15. Рівень якості товарів: визначення, методи вимірювання та суспільного оцінювання

Рівень якості- відносна характеристика якості товару, яку отримують порівнянням значень показників якості оцінювального товару з базовим. Методи оцінки рівня якості: диференційний, комплексний, змішаний. Диференційний- оцінки якості продукції називається розрахунок відносного показника якості на основі одиничних показників. Комплексний – оцінки якості базується на застосувані комплексного узагальнюючого показника якості. Методи визначення показників якості: обєктивний(вимірювальний, реєстраційний і розрахунковий) і еврестичний(органолептичний, експертний, соціологічний). Вимірювальний метод - це метод визначення якості товару за допомогою технічних засобів вимірювання, а також хімічних реактивів і посуду, спеціальної апаратури тощо. Реєстраційний метод — це метод, який здійснюється на основі підрахунку кількості відповідних подій, випадків, предметів, втрат тощо. Розрахунковий метод- це метод, який грунтується на інформації відповідної якості товару, яку одержують розрахунковим методом. Органолептичний (сенсорний) метод оцінки якості товарів— це метод визначення значень показників якості товарів, який здійснюється на використанні інформації, яку отримують з допомогою органів чуття (зору, смаку, запаху, слуху і дотику). Експертний метод - це метод дослідження якості товарів, який здійснюється на основі рішення висококваліфікованих спеціалістів — експертів. Соціологічний метод дослідження — це метод, який здійснюється на основі збирання і аналізу думок наявних і потенційних споживачів при визначенні попиту на товари. 16.Системи класифікації непродовольчих товарів: загальні поняття та значення для наукової і практичної діяльності товарознавців.

Класифікація - це розподіл усіх об'єктів певної множини (сукупності) за розрядами, при якому перехід від одного розряду до іншого здійснюється систематично, за певним правилом; кожний об'єкт множини попадає в який-небудь один із розрядів сукупності, а сума всіх об'єктів у всіх розрядах точно дорівнює сумі всіх об'єктів множин.  Вимоги до класифікації: забезпечувати максимальний огляд номенклатури товарів; повністю охоплювати поточний асортимент товарів і сприяти вивченню основних їх властивостей та особливостей; враховувати можливі зміни в асортименті та бути здатною до поповнення новими видами виробів; сприяти подальшому удосконаленню оперативно-торговельної діяльності в процесі товаропросування продукції від виробника до споживача; відповідати принципам кодування товарів широкого вжитку та вимогам щодо використання автоматизованих систем обліку, звітності та керування асортиментом продукції.  Методи класифікації: Ієрархічний (класифікація товарів полягає у послідовному розподілі заданої сукупності виробів на підпорядковані підмножини). Фасетний (це розподіл сукупності товарів на окремі угрупування – фасети (Ф))  Основні елементи наукової класифікації: Об'єкт класифікації – основний елемент систематики. Мета класифікації залежить від роду діяльності і передбачуваного використання результату систематики. Класифікаційна одиниця – міра об'єкта класифікації і його поділу на розряди і таксономічні ряди. Класифікаційні ознаки – це переважно властивості або показники властивостей об'єктів систематики. Системою класифікації товарів називають упорядковану структуру їх сукупності, зумовлену правильним і планомірним розташуванням та взаємним зв’язком товарних одиниць та групувань.  ПРАКТИЧНИМИ ДОКУМЕНТАМИ СИСТЕМ КЛАСИФІКАЦІЇ Є КЛАСИФІКАТОРИ.  Класифікатор - це довідковий посібник, або словник, з допомогою якого техніко-економічну інформацію можна перекласти на машинну мову, щоб механізувати та автоматизувати її оброблення.  Системи класифікації: Ієрархічні; Природні; Реєстраційні; Облікові та звітні; Галузеві; Загальнодержавні; Промислові;Рекламно-інформаційні; Фасетні; Штучні; Алфавітні; Предметні; Статистичні; Міжвідомчі; Стандартні; Торговельні; Навчальні.