Контрольні питання:

1. Які особливості сортів напівкарликового типу і навіщо агроному необхідно їх знати?

2. Які сорти озимої пшениці відносяться до напівкарликових?

3. По яким попередникам рекомендують вирощувати сорти напівкарликового типу?

4. Чому потенційна врожайність напівкарликових сортів вища ніж середньо рослих?

5. Чи кожен рік можна висівати напівкарликовий сорт по чорному пару і чому.

6. Яка насіннєва особливість сортів напівкарликового типу.

Заняття 5

СОРТИ ОЗИМОЇ І ЯРОЇ ПШЕНИЦІ

Мета: вивчити особливості рекомендованих для Степу України і перспективних сортів озимої і ярої пшениці.

Завдання:

1. Описати метод і місце виведення сорту (вказати авторів), його ботанічне визначення, а також морфологічні і біологічні особливості.

2. Навчитися розрізняти сорти по колосу і зерну.

3. Вивчити переваги сортів пшениці, рекомендованих в Дніпропетровській області, особливості агротехніки їх вирощування.

Практичні навики:

• необхідно знати які сорти ярої і озимої пшениці рекомендовані для нашої області на поточний рік і які сорти перспективні;

• історію виведення сортів і селекційні установи, які вирощують оригінальне, а також елітне насіння даного сорту;

• найбільш розповсюджені сорти в степу України;

• характеристику рекомендованих для Дніпропетровської області сортів;

• навчитися розрізняти колоси кожного сорту в сноповому матеріалі;

• вміти вірно розмістити сорти по попередникам, по строкам сівби в зв’язку з їх біологічною особливістю, екотипом.

Матеріали для проведення заняття: колоси сортів пшениці, які вивчаються.

Таблиця 4

Описання сортів пшениці занесених в Державний Реєстр сортів рослин України

№ пп	Історія виведення і ознаки сортів	Сорти
1	Метод і місце виведення
2	Автори
3	Різновидність
4	Екотип
5	Форма колоса
6	Форма колоскової луски
7	Кільовий зубець
8	Плече
9	Форма зерна
10	Щільність заключення зерна квітковими лусками
11	Міцність і висота стебла
12	Форма куща
13	Довжина колеоптиля
14	Зимостійкість
15	Посухостійкість
16	Стійкість до вилягання
17	Стійкість проти захворювань
18	Стійкість проти шкідників
19	Маса 1000 зерен, г
20	Хлібопекарські якості
21	Відноситься до сильної або цінної пшениці
22	Реакція на строк сівби.
23	Рекомендований попередник
24	Врожайність
25	Інші особливості

Контрольні питання:

1. Які сорти озимої пшениці рекомендовані для Дніпропетровської області в поточному році?

2. Які сорти озимої пшениці відносяться до степового екотипу?

3. Назвіть головні ознаки сортів степового екотипу.

4. Які сорти відносяться до лісостепового екотипу?

5. Чому в кожному господарстві необхідно вирощувати сорти обох екотипів (степового і лісостепового)?

6. Якщо запізнилися з сівбою, то які сорти краще посіяти?

7. Які сорти краще розміщувати по чорному і зайнятому пару, які по непаровим попередникам, які по зрошенню?

Звіт про виконання завдання

Слід представити робочу таблицю описання сортів і відповісти на контрольні запитання.

Заняття 6

ПІДВИДИ І РІЗНОВИДНОСТІ ЯЧМЕНЮ

Мета: вивчити підвиди і різновидності ячменю.

Завдання:

1. Описати підвиди ячменю.

2. Назвати найбільш розповсюджені різновидності ячменю.

Практичні навики:

• необхідно визначити підвиди ячменю по колосу;

• знати різновиди багаторядного і дворядного ячменю;

• вільно визначати підвид і різновидність кожного колосу в снопі ячменю.

Матеріали для проведення заняття: колоси ячменю різних підвидів і різновидностей.

Пояснення

Підвиди ячменю.

За числом плодовитих колосків, які знаходяться на кожному уступі колоскового стержня, ячмінь посівний ділиться на три підвиди:

Ячмінь дворядний. На кожному уступі колоскового стержня мається три колоски, але розвивається і плодоносить тільки один середній. Бічні колоски залишаються недорозвиненими, тобто безплідні.

Ячмінь багаторядний, у якого всі колоски плідні. Залежно від будови колоса та розміщення колосків розрізняють дві форми багаторядного ячменю: правильно шестирядний, або шестигранний, і неправильно шестирядний, або чотиригранний. У багаторядного (шестирядного) ячменю на кожному уступі колосового стержня нормально розвиваються і плодоносять три колоски.

Шестирядний ячмінь відрізняється від дворядного не лише колосом, а й зернівками. Оскільки у дворядного ячменю вони утворюються в середніх рядках колоса і завжди симетричні, а бічних – несиметричні. Симетричних зернівок у неочищеному зерні близько 33 %, несиметричних – 67 %. Після очищення та сортування кількість несиметричних зернівок у шестирядного ячменю, як більш дрібних, зменшується.

Ячмінь проміжний. На уступах колоскового стержня мається різна кількість плодоносних колосків – від одного до трьох. Він зустрічається тільки в деяких районах Африки та Малої Азії, виробничої цінності не представляє.

Таблиця 5

Різновидності ячменю

Підвид	Різновидність	Зерно плівчасте або голе	Забарвлення колоса	Зазубленість остюків	Забарвлення зерна
Дворядний H.distichum	Нутанс (nutans)	Плівчасте	Жовта	Зазубрені	Жовта
	Медікум (medikum)	Плівчасте	Жовта	Незазублені	Жовта
	Персікум (persicum)	Плівчасте	Чорна	Незазублені	Чорна
	Нігриканс (nigrikans)	Плівчасте	Чорна	Зазубрені	Чорна
	Нудум (nudum)	Голе	Жовта	Зазубрені	Жовта
Багаторядний H.vulgare	Палідум (pallidum)	Плівчасте	Жовта	Зазубрені	Жовта
	Рікотензе (rikotense)	Плівчасте	Жовта	Незазублені	Жовта
	Нігрум (nigrum)	Плівчасте	Чорна	Зазубрені	Чорна
	Лейорринхум (leiorrhynchum)	Плівчасте	Чорна	Незазублені	Чорна
	Целесте (celeste)	Голе	Жовта	Зазубрені	Жовта

Контрольні питання:

1. За якою ознакою ячмінь поділяється на підвиди?

2. За якими ознаками підвиди ячменю діляться на різновидності?

3. Назвіть різновидності багаторядного і дворядного ячменю.

Заняття 7

СОРТОВІ ОЗНАКИ ЯЧМЕНЮ

Мета: вивчити сортові ознаки ячменю для проведення апробації.

Завдання:

1. Описати морфологічні сортові ознаки ячменю і зробити малюнки.

2. Описати біологічні і господарські ознаки ячменю.

3. Необхідно вміти користуватися морфологічними ознаками при описуванні сортів і апробації сортових посівів ячменю.

4. Визначити біологічні і господарські ознаки ячменю, їх проявлення в зв’язку з умовами погоди і агротехніки.

Матеріали для проведення занять: снопики різних сортів ячменю.

Пояснення

Сортові ознаки ячменю

Морфологічні ознаки

Форма колоса визначається тільки у багаторядних ячменів. Колоси багаторядного ячменю можуть мати в поперечному розрізі прямокутну, квадратну, ромбічну і шестигранну форму.

По щільності колос буває рихлий – на 4 см довжини стержня приходиться до 14 члеників колосового стержня; щільний – на 4 см довжини стержня приходиться 15-19 члеників; дуже щільний – на 4 см довжини стрижня приходиться 20 і більше члеників.

Остюки: сорти формують довгі остюки (довші за колос у півтора рази і більше), середні (незначно перевищують довжину колоса) і короткі (такі самі, як колос, або трохи коротші за нього). За характером остюки можуть бути грубими (остюки широкі, ламкі), середньої грубості, ніжними (остюки тонкі, еластичні).

Остюки бувають гладенькі і з зазубленням. У зазублених зубчики є по всьому остюку, в гладеньких верхня частина буває зазублена. По кольору остюки бувають жовті, чорні, оранжеві.

Форма зерна. Залежно від розміщення маси ендосперму в зерні виділяють наступні форми зернівки: видовжену, ромбічну і еліптичну. У видовженої зернівки верхня частина більше розширена, ніж нижня. Еліптична форма відрізняється від ромбічної тим, що нижня частина зернівки трохи вкорочена і розширена, а верхня – звужена і подовжена. У ромбічної зернівки як верхня, так і нижня частини однакові за розміром, ромбоподібні.

Розмір зернівки значною мірою залежить від умов вирощування, проте сорти розрізняються і за цією ознакою. Маса 1000 насінин дрібних зернівок 31-35 г, а зернівок середніх розмірів – 36-40 г, великих – 41-45, дуже великих – понад 45 г.

Забарвлення зернівки зумовлюється утворенням пігменту в зовнішньому шарі, який просвічується крізь квіткову плівку. Більшість сортів мають жовті зернівки, інші – зелені або з зеленкуватим відтінком.

Зазубленість жилок квіткових лусок. Жилки бувають: зазублені і гладенькі. Добре виражена зазубленість у шестирядного ячменю, а у більшості дворядних ячменів жилки квіткових лусок гладенькі.

Перехід квіткових лусок в остюк буває трьох типів: поступовий, при якому межу між квітковою лускою і остюком встановити важко, квіткова луска поступово переходить в остюк (у більшості районованих сортів); різкий при якому можна легко встановити межу між квітковими лусками і остюками; широкий перехід характеризується утворенням розширення (вушок) в тому місці, де квіткова луска переходе в остюк.

Основна щетинка зерна – розміщена в борозенці біля основи зернівки. Ця ознака в межах сорту змінюється і дає можливість добре розрізняти сорти. Основна щетинка може бути волосистою або повстяною. Волосистою називають щетинку, яка вкрита довгими волосками, що добре помітні неозброєним оком. Повстяною називають таку щетинку, на якій волосків немає, або вони ледве помітні.