- •Розділ 1. Огляд літературних першоджерел
- •Розділ 2. Природні умови функціонування басейну річки Лютиця
- •2.1. Фізико-географічні умови розташування
- •2.2. Кліматичні умови
- •2.3. Особливості рослинного світу
- •2.4. Гідрологічні та гідрографічні характеристики річки Лютиця
- •2.5. Грунтово - меліоративні умови
- •2.6. Соціальний стан населення в межах району
- •Розділ 4. Вплив господарської діяльності на стан екосистеми річки Лютиця
- •4.1. Вплив господарської діяльності на екологічний стан поверхні водозбору
- •4.2. Вплив господарської діяльності на хімічний склад води в річці
- •Розділ 3. Методи і методики
- •4.3. Використання земельних ресурсів в басейні річки
- •4.4. Деградаційні процеси меліорованих ґрунтів в басейні річки
- •4.5. Використання водних ресурсів
- •4.6. Джерела забруднення поверхневих вод в басейні річки
- •4.7. Основні проблеми та негативні фактори в басейні річки
- •Розділ 5. Визначення рівня антропогенного навантаження на басейн річки Лютиця
- •5.1. Визначення площі поверхні водозбору річкового басейну
- •5.2. Розрахунок антропогенного навантаження на екосистему річки
- •Розрахунок:
- •5.3. Розрахунок винесення забруднюючих речовин з басейну річки
- •5.4. Оцінка якості поверхневих вод в сучасних умовах використання
- •5.5. Розрахунок і оцінка рівня забруднення ґрунтів вздовж автодороги Луцьк-Ковель на дільниці Копачівка-Голобів
- •Розділ 7. Охорона праці
- •7.1. Організація охорони праці на підприємстві
- •7.2. Відповідальність посадових осіб за порушення законодавства з охорони праці
- •7.3. Інструктажі з питань охорони праці: характер інструктажів, час, періодичність та місце проведення.
- •7.4. Пожежна безпека на підприємстві
- •Висновки
- •Список використаної літератури
4.3. Використання земельних ресурсів в басейні річки
Сільськогосподарська освоєність басейну велика і складає 87,6 %, що на 21,6 вище освоєності області в цілому.
Сільськогосподарські угіддя басейну складають 18,21 тис. га або 87,6 % від його загальної площі. Орні землі займають 12,58 тис. га або 69,1 % від всіх сільгоспугідь. На території басейну розміщено 8 колективних сільськогосподарських підприємств і одна агрофірма.
Таблиця 4.1
Розподіл Земельного фонду
Назва землекористувачів, |
Площа, |
% від площі басейну |
категорії земель |
тис.га |
|
Сільськогосподарські підприємства. |
18,21 |
87,6 |
Лісгоспи, ліспромгоспи, лісгоспзаги і |
0,749 |
3,6 |
інші лісогосподарські організації. |
|
|
Державний земельний фонд, міста і |
1,839 |
8,8 |
селища міського типу, промислові, |
|
|
ітранспортні і інші сільськогосподарські |
|
|
організації, підприємства і установи. |
|
|
Всього: |
20,800 |
100,0 |
Як видно по даним таблиці 4.2., заплава осушується, ведеться інтенсивне сільськогосподарське господарство, те саме відбувається і прибережній зоні річки, це все призводить до порушення екосисиетми річки, деградації рослиного покриву та грунтів, і загалом водотоку.
З метою охорони водності малих річок забороняється:
- змінювати рельєф басейну річки;
- руйнувати русла пересихаючих річок, струмки та водотоки;
- випрямляти русла річок та поглиблювати їх дно нижче природного рівня або перекривати їх без улаштування водостоків, перепусків чи акведуків;
- зменшувати природний рослинний покрив і лісистість басейну річки;
- розорювати заплавні землі та застосовувати на них засоби хімізації;
-проводити осушні меліоративні роботи на заболочених ділянках та урочищах у верхів’ях річок;
- надавати земельні ділянки у заплавах річок під будь-яке будівництво (крім гідротехнічних, гідрометричних та лінійних споруд), а також для садівництва та городництва.[10]
4.4. Деградаційні процеси меліорованих ґрунтів в басейні річки
Під впливом осушення (зрошення) у ґрунтовому покриві басейну малої річки спостерігається ряд деградаційних процесів, основні з яких представлені в таблиці 4.2.
Таблиця 4.2.
Показники деградаційних явищ в ґрунтах під впливом осушення
№ з/п |
Показники |
Чим визначається показник |
Одиниці виміру |
Значення показника |
Рівень деградації |
1 |
Дегуміфікація мінерального грунту |
Вміст гумусу, % від еталону |
% |
0,7 |
Незадовільний |
2 |
Спрацювання торфовищ |
Середньорічна втрата торфо маси |
т/га
|
7 |
Нормальний |
3 |
Декальцінація і підкислення |
Вапняний потенціал
|
од. |
3,5 |
Незадовільний |
4 |
Вторинне заболочення |
Рівень залягання підгрунтових вод |
см
|
62 |
Нормальний |
5 |
Переосушення земель |
Рівень залягання підгрунтових вод |
см |
42 |
Покращений |
6 |
Забруднення радіонуклідами |
Щільність забруднення |
Кі/км2 |
2,8 |
Незадовільний |
Отже, такі показники як дегуміфікація мінерального грунту, декальцінація і підкислення та забруднення радіонуклідами мають незадовільний рівень деградації. Спрацювання торфовищ і вторинне заболочення - нормальний рівень деградації, а такий показник, як переосушення земель має покращений рівень деградації.[15]
