Розрахунок:

КЕСЛ=(164,4+13,17+82,005+0,735)/(59,85+46,575+120,3+0,345)= 1,15

Отже, в даному підрозділі було визначено величину антропогенного навантаження на екосистему річки Лютиця шляхом визначення коефіцієнта екологічної стійкості ландшафту, провівши необхідні розрахунки ми встановили що басейн р. Лютиця характеризує себе як умовно нестабільний.

У зв’язку з ростом техногенного навантаження на довкілля, якого в першу чергу зазнали малі річки в силу своїх генетичних особливостей, існує необхідність розробки надійних методик оцінки екологічного стану їх басейнів.

Для забезпечення комплексної оцінки існуючого екологічного стану басейну на підставі інтегрального показника рівня антропогенізації враховуються наступні блоки показників, що обумовлюють і визначають екологічну ситуацію в басейні (таб.5.2).

Таблиця 5.2.

Вихідні дані для оцінки екологічного стану басейну малої річки

№ з/п	Блок показників	Показники	Одиниці вимірів	Значення показника
11	Використання водних ресурсів	1.Безповоротне водоспоживання	%	49,67
		2.Надходження стічних вод	%	50,32
2	Клас якості води	3.клас	V	47,22
3	Використання земельних ресурсів	4.Лісистість	%	55,0
4		5.Розораність	%	15,2
5		6.Екологічно стійкі території	%	55,1
6		7.Сільськогосподарська засвоєність	%	61,8
7		8.Еродованість ріллі	%	<8.5
8	Техногенного навантаження	9.Урбанізація	%	6.7
9		10.Радіаційне забруднення цезієм, стронцієм	кі/км	2,5*10 1,9*10

В таблиці 5.2. 1. безповоротне водоспоживання - відношення об’єму безповоротного водоспоживання води; 2 . надходження стічних вод - відношення об’єму стічних вод, що скидаються у річку, до фактичного об’єму стоку у річковій мережі, %; 3. клас якості води - встановлюється за “Едиными критериями качества воды” по найгіршому показнику;4. лісистість - відношення площ, зайнятих лісами до загальної площі басейну річки, %; 5. -розораність - відношення площ під ріллею до загальної площі басейну річки, %; 6. екологічно стійкі території - відношення площ під стабільними елементами ландшафту до загальної площі басейну річки, %; 7. сільськогосподарська засвоєність території - відношення площі всіх сільськогосподарських угідь до загальної площі басейну річки, %; 8 . еродованість - відсоток еродованих земель в басейні річки, %; 9. урбанізованість - відношення площ урбанізованих територій до загальної площі басейну річки, %; 10 . радіаційне забруднення цезієм та стронцієм- визначається за картами радіаційного забруднення території, Ku/км² .

Загальний екологічний стан басейну визначається на підставі КПАН, який розраховується за формулою:

КПАН= (5.2.)

де: α_ί , τί βί - значення вагових коефіцієнтів відповідно для блоків “використання водних ресурсів”, “використання земельних ресурсів”, “техногенного навантаження”;

δ_ВР, δ_ЗР, δ_ТН - індекси для визначення екологічного стану для відповідних показників.

Оцінку екологічного стану басейну малої річки за КПАН здійснюємо у вигляді таблиці 5.3.

Таблиця 5.3.

Оцінка екологічного стану басейну малої річки

№ з/п	Показники	Вагові коефіцієнти	Значення індексу	Стан, якому відповідає індекс	Ваговий коефіцієнт індекс
1	Клас якості води	0,12	45	незадовільний	5,4
2	Лісистість	0,09	40	задовільний	3,6
3	Розораність	0,07	40	задовільний	2,8
4	Екологічно стійкі території	0,14	55	катастрофічний	7,7
5	Еродованість ріллі	0,08	25	покращений	2
6	Радіаційне забруднення цезієм	0,12	30	добрий	3,6
7	∑0,62	∑25,1

КПАН=(0,12*45)+(0,09*40+0,07*40+0,14*55+0,08*25)+(0,12*30)/0,12+ +0,09+0,07+0,14+0,08+0,12=25,1/0,62=40,48

Загальний екологічний стан басейну на підставі КПАН показує, що він відповідає стану, який знаходиться в межах задовільного.

З таблиці видно, що у найбільш загрозливому стані знаходяться такі показники як клас якості води та екологічно стійкі території.[16]