чергування [і] – [й]
Літера і пишеться: |
Літера й пишеться: |
|||
між літерами, що позначають приголосні, важкі для вимови |
До листу лист і до квіток трава (О. Олесь). Плачуть і моляться білі троянди. |
між двома літерами, що позначають голосні звуки |
У школі вивчають фізику й алгебру, літературу й історію, музику й анатомію. |
|
переважно на початку речення перед приголосними |
І кожний з нас те знав, що слави нам не буде ... (І. Франко). |
після голосного перед приголосними |
Малі діти грілись на весняному сонці й щебетали, неначе пташки (І. Нечуй-Левицький). |
|
після паузи (коми, крапки з комою, двокрапки, тире, дружок, трьох крапок, лапків) перед приголосними |
Дай мені руку - і в поле біжім, В степ голубий та широкий (О. Олесь).
|
|
|
|
Чергування [і] з [й] не відбувається:
1) при зіставленні понять: Зима і літо; сміх і сльози;
2) у заголовках:
«Війна і мир» (Л. Толстой); «Червоне і чорне» (Стендаль);
«Тахір і Зухра» (худ. фільм).
3) перед словами, які починаються на [й], я – [йа], ю – [йу], є – [йе], ї – [йі]:
І двері зачинились, і я зостався в коридорі. (М.Рильський).
Налетів вітер, і єдиний листок опустився додолу.
У поетичній мові чергування [у] з [в] та [і] з [й] може порушуватися:
Тривога й щастя, біль і гнів, і усміхи, й печалі, –
Мов сотні райдужних човнів
На синьому причалі (М. Рильський).
Ти в билині кожній, в фарбах і тонах!
Я твій подорожній й твій співучий птах (В. Сосюра).
