6.1.4. Методи рішення завдання охорони праці

Створенням системи керування охороною праці вирішується багатоцільове завдання, тому для його вирішення використовуються різні методи і засоби: організаційні, технічні, гігієнічні, соціальні, юридичні, психологічні і етичні.

До організаційних методів відносяться:

1. професійний підбір і підготовка кадрів;

2. розміщення і професійне використання працівників;

3. систематичне підвищення кваліфікації та вдосконалення професійних навичок, знань;

4. вдосконалення безпеки виробничих процесів;

5. вдосконалення безпеки виробничого обладнання;

6. вдосконалення соціальних, матеріальних і технічних умов виробництва для забезпечення безпечного проходження трудових процесів;

7. вдосконалення організації, підвищення якості роботи служби охорони праці (на всіх рівнях управління будівельним виробництвом);

8. чітка регламентація функціональних обов'язків всіх учасників трудового процесу;

9. забезпечення ефективного нагляду і контролю за станом охорони праці на всіх рівнях управління;

10. забезпечення дієвого контролю за діяльністю структурних підрозділів і функціональних служб будівельних організацій.

Технічні методи підвищення безпеки праці вирішують завдання підвищення ефективності виробничих процесів і операцій на базі вдосконалення техніки і технологій, поліпшення умов праці безпосередньо на робочих місцях.

До гігієнічних методів підвищення безпеки праці входять:

1. вивчення впливу факторів виробничого середовища трудових процесів на організм людини;

2. регламентація гігієнічних норм трудових процесів;

3. організація вирішення проблеми доведення до нормативних рівнів діючих факторів виробничого середовища; забезпечення необхідного побутового обслуговування;

4. розробка заходів, спрямованих на профілактику втоми, професійної і загальної захворюваності;

5. організація і здійснення нагляду і контролю за станом санітарно-гігієнічних показників умов праці на робочих місцях;

6. оцінка гігієнічної ефективності санітарно-технічних пристроїв, установок, обладнання, засобів індивідуального захисту;

7. організація і проведення навчання працюючих з питань надання першої долікарської допомоги потерпілим, санітарно-гігієнічного забезпечення виробничих процесів.

Соціальні методи підвищення безпеки праці пов'язані з життєдіяльністю трудового колективу і містять у собі такі елементи:

1. оцінку стану побутового обслуговування і факторів виробничого середовища, що визначають середовище мешкання працюючих;

2. визначення рівня досконалості застосовуваних техніки, технології, засобів захисту працюючих, а також ступеня інтенсивності праці і стану виробничого середовища;

3. визначення рівня стану використовуваної техніки, технологій, інтенсивності праці, засобів захисту працюючих;

4. оцінку умов побуту поза виробництвом, можливості відновлення енергетичних витрат у період відпочинку між змінами (що особливо важливо для жінок, які мають, як правило, значні навантаження по веденню домашнього господарства);

5. оцінку матеріальних умов життя працюючих.

Юридичні методи підвищення безпеки праці містять у собі законодавчі нормативні акти, які є базою СУОП (див. розділ 2), тому що охорона праці трудящих є однією з основних функцій держави, закріплених Конституцією України.

З прийняттям Закону “Про охорону праці” державні функції нагляду за охороною праці, як уже відзначалося, передані безпосередньо органам державного нагляду за охороною праці. При цьому вперше був закріплений законодавчо (ст. 4 Закону) пріоритет життя і здоров'я трудящих стосовно результатів виробничої діяльності.

Законодавчо визначені вимоги охорони праці до технологічних процесів, устаткування (машин і механізмів), виробничих будівель і споруд, до засобів захисту працюючих.

Вимоги щодо охорони праці обов'язкові до виконання на всіх стадіях проведення робіт, включаючи проектування, безпосередньо будівництво й експлуатацію, як на нових, так і на реконструйованих будинків.

Психологічні методи і засоби підвищення безпеки праці поєднують у собі підходи, що визначають ступінь психологічного впливу на людину факторів навколишнього середовища в процесі її навчання, при реалізації нею у виробничих умовах отриманих знань і навичок.

Статистика нещасних випадків, результати аналізу причин і обставин їх виникнення, тобто виникнення небезпечних ситуацій, свідчать про те, що в абсолютній більшості нещасних випадків винним частково або цілком є сам потерпілий. На думку психологів праці, саме людина вносить найбільший “інформаційний шум” у систему “л-м-с”. Вроджене почуття небезпеки у людини, у порівнянні з іншими біологічними видами, розвинене зовсім недостатньо. В ряді мотивацій його діяльності “безпека” стоїть на другому місці після “вигоди”, тому нещасні випадки бувають частіше пов'язані зі ставленням до питань охорони праці, чим із кваліфікацією або конструкцією машин, механізмів, устаткування [3; 4]. З іншого боку, психічно нормальна людина не прагне до самознищення, одержання травми, тому можна припустити, що його невірна поведінка, порушення правил і норм охорони праці викликані якимись зовнішніми факторами. З викладеного випливає, що врахування її психічних характеристик необхідне при професійному підборі і професійному навчанні.

Сучасне будівельне виробництво це, як правило, спільна трудова діяльність деякої спільноти людей, тому на рівень безпеки праці значно впливають на психологічний клімат, психологічна сумісність членів колективу будівельників.

Питання професійної підготовки кадрів – їх підбору, навчання, розстановки та ефективного використання займають особливе місце в процесі забезпечення сприятливих і безпечних умов праці. Врахування психологічних особливостей працюючих, вимог психології безпеки праці дозволяє передбачати і запобігати стресовому стану людей у процесі праці, при яких імовірність виникнення небезпечних ситуацій значно підвищується.

Етичні методи підвищення безпеки праці відображають взаємини між учасниками трудового процесу. Характер і прояв таких відносин є одним з найважливіших аспектів охорони праці. Взаємини працівників у процесі праці можуть відповідати, не відповідати, а іноді і суперечити принципам організації виробництва. Керівники колективів будівельників – інженерно-технічні працівники зобов'язані формувати міжособистісні відносини в трудовому колективі на основі правил внутрішнього трудового розпорядку, діючих норм і правил охорони праці.

Форми відносин у колективі залежать від ряду об'єктивних причин і можуть бути різними: підпорядкування, співробітництво, взаємодопомога, залежність тощо.

Причини порушення взаємин у колективі можна умовно розділити на суб'єктивні, організаційні і техніко-технологічні.

Розглядаючи суб'єктивні причини, необхідно пам'ятати, що права й обов'язки, як керівників, так і підлеглих повинні бути визначені посадовими інструкціями. Ефективний контроль і вимогливість з боку керівників є однією з основних умов у досягненні цілей охорони праці. У той же час успіху різних починань сприяє встановлення взаємної довіри між керівником і підлеглими. Морально-психологічна значимість взаємної довіри полягає в тому, що вона викликає в працівника прагнення виправдати цю довіру і стимулює особистість до самовиховання.

Виробничо-організаційні причини порушення міжособистісних відносин виникають у процесі праці, коли грубо порушується організація проведення робіт, що веде до появи небезпечних ситуацій, порушення міжособистісних відносин і впливає на досягнення цілей охорони праці.

Техніко-технологічні порушення взаємин між членами колективу будівельників виникають у результаті застосування застарілої технології проведення робіт, використання морально застарілої, фізично зношеної, недосконалої, а іноді і небезпечної (наприклад, несправної) техніки, що обумовлює можливість появи ситуацій підвищеної потенційної небезпеки, стресових ситуацій.

Створення і впровадження СУОП у практику будівельних організацій дозволяє:

• чітко регламентувати права й обов'язки по забезпеченню безпеки праці робітників, інженерно-технічних працівників і інших посадових осіб;

• впорядковувати проведення оперативного контролю стану безпеки праці на всіх рівнях управління будівництвом (одного з основних джерел інформації);

• створити і систематично поповнювати банки інформаційних даних про стан безпеки праці в розрізі бригад, об'єктів, ділянок, окремих ІТП, структурних підрозділів і функціональних служб та їх керівників, які дозволяють приймати обґрунтовані рішення щодо профілактики небезпечних ситуацій на різних рівнях управління будівельним виробництвом, а також – дані про ефективність прийнятих рішень;

• створити об'єктивну систему кількісної оцінки стану безпеки праці на всіх рівнях управління будівництвом, цілеспрямовано впливаючи на формування відносин працівників до певних видів порушень вимог правил і норм охорони праці;

• створити систему стимулювання за досягнення в галузі охорони праці всіх категорій працюючих.

Таким чином, розглянуті основні завдання, що стоять перед охороною праці, і методи їх вирішення. Доведено, що забезпечення безпечних і здорових умов праці в будівельних організаціях – проблема багатоцільова, тому її вирішення можливе, цілком ймовірно, при забезпеченні системного комплексного підходу, реалізованого шляхом створенням багаторівневої системи управління охороною праці.

Сутність СУОП полягає в тому, що профілактика травматизму і професійних захворювань переходить на якісно новий, вищий – дотравматичний рівень – профілактику небезпечних ситуацій.