- •Поняття і сутність культури
- •2. Субкультура та її функції. Молодіжні субкультури в Україні
- •3. Поняття «українська культура» та фактори, які визначають її особливості.
- •4. Стародавня культура трипільців та сх. Слов’ян
- •5.Релігійні вірування східнослов'янських племен
- •6.Міфологія східнослов'янських племен
- •7. Літературні мови Київської Русі (в.В.Німчук)
- •8. Архітектура:
- •9. Політична культура Київської Русі. Слово про Закон і Благодать.
- •11. Іконопис, фресковий живопис і ювелірне мистецтво Русі
- •13. Освіта, наука, архітектура та мистецтво г.-в. Князівства
- •14. Формування культури політичної еліти в литовсько-польську добу
- •Видатні українські скульптори доби середньовіччя.
- •16. Виникнення козаччини
- •17. Умови культурного розвитку України у складі Литовська-Руської та Польської держав. Стан церкви
- •18. Церковні братства та їхня культурно-просвітня діяльність
- •19.Музична культура, театральне мистецтво та кобзарство в другій половиніXvii-xviiIст.
- •20. Києво-Могилянська академія, її загальнослов’янське значення.
- •21. Розвиток козацького літописання
- •22. Архітектура доби українського бароко.
- •Видатні українські художники доби бароко.
- •Видатні українські вчені нової доби.
- •Видатні українські скульптори Нової доби.
- •26. Формування укр.. Літ. Мови в кінці 18-поч. 19 ст.
- •27. Романтизм та романтичне світовідчуття в укр.. Культурі
- •28 . Масонство
- •29. Внесок т.Г. Шевченка в розвиток укр. Культури.
- •30.Українські композитори та співаки другої половині XIX ст.
- •31.Видатні українські художники XIX ст.
- •32.Наукове товариство ім. Тараса Шевченка (нтш).
- •34.Видатні українські меценати хіх – поч. Хх ст.
- •35.Культура в добу Української держави гетьмана п.Скоропадського
- •36.Формування української національної школи.
- •Українська Академія Наук, її значення.
- •38.Політика українізації в 20-х рр. Хх ст. Та її наслідки.
- •Досягнення
- •39.Видатні українські вчені і половини хх ст.
- •40.Видатні українські художники-авангардисти (і пол. Хх ст.).
- •41. Українське кіномистецтво першої половини хх ст. Творчість о. Довженка.
- •42.Українська музика
- •43.Видатні українські письменники доби «Розстріляного Відродження».
- •44.Видатні українські радянські композитори іі пол. Хх ст.
- •45.Видатні українські актори.
- •46.Видатні українські режисери, мультиплікатори та сценаристи.
- •47.Видатні українські спортсмени.
- •48.Видатні українці – засновники світової космонавтики.
- •49.Видатні українські вчені іі половини хх ст.
- •50. Видатні українські співаки хх століття.
- •51.Українські навчальні та наукові заклади за кордоном.
- •52. Постмодернізм і його прояви в сучасній укр.. Культурі
- •53.Видатні українські вчені новітньої доби (хх – ххі ст.).
- •54.Видатні українці – засновники світової космонавтики.
- •55.Видатні українські художники новітньої доби.
- •56.Видатні українські танцівники та танцювальні колективи.
- •57.Визначні українські письменники ххі ст.
- •58. Сучасна політична культура укр.. Суспільства
- •59. Духовна, релігійна культура та світогляд сучасної людини
- •60. Театральне мистецтво
59. Духовна, релігійна культура та світогляд сучасної людини
На межі 80-90-х років в умовах лібералізації державно-церковних взаємин в Україні стрімко зросла релігійна активність населення. Віруючими визнали себе понад половина громадян нашої держави. Впродовж 1988-1990 pp. число релігійних об'єднань щороку збільшувалося на третину і на початку 1991 р. становило 10,5 тис.Верховна Рада України відреагувала ухваленням 23 квітня 1991 р. Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації». Стаття 35 Конституції України, гарантує громадянам право на свободу світогляду і віросповідання. Церква і релігійні організації відокремлені від держави, а школа - від церкви. Для громадян, чиї релігійні переконання суперечать службі у Збройних силах, передбачена альтернативна трудова служба. Законодавчо врегульовано питання власності, землекористування, підприємницької і благодійницької діяльності релігійних об'єднань. За роки незалежності віруючим повернуто 3400 храмів, відібраних у них свого часу радянською адміністрацією, збудовано 2 600 нових церков, костьолів, молитовних будинків. Україна - багатоконфесійна держава. Згідно із чинним законодавством, усі конфесії та віруючі рівні перед законом. Станом на 1 січня 2000 р. у нашій державі діяло понад 23,5 тис. релігійних організацій 90 конфесій, течій та напрямків. За чисельністю громад і монастирів друге місце посідає Українська греко-католицька церква, яка назагал домінує у західному регіоні України. Найбільше послідовників католицької церкви традиційно мешкає на Поділлі, Волині, у Галичині та Закарпатті. Протестантизм в Україні представлений 33 напрямками. Питома вага протестантських громад останніми роками динамічно зростає й становить вже понад чверть релігійної мережі країни. Водночас збільшується число громад мусульман, іудеїв, а також новітніх, нетрадиційних релігійних течій Релігійне життя України зазнає впливу політичних та економічних процесів, що відбуваються у нашій державі. Дестабілізуючу роль у сучасному українському суспільстві відіграє відсутність єдності у православ'ї. Не сприяють утвердженню громадянської злагоди численні майнові конфлікти між віруючими та духовенством різних конфесій, особливо суперництво за право на володіння храмовими приміщеннями. У суспільній свідомості українців протягом останніх десятиріч відбувається переворот, формується нове світобачення, смисловим центром якого є людина, а основними принципами - свобода, гуманізм, демократія. Важливо відзначити, що сучасний світогляд тісно пов'язаний з наявністю в ньому фактора релігійності.
60. Театральне мистецтво
Протягом останніх років значно розширилися стильові й тематичні межі в театральному мистецтві. Тривали інтенсивні пошуки найефективніших організаційно-творчих і економічних структур, утвердилася творча самостійність художніх колективів. У погоні за глядачем сьогоднішній театр розвивається в напрямку пошуку підкреслено видовищної форми. Це досягається яскравою сценографією, епатажною грою акторів, театр стає більш експериментальним.Протягом останніх років значно розширилися стильові й тематичні межі в театральному мистецтві. Тривали інтенсивні пошуки найефективніших організаційно-творчих і економічних структур, утвердилася творча самостійність художніх колективів. Поряд із державними з'явилися і недержавні театри. Незважаючи на економічні труднощі, театр в Україні користується великою популярністю. На приблизно 40 тис. щорічних вистав буває майже 20 млн глядачів. Розвиток театрального мистецтва 90-х років пов'язаний з новаторською діяльністю таких режисерів, як І. Борис, Р. Віктюк, С. Данченко та ін. Світове визнання здобув театральний режисер Роман Віктюк, творчість якого стала вагомим внеском у світову театральну естетику кінця 20 століття. Попри економічні негаразди розвивається національний театр. Щороку глядачі України мають змогу побувати на тридцяти тисячах вистав. Український театр намагається утвердитися в європейському культурному просторі. Це засвідчують гастролі Національного академічного драматичного театру імені І. Франка в Німеччині, Львівського академічного театру імені М. Заньковецької — у Великобританії, участь вітчизняних театрів у багатьох міжнародних фестивалях. Традиційними стали зарубіжні гастролі колективів Національної опери, театрів опери та балету Дніпропетровська, Донецька, Львова, Одеси, Харкова. Голоси вітчизняних оперних співаків А. Кочерги, В. Лук'янець, В. П'ятнички, А. Шкургана звучать на найпрестижніших сценах Європи. Донецьк став місцем проведення Міжнародного конкурсу артистів балету. На сцені Нац. опери набуває авторитету і Міжнарод. конкурс артистів балету імені Сержа Лифаря. Відомий далеко за межами України й інший український режисер — Андрій Жолдак. Низка талановитих акторів українського театру, Богдан Ступка, Ада Роговцева, Анатолій Хостікоєв та інші, з великим успіхом знялися у вітчизняних і зарубіжних кінострічках. Нині в Україні щорічно відбувається низка міжнародних театральних фестивалів, що засвідчили свій авторитет у Європі: «Київ травневий» у Києві, «Золотий Лев», «Драбина» у Львові та «Херсонеські ігри» у Севастополі, «Мельпомена Таврії» у Херсоні, «Різдвяна містерія» в Луцьку.
