Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
дипломна.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
634 Кб
Скачать
☆

2.2. Кліматичні умови

Клімат басейну помірно - континентальний з відносно сухим холодним періодом і більш вологим - теплим.

Таблиця 1.2.

Середні багаторічні значення основних кліматичних характеристик

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

Рік

Температура повітря, °С

-4,9

-3,9

0,5

7,3

13,7

17

18,6

17,6

13,2

7,7

2,3

-2,1

7,2

Відносна вологість повітря, %

86

85

80

72

68

70

72

75

77

81

88

88

78

Опади, мм

29

30

33

40

57

80

83

74

53

44

39

38

600

Зареєстровані максимальна і мінімальна температури повітря відповідно дорівнюють 38 і -37 °С. Число засушливих днів (вологість повітря менше 30%) складає в середньому 7,2 в рік. Спостережений добовий максимум опадів дорівнює 114 мм. Сніговий покрив у басейні спостерігається щорічно, стійкість снігового покрову спостерігається в 85 % зим. Середня висота снігового покриву складає 15 см, максимальна 36 см. Найбільша глибина промерзання ґрунту досягає 110 см. Середня величина випаровування з поверхні води складає 550 мм. Переважаючими являються вітри західного напрямку. Середньорічна швидкість вітру складає 10 м/с. Повторюваність напряму вітрів наведено в таблиці 1.3. На рис. 1.2. зображена циклограма середньої багаторічної повторюваності напряму вітрів.

Таблиця 1.3.

Середня багаторічна повторюваність напрямку вітру (%)

Пн

ПнСх

Сх

ПдСх

Пд

ПдЗх

Зх

ПнЗх

Штиль

8,1

5,6

12,1

14,6

11,1

12,8

25,0

10,7

10,7

Рис. 1.2. Циклограма середньої багаторічної повторюваності напрямку вітру (%)

Аналізуючи табл. 1.3. та рис.1.2, можна зробити висновок, що найчастіше повторюються вітри західного та південного-східного напрямків, рідше –північного, північно-східного. Найбільша швидкість вітру – у грудні–січні, найменша – в серпні. У січні вона в середньому становить 4,8 м/с, у серпні – 3,3 м/с.[4,9]

2.3. Особливості рослинного світу

В системі геоботанічного районування басейн річки розміщений в границях Середньодніпровської підпровінції, Східноєвропейської провінції, Європейської широколистяної області.

Природна рослинність займає приблизно 32,1% (табл. 1.4) від загальної площі басейну.

Таблиця 1.4.

Рослинність басейну

Ліси

Степи

Луки

Болота

Інші типи

км2

В % від загальної площі

км2

В % від загальної площі

км2

В % від загальної площі

км2

В % від загальної площі

км2

В % від загальної площі

7,49

3,6

-

-

56,31

27,1

2,91

1,4

0,1

-

На території басейну річки Лютиця наявні рідкісні види флористичних і ценотичних особливостей, які занесені до Червоної Книги СССР, Червоної Книги УССР та Зеленої Книги УССР.

Рідкісні трави, що занесені в Червону Книгу України (табл. 1.5) розповсюджені рівномірно по всій заплаві р. Лютиця. Рослинність басейну більшою мірою характеризується лісовою рослинність, луками та болотами. Степова рослинність на території басейну відсутня.

Таблиця 1.5.

Флористичні і ценотичні особливості. Рідкісні види і угрупування, занесені в Червону Книгу

СРСР

України

Вовчі ягоди пахучі, зозулинець степовий, зозулинець шоломоносний.

Гніздівка звичайна, плаун-баранець,

вовчі ягоди, коручка болотна, плаун колючий, зозулинець степовий, зозулинець шоломоносний.

Основними типами лісової рослинності, що займають більшу частину території басейну (табл. 1.6) сосна звичайна, дуб, ясен та липа.

Таблиця 1.6.

Типологія рослинності

Типологія

Площа

км2

В % від загальної площі

Хвойні і широколистяно-хвойні, листяні, широколистяні

Сосна звичайна

2,82

37,7

Ялина, піхта

0,007

од

Дуб, ясен, липа

2,53

33,8

Бук, граб, верба деревовидна

0,007

ОД

Береза бородавчата

0,72

9,6

Вільха чорна

0,73

9,8

Осика, тополя, вільха сіра

0,67

8,9

Разом

7,49

100

Менш поширеними – є бук, граб, верба деревовидна, ялина та піхта. Основним типом луків, які поширені на території басейну річки є заплавні, місцями в поєднанні з лісами, чагарниками, болотами і с/г землями, які займають 56,31 км².

На території басейну річки поширений один тип боліт, а саме низинні тав’яні і травянисто-мохові, місцями в поєднанні з лісними болотами і луками, площа яких становить 2,91 км².[4,7]