Завдання:

1. Записати латинські назви, а також коротку характеристику і використання видів пшениці, що відносяться до різних груп за числом хромосом.

2. Описати відмінні морфологічні ознаки м’якої і твердої пшениці.

3. Описати найбільш поширені різновидності м’якої і твердої пшениці.

Практичні навики, які студенти отримують в процесі роботи:

• необхідно навчитися відрізняти види пшениці за комплексом морфологічних ознак колосу і зерна (табл. 2);

• засвоїти селекційну цінність окремих видів пшениці;

• навчитися чітко відрізняти колоски окремих різновидностей.

Матеріал для проведення занять: снопики колосків різних видів і різновидностей пшениці.

Пояснення.

Сортознавство – наука про сорти.

Вона вивчає ботанічну характеристику, морфологічні, біологічні і господарські ознаки сортів сільськогосподарських культур.

Ботанічну характеристику і морфологічні ознаки сортів агрономам необхідно знати, щоб вміти розрізняти сорти в натурі. При апробації сортових посівів визначають сортову кондицію – відсоток чистосортності. Щоб визначити чистосортність, необхідно знати морфологічні ознаки сорту, що апробується.

Біологічні і господарські ознаки сортів сільськогосподарських культур агрономам необхідно знати, щоб найбільш раціонально їх вирощувати (вірно вибирати попередники, строки сівби, глибину загортання насіння, добрива, ядохімікати, гербіциди і ін.) з ціллю отримання високих врожаїв високоякісної продукції при найменших витратах енергоресурсів.

ПШЕНИЦЯ Triticum.

Рід пшениця налічує 26 видів. Найбільше господарське значення мають три види: м’яка, тверда, тургідна.

М’яка пшениця (Tr. aestivum) – ведуча продовольча культура багатьох країн світу, вона вирощується на всіх континентах. Біля 90% всіх посівних площ, зайнятих в світі під пшеницею, складають посіви м’якої пшениці. За способом життя поділяється на озиму, яру і двуручки.

Тверда пшениця (Tr. durum) – на другому місці по розповсюдженню. Спосіб життя в основному ярий, дуже рідко озимий. В нашій країні селекціонерами створені і районовані високоврожайні сорти озимої твердої пшениці (Новомічуринка, Парус, Корал, Айсберг одеський, Аргонавт і ін.).

Тургідна пшениця (Tr. turgidum) – зустрічається в країнах Середземномор’я, Англії, Німеччини , Закавказзя. В Донському селекцентрі (Росія) створені сорти озимої тургідної пшениці Новинка, Новинка 2, Новинка 3, Новинка 4, які по якості зерна рівні, а по зимостійкості перевищують озимі тверді. Відомий канадський сорт Геркулес. Тургідна пшениця відрізняється від твердої за морфологічними ознаками: колоскові луски випуклі, значно коротші квіткових, кіль добре виражений, кілєвий зубець короткий. Членики стержня біля основи мають густу борідку. Зернівка овальна.

Від кількості хромосом в соматичних клітинах види пшениці розділяються на групи:

1 група – 12-хромосомні види: однозернянка культурна (Tr. monococcum) і однозернянка дика (Tr. spontaneum);

2 група – 28-хромосомні види: тверда пшениця (Tr. durum), польська пшениця (Tr. polonicum), карталинська пшениця або персидська (Tr. persicum), двозернянка (Tr. dicoccum), пшениця Тимофєєва (Tr. timopheeevi), дика полба (Tr. dicoccoides).;

3 група – 42-хромосомні види: м’яка пшениця (Tr. aestivum), карликова (Tr. compactum), круглозерна індійська (Tr. sphaerococcum), спельта (Tr. spelta) і пшениця маха (Tr. macha).;

4 група – 56-хромосомний вид – грибобійна (Tr. fungicidum).

По легкості виділення зерна з квіткових лусок пшеницю поділяють на дві групи: голозерні і плівчасті. До голозерних відносять такі види пшениці, у яких зернівка при обмолоті легко звільняється від квіткових лусок. До цієї групи відносяться: м’яка, карликова, круглозерна, тверда, тургідна, польська, карталінська. До плівчастих відносяться такі види, в яких зернівка при обмолоті важко вивільняється від квіткових лусок. Колос, в цьому випадку, розпадається на колоски і зернівки залишаються в квіткових лусках. До плівчастих відносяться такі види: спельта, пшениця маха, двозернянка, пшениця Тимофєєва, однозернянка і всі дикі види.

Таблиця 2

Відмінні морфологічні ознаки м’якої і твердої пшениці

Ознаки	Пшениця
	м’яка	тверда
Характер остюків	короткі, розтопирені	довгі паралельні
Кіль колоскової луски	ледве помітний	добре виражений
Відношення ширини лицьової сторони колоса до бокової	лицьова більш широка	бічна більш широка
Виповненість соломини під колосом	порожниста	виповнена
Обмолот	легкий	важкий
Форма і консистенція зернівки	овальна, частіше борошниста	Видовжена, скловидна
Чубок	добре розвинений	ледве помітний