- •Прийняття управлінських рішень методичні вказівки
- •Загальні положення
- •Тематика практичних занять
- •Коротке теоретичне видання
- •1.2. Оглядові питання
- •1.3. Практичні завдання
- •Тема 2. Методи теорії розкладів у прийнятті управлінських рішень
- •2.1. Коротке теоретичне викладення
- •Практичні завдання
- •Оглядові питання
- •Тема 3. Методи лінійного програмування
- •3.1. Коротке теоретичне викладення
- •Оглядові питання
- •Практичні завдання
- •Тема 4. Методи управління запасами
- •4.1. Коротке теоретичне викладення
- •Оглядові питання
- •4.3. Практичні завдання
- •Тема 5. Методи теорії графів
- •5.1. Коротке теоретичне викладення
- •Оглядові питання
- •5.3. Практичні завдання
- •Тема 6. Сутність теорії ігор і її завдання
- •6.1. Коротке теоретичне викладення
- •Оглядові питання
- •Практичні завдання
- •Тема 7. Математичні методи теорії ігор з «природою»
- •7.1. Коротке теоретичне викладення
- •7.2. Оглядові питання
- •Практичні завдання
- •Тема 8. Методи розподілу ресурсів
- •8.1. Коротке теоретичне викладення
- •Оглядові питання
- •8.3. Практичні завдання
- •Список рекомендованої літератури
Тема 7. Математичні методи теорії ігор з «природою»
7.1. Коротке теоретичне викладення
У разі, коли між сторонами (учасниками) відсутній "антагонізм" (наприклад, в процесі роботи підприємства і торговельних посередників), такі ситуації називають "іграми з природою".
Ризик rij при користуванні стратегією Сi і стану «природи» Пj оцінюється різницею між максимально можливим виграшем при даному стані природи Віmax виграшем Вij при вибраній стратегії Сi:
rij = Віmax – Вij
Виходячи з цього визначення, можна оцінювати максимальний ризик кожного рішення:
rijmax = max rij
Рішення можуть прийматися за результатами аналізу ряду критеріїв.
Критерій, заснований на відомих ймовірних станах «природи» (наприклад, попиту, за даними аналізу за попередні роки):
якщо відомі ймовірності станів «природи» Рі = Р(Пі). тоді в ролі показника ефективності (раціональності, обгрунтованості) стратегії Сі, береться середнє (математичне очікування) – виграш застосування цієї стратегії:
.
а оптимальною вважають стратегію, для якої цей показник ефективності має максимальне значення, тобто:
.
якщо кожному рішенню Сі відповідає багато можливих результатів Bij з ймовірностями Рij, а середнє значення виграшу визначиться за формулою, то в цьому випадку можна використані стратегію мінімального ризику для кожного і-го стану «природи»:
Максимальний критерій Вальда. Тут вибирається рішення (в нашому випадку торгового підприємства), при якому гарантується максимальний виграш в найгірших умовах зовнішнього середовища (стану «природи»):
Критерій песимізму Гурвича (Гурвіца). Тут вибирається деякий компромісний варіант між двома крайностями з урахуванням як найгіршої, так і найкращої поведінки «природи». При цьому для кожного рішення буде лінійна комбінація мінімального і максимального виграшів і вибирається той, для якого ця величина виявиться найбільшою:
де х показник «песимізму — оптимізму» (частіше всього приймається рівним величині 0,5).
Критерій максимального ризику Севіджа. Тут пропонується застосовувати мінімаксний критерій не до початкової платіжної матриці, а до нової матриці, яку багато хто (але не сам Севідж) називає матрицею "жалкування". Елементи матриці "жалкування" виходять з елементів платіжної матриці максимального елемента того ж стовпця. В цьому випадку вибирають ту стратегію, при якій величина ризику має мінімальне значення в самій несприятливій ситуації, щоб уникнути дуже великого ризику при виборі рішення.
.
Отже ми розглянули чотири підходи з вибором відповідних критеріїв, результати рішення за якими, звичайно будуть різними.
З цієї проблеми є два виходи. Перший — розробка критеріїв чи вимог, для вибору критерію рішення. Другий — використання будь- яких можливих уривків інформації про ймовірності появи різних станів природи чи проведення експериментів для одержання оцінок цих можливостей. Однак висновок найбільших спеціалістів у цій галузі невтішний: «Не існує критерію рішення, щоб не використовував ймовірних оцінок для стану природи і разом з тим щоб задовольняв відповідні «розумні» вимоги до «хорошого критерію». Тому використання знань індивіда про ймовірності стану «природи» чи отримання нових знань шляхом зксперименту буде кращим виходом.
