1. Активні гроші (готівка, чеки)

2. Пасивні гроші

Залежно від ліквідності грошові засоби зведені у грошові агрегати. Є 4 грошові агрегати:

1. М0- найбільш ліквідні: готівка, платіжні картки

2. М1- готівка, безстрокові депозити

3. М2- м1+ заощаджувальні вклади- дрібні строкові вклади

4. М3- м2+ великі строкові депозити

У кожній країні рух грошей між фірмами ,дом.господ., державою називають –грошовим обігом.

Грошовий обіг регулює держава, формує тим самим національну грошову систему ,її стабільність є важливою умовою успішного розвитку економіки.

Грошовий обіг розвивається за певними закономірностями, які відображають кількість потрібних для обігу грошей.

Довгий час цю кількість визначали, відповідно до сформульованого Карлом Марксом законом грошового обігу. Цей закон передбачає, що в обігу має бути певна кількість паперових грошей, яка потрібна для реалізації товарів і послуг.

Кількість грошей=(сума цін товарів –кредит+ платежі, строк яких вже наступив –взаємо погасаючі)/

Швидкість обігу грошей

КГ=СЦ-К+П-ВП/О

MV=PQ(Фішер)

M-кількість грошей, V-швидкість обігу.

13.Ціна та її функції

Ціна-грошовий вираз вартості товарів; кількість грошей, яку сплачують за одиницю певного товару чи послуги.

В залежності від способу формування ціни бувають :

-адміністративні(встановлює держава ціни)

-ринкові(формуються в процесі взаємодії попиту і пропозиції)

Ринкова ціна виконує такі функції:

-нормувальна(пов’язана з тим, що ціни урівноважують попит і пропозицію)

-інформаційна(ця функція відображає перш за все зміну у потребах споживачів, і інформує виробників, які товари користуються у споживачів більшим попитом(

-стимулююча(вона пов’язана з тим, що ціна стимулює виробників знижувати витрати, стимулює нтп)

Ціна при якій урівноважені попит і пропозиція називають- рівноважною ціною.

Ціна=витрати+прибуток

14.Грошові системи, їх структура та види

У кожній державі грошовій обіг регулюється національним банком. Грошові система- спосіб організації обігу грошей, який складається в ході історичного розвитку країни закріплюється законодавчо.

Сучасна грошова система складається з таких головних елементів:

1. Грошова одиниця та її найменування

2. Регламентація безготівкового грошового обігу

3. Державний апарат, який регулює грошовий обіг

До середини 70-х років в усіх країнах був ще один елемент грошової системи(золотий вміст грошової одиниці- масштаб цін).

Історично сформувалися декілька видів грошових систем.

На перших етапах базувалися на дорогоцінних металах.

Біметалізм- за золотом і сріблом була законодавчо закріплена роль грошей.

Монометалізм- грошова система в якій один метал становить її основу.

У 2 половині 19 ст. затвердили систему золото монометалізму.

В залежності від характеру обміну паперових грошей на золото існувало 3 види золотого монометалізму:

1. Золотомонетний стандарт

2. Золотослитковий і золотодевізний

3. Золото-долларний стандарт

Золотомонетний стандарт- найдорожча і найбільш стабільна грошова система. Передбачає:

1.В грошовому обігу обов’язково перебувають золоті монети, всі інші види грошей розмінюються на золото за номіналом

2.Країна визначає золотий вміст своєї грошової одиниці, і він залишається незмінним протягом десятиліть.

3.Золото вільно ввозиться і вивозиться з країни

4.Підтримувалось жорстке співвідношення між золотим запасом і кількістю грошей в обігу.

Після 1 Світової війни, зберігся тільки в США

Золотозлитковий стандарт передбачав, що паперові гроші обмінювалися на золото, лише при тій сумі яка передбачена законом. Монетарне золото зосереджено в руках держави.

В інших країнах було введено золотодевізний стандарт(обмін іноземних валют(девізи) на золото

Золотозлитковий і золотодевізний –монет не має в обігу.

Після 2 світової війни зявився золотодоларний стандарт.

Паперові гроші-не розмінювались на золото. Лише для урядів і центральних банків.

1971 р обмін доларів на золото був припинений. Таким чином грошові системи, де золото виконує усі функції грошей і знаходяться в основі цих систем припинили своє існування.

Сучасна грошова система має такі ознаки:

1.Паперові гроші

2.Хронічне знецінення грошей

3.Розвиток безготівкового обороту і скорочення обігу готівки

4.Зростання ролі держави в стабілізації грошового обігу

Гроші обслуговують не тільки внутрішні, але й міжнародні економічні відносини, при цьому вони набувають форму валюти (грошова одиниця кожної країни).

15.Сутність і функції ринку

Ринок,як явище господарського життя виник багато сторічь тому в наслідок історичного виробництва і обміну.

Ринок(місцевий, регіональний, світовий)

Ринок-відносини обміну, що ґрунтуються на грошовому обігу .Ринок не просто обмін, а обмін вартісний, в якому узгоджуються інтереси виробників і споживачів.

Ринок, через систему цін передає інформацію виробникам про структуру суспільних потреб і при цьому перерозподіляє обмежені ресурси в різні сфери економіки ,забезпечуючи їх ефективне використання.

Ринок-механізм, економічний інститут ,через який покупці і продавці взаємодіють ,щоб визначити ціни та кількість товару.

Виділяють такі класифікатори ринків:

за видами діяльності: фінансовий; робочої сили; засобів виробництва;предметів споживання; послуг; інформації; інтелектуальних цінностей; дорогоцінних металів, валютний;

за територіальною ознакою: внутрішній, який включає національний ,регіональний, локальний (місцевий), зовнішній;

з позиції права: легальний та тіньовий.

Ринковий механізм встановлює рівновагу цін і розв’язує основні проблеми організації економіки.

Що виробляти визначають споживачі

Прибуток-різниця між виторгом і витратами.

Функції ринку:

1) посередницька – вона пов'язана з доведенням товару від виробників до споживачів з метою задоволення їхніх потреб;

2) регулювальні – в ринковому регулюванні велике значення має співвідношення попиту і пропозиції. Зростання ціни є сигналом до розширення виробництва, зниження – до його скорочення. Через механізм попиту та пропозиції він встановлює необхідні відтворювальні

пропорції в економіці;

3) стимулювальні – за допомогою цін ринок стимулює впровадження у виробництво досягнень науково-технічного прогресу, зниження витрат на виробництво продукції і підвищення її якості, розширення асортименту товарів та послуг;

4) інформаційна – ринок є багатим джерелом інформації, знань, відомостей, які необхідні господарюючим суб'єктам: інформація про кількість, асортимент і якість тих товарів та послуг, які на нього поставляються. Наявність інформації дозволяє кожному товаровиробнику звіряти виробництво з мінливими умовами ринку;

5) санаційна – ринок очищає суспільне виробництво від економічно слабких, нежиттєздатних господарських одиниць і одночасно стимулює розвиток ефективних, перспективних фірм;

6) ринок виконує також соціальну функцію, він дає змогу вирішувати проблеми рівня життя населення, структури і ефективності виробництва,через соціальну функцію ринок диференціює товаровиробників

16.Принципи організації ринкової економіки

Головні принципи ринкової економіки:

-приватна власність

-економічна свобода

-особиста зацікавленість

- конкурентність

Приватна власність - це закріплення права контролю економічних ресурсів і життєвих благ за окремими людьми або їх групами. Приватна власність передбачає певне відторгнення від інших осіб, що не відносяться до числа власників, права контролю

певними об'єктами - капіталом, землею, доходом, кінцевими товарами і т. д. Всі вони тепер стають персоніфікованими і мають конкретних власників.

З приватною власністю нерозривно пов'язаний інститут економічної свободи.

Про ринок можна говорити тоді, коли всі його елементи(попит ,пропозиція, ціна) формуються вільно

Економічна свобода включає в себе:

-свобода підприємництва

-свобода споживання

-свобода переміщення ресурсів

-свобода ціноутворень

Свобода підприємництва означає право кожної особи займатися господарською діяльністю у формі, яка її приваблює.

Вибір конкурентної сфери або галузі діяльності, а також вихід з неї особа робить самостійно.

Економічна свобода передбачає не тільки можливість займатись будь-якою господарською діяльністю, але й свободу споживання.

В ринковій економіці головним є- споживач.

Свобода переміщення ресурсів забезпечує ефективне використання ресурсів.

Свобода ціноутворення

В ринковій економіці економічні рішення, як окремих осіб, так і фірм приймаються на основі ринкових цін

Особиста зацікавленість(кожний учасник ринку має свою вигоду)

Споживачі-максимізація корисності.

Виробники-максимізація прибутку.

Конкуренція— економічний процес взаємодії і боротьби товаровиробників за найвигідніші умови виробництва і збуту товарів, за отримання найбільших прибутків.

17.Модель кругообігу продукту та доходу в ринковій економіці

Земля-рента

Капітал-проценти

Праця-зарплата

Підприємницький хист-прибуток

СУБ’ЄКТИ

Фірма-основні виробники, які використовують ресурси для вироблення товарів та послуг з метою отримання прибутку і задоволення потреб споживача

Домогосподарство-особа чи сім’ї, які мають спільні доходи, спільно їх використовують в процесі споживання результатів виробництва.

Ринок продуктів

Ринок ресурсів

В держави роль нічного сторожа.

Ця схема розкриває принципи функціонування вільного ринку ,але вона не розкриває:

-економічну роль держави

-роль міжнародного ринку

-ірреальний процес відкривання цін

18.Сутність і головні види сучасного ринку

Сучасний ринок – певна сукупність економічних відносин між домашніми господарствами, різними типами фірм та організацій (насамперед крупними компаніями) і державою (у тому числі наднаціональними органами) з приводу купівлі товарів і послуг у сфері обігу та механізм забезпечення цього процесу відповідно до законів товарного виробництва і грошового обігу.

Класифікації ринку:

За ступенем монополізації(конкуренції)

-ринок досконалої конкуренції

-ринок монополістичної конкуренції

-ринок олігополістичний

Виділяють

-місцевий

-регіональний

-міжнародний

-світовий

-оптовий

-роздрібний

За характером регулювання

-регульований

-нерегульований

За ступенем насиченості

-рівноважний

-насичений

-дефіцитний

За законодавчим

-легальний

-тіньовий

19.Суть і функції ринкової інфраструктури

Ефективне функціонування ринкової економіки безпосередньо залежить від стану різних допоміжних господарських інститутів, які називають інфраструктурами.

В економічній науці інфраструктура розглядається в широкому і вузькому аспектах.

В широкому вона включає такі елементи реальної економіки ,як шляхи і дороги, порти , аеродроми, всі види пасажирного і вантажного транспорту, склади, підприємства зв’язку, житлове комунальне.

В вузькому вона включає сукупність служб, підприємств, установ, які опосередковують взаємодію економічних суб’єктів і забезпечують функціонування економіки і виконання ринкових угод

Інфраструктура виконує дві головні функції:

1)опосередковує взаємовідносини між економічними відносинами

2)надає можливість регулювати економічні зв’язки, здійснювати фінансовий і правовий контроль

Інфраструктура містить інформацію ,яка йде від споживачів і передає їх виробникам.

У реальному секторі :

-торгівельна мережа(біржі, торгові центри, ярмарки, супермаркети тощо)

-ринок природних ресурсів та праці( освітні заклади ,система перепідготовки кадрів, приватні кадрові агенти, контори працевлаштування)

У фінансовому секторі

-банки

-небанківські фінансово-кредитні інститути(страхові ,пенсійні фонди, кредитні спілки)

-фондові біржі

-фінансові посередники( інвестиційні фонди ,трастові ,депозитарії)

20.Інфраструктура реального сектору економіки

Серед багатьох елементів реальної економіки ,які обслуговують різні види ринків, особливо важливим э інститут –біржа

Термін Біржа від латинського бурса( шкіряний гаманець, за іншою версією від першого біржовика голландського купця Баржа).

Біржа- постійне місце , де регулярно у визначений час відбувається торгівля певними товарами , торгівельний посередник між продавцем і покупцем, об’єднання фізичних і юридичних осіб, які розробляють правила ,що сприяють проведенню операцій.

Котирувальна ціна- це визначена котирувальною комісією біржі ціна товару, яка визначається шляхом аналізу цін угод, цін продавців та покупців на основі єдиних критеріїв і методів.

Вона визначається на певний термін або дату і є орієнтиром для продавців та покупців під час укладання угод.

Біржа- вища форма ринку і представляє собою організований і регульований ринок. Вона орієнтована на якість товару чи групи товарів.

Біржі- акціонерні товариства, закритого типу, не державні .Членами є фізичні, юридичні особи, резиденти і не резиденти країни ,щоб стати членом біржі потрібно виконати низку умов( стартовий капітал та зробити внесення).

В сучасних умовах для координації діяльності біржі єднаються в асоціації і союзи.

Торгівля на біржі має таку особливість ,що вона відображає відносини не безпосередньо між продавцем і покупцем ,а через посередників.

Посередниками виступають брокери, дилери ,маклери.

Брокер-чисті посередники, які працюють за гроші інвестора, як його агенти під час купівлі-продажу цінних товарів. За послуги вони отримують винагороди у вигляді комісійних.

Дилери- посередники, які торгують за свої гроші ,на свій ризик. Їх дохід- це різниця між ціною купівлі та продажу.

Маклери- високоваліфіковані працівники бірж, які регулюють порядок проведення торгів .

21.Інфраструктура фінансового сектору економіки

В ринковій економіці дуже важливу роль виконує фінансова інфраструктура. ЇЇ інститути забезпечують фінансову підтримку.

У ринковій економіці періодично виникає така ситуація, коли у одних суб’єктів господарювання виникає вільні гроші ,а іншим їх не вистачає .

2 шляхи руху коштів через фінансову систему

-Фінансові ринки(акції ,облігації)

-Через фінансових посередників

Фінансові ринки- не являються головним джерелом функціонування фірм і підприємств, тому що до них мають доступ відомі і досить великі корпорації.

Основним джерелом фінансування фірм – є фінансові посередники(банки)

Фінансовий є найбільш регульованим сектором економіки.

У фінансовій системі фінансові ринки функціонують у формі фондової біржі.

Фондова біржа-організований ,оптовий ринок цінних товарі. На ній відбувається продаж і перепродаж цінних паперів, а значить перерозподіл фінансових ресурсів.

В сучасних умовах на ринку цінних паперів найбільший інтерес викликають акції високотехнологічних виробників ,але вони постійно зростають.

Фондова біржа, регулюється державою, яка формує правила гри на ній , тобто фондова біржа працює у відповідності з чиним законодавством і статутом .

Фондова біржа не комерційна організація та не виплачує доходів свої членам, праця на самоокупність.

Доходи – це доходи від продажу акцій, внески її членів ,біржові збори з кожної угоди.

На фондовій біржі працюють маклери, брокери , дилери

Фінансові посередники переміщають кошти від кредиторів до посередників.

Головними фінансовими посередниками є депозитні і не депозитні фінансово-кредитні інститути.

Депозитні-банківські установи (комерційні ,ощадні ,іноземні); небанківські установи( ощадно-позичкові організації та кредитні спілки).

Недепозитні – договірні ощадні інститути( компанії страхування життя, страхові компанії , пенсійні фонди, трастові компанії )

Інвестиційні- взаємні фонди грошового ринку і фінансові компанії.

Банки- фінансово-кредитні установи, що організовують рух грошей і капіталів.

Основні функції:

• Зберігання вкладів(депозитів)

• -надання кредитів

За надані кредити банк бере процент ,а за вклади платить проценти.

Однорідна банківська система й дворідний банк

Однорідний характерне для слаборозвинутих країн в якихцентральні і комерційні банки –рівноважні ,оскільки вони державні.

Центральний банк є банком банка. Центральний банк зберігає державні золотовалютні резерви.

Комерційні банки виконують пасивні операції залучення вкладів та активні надання позик, обслуговують платежі клієнтів.

Сучасні банки, крім власного капіталу широко використовують позичені.

22.Попит і його чинники. Крива попиту .Закон попиту.

Попит- потреби людей представлені на ринку і забезпечені грошима, платоспроможні потреби.

Попит- та кількість товарів та послуг ,які споживачі бажають і можуть купити на певному ринку, за певний період часу.

В реальній економіці від кількості товару, який люди купують на певному ринку і за певний період часу залежить перш за все від ціни.

Між ціною товару і величиною попиту існує тісний взаємозв’язок ,цей взаємозв’язок відображається за допомогою шкалою попиту і кривою попиту.

Обернена залежність між величиною попиту і ціною товару ,називається –законом попиту.

Чим більша ціна, тим попит менший.

Економічна теорія пояснює це двома причинами, ефектом доходу і ефектом заміщення . Ці ефекти виникають в наслідок зміни ціни товару одночасно.

Ефект доходу- це вплив зміни ціни товару на реальний дохід споживача.

Ефект заміщення- вплив ціни товару на його відносну дорожнечу, а значить і на величину попиту.

Закон попиту тісно пов'язаний з законом спадної граничної корисності ,який показує ,що кожна наступна одиниця товару є менш корисною для споживача ніж попередня.

Крім ціни на попит впливають нецінові чинники

-доходи споживачів

-ціни споріднених товарів

-очікування споживачів, щодо змін цін або доходів

-кількість споживачів

-споживчі смаки і уподобання

-інші( мода ,погода, пора року)

23.Пропозиція та її чинники. Крива пропозиції. Закон пропозиції.

Пропозиція- показує бажання виробників або продавців поставляти на ринок товар .

Пропозиція- кількість товару ,яку виробник хочу і може виробити і продати на певному ринку за певною ціною і за певний період часу.

Між пропозицію і ціною пряма залежність. Чим більша ціна, тим більша і пропозиція

Нецінові фактори

-технологія виробництва

-ціни на ресурси

-кількість виробників

-очікування

-податки та субсидії