7.Архітектура України XIX ст.

Розвиток української архітектури першої половини 19 ст. визначили загальні класичні канони й прийоми

Західноєвропейські архітектури. Окрасою Києва цього періоду стали будинки міського театру, університету та інституту шляхетних дівчат, Одеси – будинок театру.У Харкові була споруджена дзвіниця Успенського собору , у Львові Старий театр. З посиленням кріпосництва в сільській місцевості виник своєрідний тип палацової архітектури, яскравими зразками якого стали палаци К. Розумовського в Батурині , маєток Галаганів у Сокиринцях. У садовоархітектурному мистецтві відбувся перехід від регулярного планування до ландшафтних пейзажних парків.

Наприклад в Умані начесть дружини графа Фелікса Потоцького Софії закладено «Софіївський парк» , на околицях Білої церкви розкинувся парк «Олександрія» , а у Львові – Стрийський парк. (друга половина 19 ст.) Розвиток капіталізму в Україні спричинив потребу в будівництві нових архітектурних споруд – заводських корпусів, банків, бірж, готелів, навчальних закладів, театрів і музеїв. У цей період у містобудування змінюються стилі ,що призвело до еклектизму (поєднання органічно несумісних лементів). Наприклад в м. Києві на Думській площі споруджено будинок міської думи ( О. Шілле) . За проектом О. Беретті збудовано корпуси Полетехнічного інституту , пансіон Левашової (тепер Президія НАН України). За спільним архітектурним задумом І. Штрома та О. Беретті здійснено будівництво Володимирського собору. У Львові зявилися споруди Політехнічного інституту ,оперного театру та ін..

8.Українська література, драматургія і театр в Україні XIX ст.

Засновником нової художньої української літератури став Іван Котляревський, поема якого «Енеїда» була надрукована в 1798 р. «Енеїда» І.Котляревського засвідчила факт перетворення української мови на літературну. Пізніше Котляревський написав п’єси «Наталка Полтавка», «Москаль-чарівник», які мали великий читацький успіхне тільки в Україні, але й у Росії. З іншого боку, великий вплив на формування літературної творчості на українських землях мала російська література, насамперед творчість О. Пушкіна і М. Лермонтова.

ТЕАТР

У першій воловині 19 ст. виникають перші професійні театри в Києві, Полтаві , Харкові. У Полтаві величезну популярність мав театр , де виступала аматорська трупа на чолі з І. Котляревським . У 1819 році саме тут булиа поставлена «Наталка-Полтавка». У другій воловині 19 ст. незважаючи на штучні перепони та заборони , і далі розвивався укр. театр. У 1864 році у Львові розпочала свою діяльність перша в Галичині українська професійна трупа – народний театр «Руська бесіда». У 1882 році М. Кропивницький створив у Єлисаветграді першу на Наддніпрянщині українську професійну трупу. Наприкінці 19 ст. виникли трупи М. Садовського, П. Саксаганського, І. Карпенка- Карого. У 1891 році в Києві був організований перший постійний російський театр М.Соловцова.

9.Українське музичне мистецтво XIX ст

У музичному мистецтві України , як і в попередній період , жили культурні традиції минулого : іх дбайливо зберігали й передавали кобзарі, бандуристи, лірники. Поряд с народною поступово зароджується й розвивається українська симфонічна музика. Незабутньою подією в музичному житті України в 19 ст. стала поява першої української опери «Запорожець за Дунаєм» ,яку написав відомий співак і композитор С. Гулак-Артемовський. У цей період в Галичині працював М. Вербицький –автор 12 оркестрових рапсодій на укр.. теми, кількох оперет і багатьох композицій для хору. Саме він в 1863 року написав музику до народного гімну «Ще не вмерла Україна» , який нині є гімном Української держави. Велику популярність мали «Вечорниці» Ніщинського, опера «Мазепа» Сокальського. Визначну епоху в музичному житті України становить творчість М. Лисенка який обробив понад 600 зразків українського музичного фольклору, написав музику до п’єси І. Котляревського «Наталка-Полтавка» , став автором музичних народних драм «Тарас Бульба» , «Різдвяна ніч» , «Утоплена» та ін..