- •Охорона праці в галузі
- •Предмет і зміст дисципліни "охорона праці в галузі". Її зв'язок з іншими дисциплінами
- •Законодавчі і підзаконні акти з охорони праці
- •Державне соціальне страхування від нещасних випадків і професійних захворювань на виробництві
- •3.1. Управління страхуванням від нещасних випадків
- •3.2. Обов'язки Фонду соціального страхування від нещасних випадків
- •3.3. Відшкодування шкоди, заподіяної застрахованому ушкодженням його здоров'я
- •3.4. Порядок розгляду справ про страхові виплати
- •3.5. Порядок і терміни проведення страхових виплат
- •3.6. Права і обов'язки застрахованого та роботодавця як страхувальника
- •3.7. Фінансування страхування від нещасного випадку
- •3.8. Визначення і розрахунок рівня професійного ризику
- •3.9. Визначення страхових тарифів
- •4.1. Служба охорони праці
- •4.1.1. Служба охорони праці підприємства
- •4.1.2. Служба охорони праці об'єднань підприємств, створених за галузевим принципом
- •4.1.4. Служби охорони праці обласних, міських і районних органів виконавчої державної влади
- •4.1.5. Відповідальність працівників служби охорони праці
- •4.2. Структура і чисельність служби охорони праці
- •4.2.1. Структура служби охорони праці
- •4.2.2. Чисельність служби охорони праці
- •4.3. Організація навчання працюючих
- •4.3.1. Навчання з питань охорони праці при прийомі на роботу та у процесі роботи
- •4.3.2. Інструктажі з питань охорони праці
- •4.3.3. Стажування (дублювання) і допуск працівників до роботи
- •4.4. Особливості організації і виконання робіт у небезпечних і особливо небезпечних умовах
- •Атестація робочих місць за умовами праці. Гігієнічна класифікація умов праці
- •6. Управління охороною праці в умовах ринкових економічних відносин
- •6.1. Основні завдання і методи систем управління охороною праці. Сутність управління охороною праці
- •6.1.1. Системи і моделі
- •6.1.2. Системи управління
- •6.1.3. Система управління охороною праці в будівництві
- •6.1.4. Методи рішення завдання охорони праці
- •6.2. Організаційна структура й основні функції управління
- •6.2.1. Організаційна структура суоп
- •6.2.2. Основні функції управління і шляхи їх реалізації
- •6.3. Оперативна документація системи управління охороною праці
- •6.4. Функціональні обов'язки робітників і керівників виробничих підрозділів
- •6.5. Оцінка результатів діяльності системи управління охороною праці. Використання економічного стимулювання за досягнуті результати. Визначення ефективності системи управління охороною праці
- •6.5.1. Оцінка стану безпеки праці у будівельній організації
- •6.5.2. Стимулювання за досягнуті результати
- •6.5.3. Визначення ефективності системи управління охороною праці
- •7. Фінансування охорони праці на різних рівнях УправліНня виробництвом
- •8. Проблеми профілактики пожежної безпеки
- •8.1. Визначення категорії вибухопожежної та пожежної небезпеки промислових виробництв
- •8.2. Визначення ступеня вогнестійкості будівель і необхідних меж вогнестійкості будівельних конструкцій
- •8.3. Визначення необхідних меж вогнестійкості будівельних конструкцій житлових будинків
- •8.4. Визначення необхідних меж вогнестійкості конструкцій цивільних будівель
- •8.5. Визначення фактичних меж вогнестійкості основних конструкцій елементів промислових, житлових і громадських будівель
- •8.6. Оформлення результатів перевірки відповідності прийнятих у проекті конструктивних рішень до вимог норм
- •8.7. Вимушена евакуація людей із будівель
- •8.7.1. Особливості руху людей
- •8.7.2. Забезпечення безпеки евакуації людей
- •8.7.3. Необхідна кількість виходів, ширина і граничнівідстані шляхів евакуації
- •8.7.4. Розрахунок евакуаційних шляхів і виходів
8.7.3. Необхідна кількість виходів, ширина і граничнівідстані шляхів евакуації
Відповідно до вимог СНиП 2.01.02-85* кількість евакуаційних виходів з будинків повинна бути не менше двох, за винятком випадків, окремо зазначених у відповідних главах.
Для розташованих у підвальному або цокольному поверхах приміщень площею більше 300 м2 повинно передбачатися не менше двох евакуаційних виходів.
При площі цих приміщень до 300 м2 допускається улаштування одного виходу, якщо кількість людей, що постійно знаходяться в ньому, не перевищує 5. При кількості людей від 6 до 15 допускається передбачення другого евакуаційного виходу через люк з розмірами 0,6х0,8 м з вертикальними сходами, або через вікно розмірами не менше 0,75х1,5 м із пристосуваннями для виходу. Кришки люків при цьому повинні легко відкриватися з боку підвальних приміщень і мати межу вогнестійкості не менше 0,75 год.
Допустимі розміри сходових маршів житлових будинків, відстані до виходів з будинків наведені відповідно в табл. 17, 18, 19.
Таблиця 17 - Найменша допустима ширина сходових маршів житлових будинків і їх найбільший ухил
Марші |
Найменша ширина маршів, м |
Найбільший ухил маршів |
основних сходів, що ведуть у житлові поверхи |
0,9 |
1:1,50 |
секційних: двоповерхових |
105 |
1:1,50 |
триповерхових і більше |
1,05 |
1:1,75 |
коридорні |
1,2 |
1:1,75 |
сходи, що ведуть у підвальні і цокольні поверхи, а також внутрішньоквартирних сходів |
0,9 |
1:1,25 |
Таблиця 18 - Найбільші допустимі відстані від дверей квартир або кімнат гуртожитків до виходу
Ступінь вогнестійкості |
Найбільша відстань до виходу, м |
|
при розташуванні між сходовими клітинами чи зовнішніми входами |
при виходах в тупіковий коридор |
|
I, II |
40 |
25 |
III |
30 |
20 |
VI |
25 |
15 |
V |
20 |
10 |
Таблица 19 - Найбільші допустимі відстані від дверей приміщень до виходу назовні або на сходову клітки для громадських будівель
Ступінь вогнестій-кості будівель |
Відстань до виходу із приміщень, розташованих між сходовими клітками чи виходами назовні, м |
||||
в дитячих дошкіль-них закладах |
у школах, профтех-училищах та средніх спеціаль- них закладах |
в лікарнях, стациона-рах |
готелях |
інших громад-ських будівель |
|
І, ІІ |
20 |
50 |
35 |
40 |
60 |
ІІІ |
20 |
50 |
35 |
40 |
60 |
IV |
15 |
35 |
25 |
30 |
40 |
V |
10 |
25 |
15 |
20 |
30 |
із приміщень з виходами в тупіковий коридор |
|||||
I-III |
10 |
25 |
15 |
20 |
30 |
IV |
7 |
15 |
10 |
15 |
20 |
V |
5 |
10 |
5 |
10 |
15 |
