25. Загальна характеристика системи методів сучасної психології
Всі методи, що застосовуються у психологічному дослідженні можна поділити на чотири групи: 1) організаційні методи; 2) емпіричні способи добування наукових даних; 3) прийоми обробки даних; 4) ін- терпретаційні методи.
До організаційних відносяться діючі протягом всього дослідження порівняльний, лонгітюдний і комплексний методи; до емпіричних способів добування наукових даних – обсерваційні методи (спостереження і самоспостереження), експериментальні методи (лабораторний, природний, формуючий або психолого-педагогічний експерименти), психодіагностичні методи (тести стандартизовані і прожективні, анкети сучасних типів, соціометрія, інтерв’ю і бесіда), праксіометричні, тобто прийоми аналізу процесів і продуктів діяльності (хронометрія, циклографія, професіографічні описи, оцінка виробів і виконаних робіт); біографічні методи (аналіз фактів, дат і подій життєвого шляху людини, документації, свідоцтв); до прийомів обробки даних – кількісний (математико-статистичний) і якісний аналіз, в тому числі диференціація матеріалу за типами, групами, варіантами складання психологічної казуїстики, тобто опис випадків, які найбільш повно виражають типи і варіанти, а також виключення або порушення загальних правил; до інтерпретаційних методів – різні варіанти генетичного (аналіз матеріалу в плані розвитку з виділенням окремих фаз, стадій, критичних моментів) і структурного (встановлення структурних зв’язків між всіма характеристиками психіки) методів. Розглянемо детальніше ряд організаційних і емпіричних способів добування наукових даних.
Класифікації методів сучасної психології та її засади
Спостереження є методом психологічного дослідження тільки тоді, коли, послуговуючись ним, не обмежуються описом явищ, а переходять до пояснення їх психологічної природи. У цьому принципова відмінність наукового спостереження від життєвого, яке має неорганізований, випадковий характер і обмежується лише реєстрацією фактів. Наукове спостереження проводять за заздалегідь розробленими програмою і планом, в яких чітко визначено об'єкт спостереження, встановлено, що, де і коли спостерігати, як фіксувати одержані результати. Той, кого досліджують, не повинен знати, що за ним спостерігають, бо це зробить його поведінку вимушеною. Якщо спостереження проводять за групою, то, залежно від поставленого завдання, воно може бути включеним і невключеними.
Метод спостереження має свої переваги і недоліки. До переваг належать:
— невимушеність поведінки досліджуваного;
— можливість зібрати велику кількість фактичного матеріалу;
— можливість застосовувати технічні засоби для реєстрації матеріалів спостереження.
Найголовнішими недоліками методу спостереження є:
— пасивна позиція дослідника, який не має права цілеспрямовано викликати необхідне психічне явище;
— залежність результатів спостереження від досвіду, компетентності й добросовісності дослідника;
— складність тлумачення одержаних результатів.
Різновидом цього методу є інтроспекція (самоспостереження) — спостереження та опис власних психічних явищ. Інтроспекція вимагає спеціальної підготовки досліджуваного, а її результати значною мірою є суб'єктивними, бо це самозвіт. їх треба перевіряти іншими методами. Самоспостереження використовують як допоміжний метод.
Експеримент.
Провідну роль у психологічних дослідженнях відіграє експеримент.
Експеримент (лат. experimentum — проба, дослід) — метод збирання фактів у спеціально створених умовах, які забезпечують активний прояв необхідних психічних явищ.
Експериментатор сам моделює ситуацію дослідження, може змінювати її у процесі експерименту, а за необхідності провести його повторно. Експеримент буває констатуючим, коли вивчають наявні психічні факти без зовнішнього втручання, і формуючим, якщо психічні якості особистості досліджують у процесі навчання і виховання.
За місцем проведення й особливостями оснащення експеримент поділяють на лабораторний і природний.
Лабораторний експеримент проводять в спеціально обладнаному приміщенні за допомогою психологічної апаратури відповідно до інструкції, яка визначає дії того, кого досліджують. Це найпоширеніший серед багатьох різновидів експерименту, бо в ньому найлегше створити умови, які визначають поведінку об'єкта дослідження, реєструвати і вимірювати його дії, математично обробляти їх.