Висновок з питання

Під принципами земельного права треба розуміти закріплені у земельному законодавстві керівні засади, які виражають сутність норм земельного права й основні напрями правового регулювання суспільних відносин, пов'язаних з раціональним використанням та охороною земель.

Принципи земельного права поділяються на конституційні, загальноправові та спеціальні. Останні мають найважливіше значення і у свою чергу поділяються на:

принцип цільового і раціонального використання земель;

принцип особливого правового режиму категорій земель;

принцип пріоритету сільськогосподарського використання земель та їх охорони;

принцип державного контролю за використанням і охороною земель;

принцип платності використання земель;

принцип забезпечення захисту прав юридичних осіб і громадян на землю.

1.4. Співвідношення земельного права з суміжними галузями права

Земельне право тісно пов'язане з конституційним правом, норми якого мають основоположне значення як для нього, так і для усіх галузей правової системи При цьому відмітною рисою земельного права є те, що предмет його регулювання становлять економічні відносини Так, у нормах земельного права закріплено поділ земель на відповідні категорії, визначено цільове призначення кожної з категорій зі встановленням відповідного правового режиму, зафіксовано положення, пов'язані з вирішенням питань розміщення виробничих об'єктів і використання земель як основного засобу виробництва в сільському і лісовому господарстві, тощо. А норми конституційного права визначають державний устрій нашої держави, її адміністративно-територіальний поділ, територію тощо. При регулюванні земельним правом відносин з приводу землі як території вона розглядається як територіальний базис для розміщення продуктивних сил. Норми ж конституційного права регулюють питання організації та визначення меж території як обов'язкової ознаки держави

Земельне право має тісний зв'язок з адміністративним правом. У багатьох випадках адміністративно-правові акти є підставою виникнення, зміни або припинення земельних відносин. Так, в адміністративному порядку вирішуються питання відведення земельних ділянок, встановлення їх меж, видачі правовстановлюючих документів, здійснення контролю за додержанням земельного законодавства, притягнення до адміністративної відповідальності осіб, винних у його порушенні, тощо

Крім того, зв'язок земельного й адміністративного права дістає вияв у застосуванні імперативних методів регулювання певних суспільних відносин Проте предмети цих галузей відображають принципові відмінності між ними Так, предметом адміністративного права є діяльність органів виконавчої влади, у тому числі у сфері раціонального використання й охорони земель Адміністративне право визначає характер діяльності цих органів, їх компетенцію щодо здійснення відповідних управлінських функцій У земельному праві окремі елементи адміністративної підпорядкованості дістають вияв під час вирішення питань, пов'язаних з порядком набуття і припинення права власності на земельну ділянку і права користування нею, з правами й обов'язками землевласників та землекористувачів, зі встановленням правового режиму різних категорій земель тощо, з функціями та компетенцією органів державної влади і місцевого самоврядування, які здійснюють регулювання земельних відносин, обмежені нормами земельного законодавства. Крім того, специфіка земельних відносин породжує необхідність здійснення специфічних функцій управління, наприклад, таких, як ведення державного земельного кадастру, моніторингу земель, здійснення землеустрою, тощо.

Важливе значення для земельного права має його зв'язок з цивільним правом Проявом цього зв'язку є тісне переплетення земельних і майнових відносин, обумовлене зв'язком права на земельну ділянку з правом на насадження, будівлі, посіви, які знаходяться на ній Зазначений зв'язок дістає вияв і при визначенні суб'єктів права власності на землю, встановленні земельного сервітуту, під час судового захисту земельних прав громадян і юридичних осіб, регулювання договірних відносин, пов'язаних Із земельними ділянками, відшкодування збитків, завданих порушенням земельного законодавства, тощо.

Особливості землі як об'єкта правового регулювання обумовлюють зміст відмінностей у методах і принципах останнього між цивільним та земельним право. Так, у цивільному праві домінує принцип свободи волевиявлення суб'єктів регульованих ним відносин, тобто воно виходить з автономії волі цих суб'єктів, недопустимості втручання у приватні справи тощо

У земельному праві превалюють елементи, притаманні публічно-правовому регулюванню земельних відносин і встановленню межі реалізації права власності на землю. Причому воно не тільки наділяє суб'єктів права земельної власності правами, а й покладає на них обов'язок використовувати землю за її цільовим призначенням

Особливості землі як природного ресурсу зумовлюють необхідність нормування площ земельних ділянок, а екологічні й соціальні інтереси суспільства — необхідність державного контролю за використанням та охороною земель, здійсненням відповідних угод, а також обов'язкової державної реєстрації прав на землю Отже, цивільне право ґрунтується на забезпеченні майнових прав суб'єктів, а земельне — на забезпеченні раціонального використання й охорони земель як основи життя та діяльності людей¹¹

Зв'язок земельного права з природноресурсовим правом обумовлений тим, що використання природних ресурсів без використання такого просторового базису, як земля, неможливе. Свідченням самостійності окремих видів природноресурсових відносин (гірничих, водних, лісових тощо) є роздільна кодифікація відповідного законодавства Причому в законодавстві про природні ресурси передбачені спеціальні норми, які враховують їх взаємозв'язок і регулюють питання запобігання несприятливим екологічним наслідкам впливу використання одних природних ресурсів на інші.

Наявність зв'язку між земельним та екологічним правом пояснюється визнанням землі об'єктом навколишнього середовища, який функціонує у складі екосистеми і знаходиться в екологічному взаємозв'язку і взаємодії з цим середовищем. Регулюючи переважно економічні земельні відносини, що виникають у зв'язку з наданням і вилученням земель, а також додержанням порядку їх використання, земельне законодавство водночас містить норми, які передбачають спеціальні вимоги до забезпечення збереження навколишнього природного середовища.

Висновок з питання

Земельне право є складовою частиною національної правової системи і знаходиться у тісному взаємозв'язку з іншими галузями права. Його місце у системі права визначається роллю і значенням правового регулювання земельних відносин, які становлять предмет даної галузі.

Земельне право тісно пов'язане з конституційним і адміністративним правом, з цивільним, природноресурсовим, фінансовим і кримінальним правом. Але крім загальних рис воно має і свої відмінності