Мозочок

Мозочок лежить у задній черепній ямці, під потиличними ча­стками великого мозку, позаду довгастого мозку і моста (рис. 4). Він скла­дається з двох півкуль і розміщеного між ними черв'яка. Поверхня півкуль мозочка вкрита шаром сірої речовини — корою з великою кількістю глибоких борозен. Крім того, сіра речовина півкуль мо­зочка утворює 4 групи парних ядер. Три пари ніжок мозочка (верхні, середні і нижні) з'єднують його відповідно із середнім мозком, мостом і довгастим мозком.

Рис.4. Медіальна поверхня мозку

Верхні ніжки містять висхідні (шлях Говерса) - від спинного мозку до мозочка і низхідні - від мозочка до екстрапірамідної системи, і до спинного мозку – нервові шляхи.

Середні ніжки складаються з нервових волокон, що починаються від ядер моста і закінчуються в корі протилежної півкулі мозочка — мосто-мозочкових волокон, які є частиною кірково-мосто-мозочкового шляху. Останній зв'язує кору лобової, тім'яної, потиличної і скроневої часток великого мозку з корою протилежних півкуль мозочка.

Нижні ніжки йдуть від мозочка до довга­стого мозку, містять висхідні шляхи і волокна, які з'єднують з мо­зочком спинний і довгастий мозок (шлях Флексіга).

Таким чином, через мозочкові ніжки здійснюється зв'язок мо­зочка з корою великого мозку, екстрапірамідною системою, стов­буром мозку і спинним мозком. Шляхи Флексіга і Говерса проводять імпульси від пропріорецепторів. При цьому зв'язки мозочка із спинним мозком гомолатеральні, з мозковим стовбуром — білатеральні (гомо- і гетеролатеральні), з півкулями великого мозку — тільки гетеролатеральні. Функція мозочка здійснюється на підсвідомому рівні, вона полягає в:

- регуляції пози, мязевого тонусу, правильному викнанні цілеспрямованих рухів, в стабілізації центру ваги.

Спинний мозок

Спинний мозок має вигляд тяжа довжиною 41—45 см, роз­міщеного в хребтовому каналі (рис.5). Починається спинний мозок на рівні першого шийного хребця, а закінчується мозковим конусом у ді­лянці верхнього краю другого поперекового хребця. У шийній і поперековій частинах спинного мозку містяться шийне і попереко­во-крижове потовщення, які забезпечують іннервацію кінцівок.

Рис.5. Будова спинного мозку

Функціональне значення спинного мозку зумовлене провідникови­ми і рефлекторними функціями, тобто здатністю проводити нервові імпульси у висхідному і низхідному напрямах, а також формувати примітивні відповіді на сигнали, які надходять до нього з периферії.

Спинний мозок має сегментарну будову. Сегментом нази­вається ділянка спинного мозку, якій відповідає одна пара пе­редніх - рухових (еферентних) і одна пара задніх - чутли­вих (аферентних) корінців, утворених відростками клітин спинномозкових вузлів (рис.6). Сегмент є частиною метамера тіла, до якого належать певна ділянка шкіри (дерматом), м'язи (міотом), кістки (склеротом) і внутрішні органи (спланхнотом).

Рис.6. Будова сегменту спинного мозку

Усього спинний мозок має 31—32 сегменти: 8 шийних, 12 грудних, 5 поперекових, 5 крижових, 1—2 куприкових (рудиментарних). За своїм розміщенням сегменти не відповідають однойменним хреб­цям, а знаходяться вище, бо ріст спинного мозку закінчується раніше, ніж ріст хребтового стовпа. Тому куприкові сегменти розміщуються на рівні другого поперекового хребця.

Нервові корінці поперекової, крижової і куприкової частин спинного мозку, перш ніж підійти до відповідного міжхребцевого отвору, проходять деяку відстань у спинномозковому каналі. Скуп­чення цих корінців називається кінським хвостом.

На розрізі спинного мозку можна побачити сіру й білу ре­човини.

Сіра речовина складається з тіл нейронів, елементів нейроглії і нер­вових волокон. Вона утворює «роги», які мають різне функціональне значення: передні — рухові, задні — чутливі, бічні роги — вегета­тивні.

Біла речовина складається з мієлінових волокон — аксонів нервових клітин, розміщених у різних відділах головного мозку (низхідні системи), аксонів нервових клітин задніх рогів і спинно­мозкових вузлів (висхідні системи). До складу білої речовини з кожного боку входять передній, задній і бічний канатики.