3.2.1.Виготовлення каркасу.

Першим кроком була побудова каркасу для майбутньої моделі, він надав певної міцності на період роботи над об’ємом. Він був збитий із шматка ДСП та декількох міцних рейок. Потім, була взята скульптурна глина для набору початкового об’єму моделі з якого потім вирізались початкові обриси майбутнього виробу. Після певного часу, проведеного над завершенням рельєфу головної частини йшло довершення його поверхні до стану повної гладкості. Важливо було те, щоб модель не мала так званих замків (рельєфів, що перешкоджають легкому зняттю гіпсової форми). Каркас представлено на рис.3.2.1 та 3.2.2.

Рис.3.2.1 Виготовлення каркасу

Рис.3.2.2 Виготовлення каркасу

3.2.2.Ліплення пластичної моделі.

Готуємо два різновиди скульптурної глини, що відрізняється за вологовмістом. Пластичну формувальну масу, яку наносять безпосередньо на каркас ( тобто внутрішні шари м’якої моделі), виготовляють більш вологою (вологовмістом 30-32%).

Формувальну масу, з якої робиться зовнішні шари зволожуємо до робочого вологовмісту (24-25%), тобто до тієї вологості, коли маса не липне до рук, а лише як крейда, бруднить руки. Такою масою легко працювати, не прикладаючи великих зусиль для надання форми. Зволожені маси, щоб запобігти пересиханню вкриваємо вологою тканиною, зверху щільно вкриваємо поліетиленовою плівкою і залишаємо для підтугнення.

Підготовка скульптурної глини виконувалася згідно схеми, що представлено на рис. 3.2.1.

Рис.3.2.1. Схема підготовки скульптурної глини

На заздалегідь підготовлений каркас поступово наноситься скульптурна глина у вигляді шматків, що щільно з’єднуються між собою, враховується характер об’ємів майбутнього твору та правильне розташування мас у просторі.

Після грубого набирання об’єму виконуємо уточнення силуету. Важливою особливістю є те, що на початку моделювання глина має бути більш вологою, для забезпечення якомога щільнішого з’єднання шматків, а на кінець – твердішою, що дає змогу краще виліпити гладку роботи. Таке розташування глини різної вологовміст кості, запобігає швидкому висиханню роботи і дає можливість для тривалого ліплення, адже волога з внутрішніх шарів поступово проникає у верхні, не дозволяючи їм висихати. Тривале моделювання вимагає постійної уваги та слідкування за станом глини підтримки її у відповідному пластичному стані.

Готову модель представлено на рис. 3.2.2. та 3.2.3. накривають вологою тканиною та щільно обгортають поліетиленовою плівкою.

Рис.3.2.3. Готова модель

3.2.3.Формування та відливання скульптурної композиції в гіпсі

Після закінчення роботи над первісною моделлю, наступним кроком стало зняття гіпсової форми. Перед формовкою необхідно розділити модель на дві частини гребнем з жерстяного металу, висотою 5 сантиметрів. Цей кордон повинен розміщуватися так, щоб не перешкоджати легкому зняттю половин форми та не руйнував композиційного рішення скульптури. Формовування гіпсової напівформи починається із першого оплеску першої частини, для цього потрібний саме текучий гіпс, задля кращої передачі первісного рельєфу.

Перші шари форми не повинні мати пустоти. Після декількох рідких шарів можна накладати більш густіший гіпс для набирання технологічної товщини стінки. Коли одна частина була готова представлено на рис.3.2.1, прийшов час видалити розподільчий бар’єр і змазати майбутню поверхню дотику двох частин гіпсової форми розчином, який запобіжить зчепленню двох половин гіпсових частин. Для цього використовували спец. мастику розчинену в скипидарі. Після цієї операції можна зайнятись відформовуванням інших частин форми, використовуючи технологію аналогічно першій представлено на рис.3.2.2.

Наступною дією було прочищення шва на стику половин форми, та вирізування замків стику. Процес застигання супроводжувався тепловиділенням і частковим збільшенням об’єму. Повне затвердіння настало через 20-30 хв. Для затвердіння гіпсу потрібно 60-80% води від маси порошку гіпсу. Після видалення води із форми в ній появляються пори. Перед відливкою кількість вільної вологи у гіпсових формах не повинна бути понад 5 - 6 %, тому їх сушать.

Температура сушки не повинна перебільшувати 70^оС. В іншому випадку можлива часткова дегідратація гіпса. Швидкість віддачі вільної вологи під час сушки форм зворотньо пропорціональна відносній вогкості теплоносія (повітря в майстерні). Міцність гіпсових форм висушених при температурі 60 - 65^оС у 2 – 2,5 рази вища міцності вологих форм.

Після затвердіння гіпсу форми було розібрано, робочі поверхні ретельно вимито пензлем з метою очищення від залишків скульптурної глини.

Потім як форми вже висохли їх затирають наждачним папером до стану рівної поверхні та покривають лаком представлено на рис. 3.2.3. для кращого відставання моделі від форми.

Перед відливанням скульптурної композиції форми покрили мастикою. Потім попередньо частини форми з’єднали (зморозили) між собою за допомогою скловолокна та гіпсового розчину, щоб зручніше було заливати гіпс. Завівши гіпс до рідкого стану оплескується вся поверхня, потім накладається більш густіший гіпс для набирання технологічної товщини стінки і в нього з метою армування вставлено металеві дроти представлено на рис. 3.2.4. Коли модель застигла на наступний день її вже можна розколочувати за допомогою зубила та молотка представлено на рис. 3.2.5.,3.2.6.,3.2.7.. Розколотивши форму дістається модель і ставиться сохнути представлено на рис. 3.2.8., потім скульптурна модель шліфується, шпаклується та покривається фарбою в нашому випадку білою фасадною акриловою фарбою.

Рис.3.2.1 Формовування гіпсової форми