Питання для роздуму, самоперевірки, повторення

1. В чому полягає специфіка міжнародних послуг?

2. Наведіть класифікацію міжнародних послуг.

3. Яка роль міжнародного лізингу в МЕДУ?

4. Виділіть різницю між міжнародним факторингом та франчайзингом.

5. Окресліть основних споживачів консалтингових послуг.

6. Дайте характеристику основних видів міжнародного туризму.

7. Виділіть специфіку страхових та транспортних послуг.

Теми рефератів

1. Види міжнародних послуг та їх класифікація.

2. Особливості становлення ринку послуг у відкритій економіці України.

3. НТП як структурно утворюючий чинник розвитку сфери міжнародних послуг.

4. Основні цілі та засоби впливу держави на торгівлю послугами.

5. Страхові послуги в міжнародній економічній діяльності.

6. Послуги посередників у міжнародній торгівлі.

Ключові поняття

Поняття міжнародної торгівлі послугами, відмінність торгівлі послугами від торгівлі товарами. Види міжнародних послуг та їх класифікація. Особливості становлення ринку послуг у відкритій економіці України. НТП як структурно утворюючий чинник розвитку сфери міжнародних послуг. Основні цілі та засоби впливу держави на торгівлю послугами. Страхові послуги в міжнародній економічній діяльності. Послуги посередників у міжнародній торгівлі.

Тести

1. У міжнародному аеропорту мандрівник здав валізу до камери зберігання. Ця послуга є:

а) торговою, якщо мандрівник перебуває на батьківщині;

б) неторговою, якщо мандрівник перебуває за кордоном;

в) торговою, якщо мандрівник є нерезидентом;

г) торговою, якщо мандрівник не є резидентом.

2. Туризм, освіта та медичні послуги вимагають:

а) нерухомості виробника та споживача;

б) мобільності виробника та нерухомості споживача;

в) мобільності споживача та нерухомості виробника.

3. Вантажне судно під ліберійським прапором прямує з Лондона до Сингапура із заходом у російські порти Санкт-Пете­бурга і Владивостока. Цим судном петербурзький завод відвантажив верстати Владивостоку. Перевезення вітчизняних верстатів іноземним судном є для Росії:

а) імпортом транспортної послуги;

б) експортом товару;

в) орендою перевізника з екіпажем.

4. Транспортні витрати приводять:

а) до збільшення обсягів торгівлі;

б) повного вирівнювання вартості факторів виробництва;

в) зсувів у територіальному розподілі праці.

5. До прихованих методів торгової політики належать:

а) субсидії, кредитування, демпінг;

б) державні закупівлі, вимоги про вміст місцевих компонентів, технічні бар'єри, податки і збори;

в) торгові угоди, правові режими, технічні бар'єри, субсидії.

Література : 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10.

Тема 9. Міжнародний туризм

1.Суть та тенденції розвитку міжнародного туризму.

2.Класчифікаця різновидів міжнародного туризму.

3.Інститути та інструменти регулювання міжнародного туризму в Україні.

Короткі відомості з теоретичної частини

Міжнародний туризм - це туризм в іншу країну, тобто іноземний туризм. Він поділяється на виїзний і в'їзний. Виїзний туризм - це подорож осіб, що постійно проживають в Україні, в іншу країну. В'їзний туризм - це подорож в межах України осіб, що не проживають постійно в Україні.

За економічними ознаками; а саме, в залежності від впливу туризму на бюджет країни і її регіонів, туризм можна поділити на такі форми як активний і пасивний.

Приїзд іноземних туристів в країну, в який-небудь регіон країни являється активним туризмом. Він служить фактором ввозу грошей (валюти) в дану країну чи регіон.

Виїзд громадян даної країни чи регіону в інші держави являється пасивним туризмом. Він пов'язаний з вивозом грошей (валюти) з даної країни чи регіону.

Вказані форми туризму знаходять відображення в поділі туристичних зовнішньоторгових операцій на імпортні й експортні.

Туристичний імпорт - це ввіз в країну вражень, які супроводжуються одночасним вивозом туристом грошей з даної країни Це пасивний туризм.

Туристичний експорт - це вивіз із країни туристичних вражень, які супроводжуються одночасним ввозом туристом грошей в дану країну. Це активний туризм. Коли платежі за надання туристичних послуг, тобто грошові потоки, ідуть в Україну - це означає експорт туризму, тобто активний туризм. Іноземний турист, приїжджаючи в нашу країну, тратить гроші на задоволення своїх туристичних потреб, які йому надає українська сторона, і гроші туриста осідають на її території. Одночасно це означає імпорт туризму для тої країни, з якої турист вивозить гроші.

В Україні, на жаль, в більшій мірі має місце імпорт туризму, ніж його експорт. В зв'язку з цим країна втрачає великі можливості одержання валюти і розвитку туризму як одної з самих прибуткових на сьогодні галузей економіки.

Розвиток туризму в Україні і за кордоном, активна та закономірна участь у цьому процесі різних організацій обумовили необхідність не тільки виникнення, становлення, розвитку й удосконалення в нашій країні різноманітних національних і регіональних форм організацій туризму, але і посиленої уваги до взаємообмінів, спілкування і поїздок різних видів. У зв'язку з цим наведемо класифікацію видів міжнародного туризму.

1. Діловий туризм. Діловий туризм відіграє все більшу роль у міжнародному, внутрішньому й іноземному туризмі України, а перспективи його розвитку досить сприятливі. За оцінками експертів ВТО, частка ділового туризму в світі складає 20%. Діловий туризм є одним з найбільш економічно ефективних видів туризму в світі. Так, близько 50% доходів авіакомпаній, приблизно 60% доходів готелів і більше як 70% доходів автопрокатних компаній створюється за рахунок обслуговування саме цієї категорії туристів. Виходячи з практики міжнародного туризму, поняття "діловий туризм" охоплює досить широке коло поїздок:

• ділові поїздки співробітників корпорацій з метою переговорів, участі у виробничих нарадах, презентаціях, збутової діяльності тощо;

• поїздки на симпозіуми, конгреси, конференції, семінари, виставки, ярмарки, біржі тощо;

• заохочувальні поїздки, що організовуються компаніями й організаціями для своїх співробітників у вигляді безкоштовної туристичної поїздки;

• поїздки на спортивні змагання команд, гастролі артистів;

• поїздки офіційних делегацій (офіційне обслуговування).

Найбільш численною є перша група поїздок, в основному за рахунок все більшої інтеграції та інтернаціоналізації економічних відносин в умовах розвитку глобальних процесів.

2. Оздоровчий (Рекреаційний) туризм. Ринок оздоровчого туризму досить широкий і тісно пов'язаний з використанням рекреаційних ресурсів. Потреби і погляди клієнтів на оздоровчий туризм значно відрізняються один від одного. Для одних це відпочинок з обов'язковим профілактичним лікуванням (водо- і грязелікування, мінеральні води тощо), для інших – просто відпочинок на природі або активний спосіб життя. Програми таких турів дуже різноманітні, але існують загальні специфічні вимоги до їх організації. Реалізація ж, як правило, відбувається не в цілому по групах, а індивідуально.

Програми цих турів будуються з урахуванням того, що приблизно:'половину масиву часу необхідно витрачати на лікувально-оздоровчі процедури або заняття. Всі інші заходи мають додатковий або супутній характер.

Один зі специфічних сегментів оздоровчого туризму с сімейний відпочинок. При розробці таких програм необхідно врахувати також дитячі вікові психологічні і фізіологічні особливості.

3. Хобі-туризм. Цей вид міжнародного туризму дає можливість зайнятися улюбленою справою у колі однодумців під час відпочинку або подорожі (автолюбителі, філателісти, вболівальники спортивних змагань, гурмани тощо). Як правило, такі тури організовуються у вигляді групових поїздок. При формуванні таких програм необхідно дотримуватись головного правила формування групи за однорідністю інтересів і тематичної спрямованості.

4. Пригодницький туризм. Цей вид туризму забезпечує перебування туристів у привабливій для них місцевості і зайняття незвичайною справою (полювання на верблюдах в Африці, ловля форелі в Карпатах, сходження на кратер вулкану, політ у космос тощо). Пригодницькі тури поділяються на три види:

• похідні експедиції;

• сафарі-тури (мисливство, рибальство, фотомисливство тощо);

• навколосвітнє плавання (яхтинг).

Тематика і географія пригодницьких турів дуже різноманітна. Як правило, це групові тури. Але завжди колорит подорожі підкреслюється наданим спорядженням, інколи фольклорного характеру. Крім цього, специфікою такого виду туризму є наявність спеціального роду ліцензій, дозволів (на мисливство, рибальство, вивіз трофеїв), забезпечення гарантій безпеки, що включають в себе, окрім страхування, контрольно-порятункові служби, проходження трас маршрутів та перевалів, супровід кваліфікаційних інструкторів. Пригодницький туризм належить до елітних видів туризму і коштує досить дорого.

5. Спортивний туризм. Основними споживачами спортивних турів є різні спортивні товариства, а основними крупними сегментами ринку спортивного туризму - любителі спорту, спортсмени, туристи-похідники.