5.2. Збір матеріалів, обробка та аналіз даних

Для виконання курсової роботи студент самостійно збирає, систематизує та аналізує фактичні матеріали підприємства, за матеріала­ми якого виконує роботу.

У практичній частині курсової роботи обов’язково використовують планові і фактичні дані підприємств (організацій), за матеріалами яких її виконують (бізнес-плани, фінансова і статистична звітність, облікові дані та ін.).

Збір практичних матеріалів доцільно проводити після підго­товки теоретичної частини курсової роботи, коли студент уже визначив, які матеріали, в якій формі і в якому обсязі необхідно у ній використати. До виїзду на підприємство він повинен узгодити план збору матеріалів з науковим керівником і одержати консультацію.

Науковий керівник, перевіривши підготовленість студента до збору матеріалів із теми, підписує заповнене ним клопотання на ім’я головного бухгалтера підприємства (об’єднання) з проханням сприяти збору даних, яке потім під­писує завідувач кафедри і директор Інституту економіки та фінансів ЛКА.

Під час перебування на підприємстві студент збирає необхідні для дослідження планово-нормативні дані, фінансову і статистичну звітність, дані бухгалтерського і аналітичного обліку, копії первинних документів, облікових регістрів, машинограм, інші необхідні матеріали (накази про облікову політику, господарські договори тощо). Він перевіряє економічну обґрунтованість складених планів, правильність арифметичних розрахунків, реаль­ність даних, можливість їх порівняння.

Збір практичних матеріалів необхідно проводити комплексно для всієї роботи. Такий підхід при правильно складеному плані збору практичного мате­ріалу виключає необхідність повторного звертання до одних і тих самих джерел.

Зібраний і перевірений цифровий матеріал підлягає групуванню у відповідних таблицях. Таблиці повинні бути простими, наочними, оформленими у відповід­ності до вимог, наведених у розділі 6.4.

Використання сучасної обчислювальної техніки дозволяє більш глибоко дослідити складні економічні явища госпо­дарської діяльності підприємств, процес їх якісного формування.

За відсутності у студента ПК обробка інформації може здійснюватися у лабораторії обчислювальної техніки академії.

5.3. Написання тексту курсової роботи

Курсову роботу виконують державною мовою.

До написання тексту курсової роботи можна приступати за умови, якщо студент засвоїв теоретичний матеріал, вивчив рекомендовану літературу, озна­йомився з практикою організації обліку, зібрав та обробив необхідну інформацію.

У першому параграфі роботи розкривають теоретичні питання обраної теми, зва­жаючи на сучасний стан економічної теорії та теорії бухгалтерського обліку.

На основі вивчення робіт вітчизняних та зарубіжних авторів, нормативно-правових документів і практичних матеріалів студент розкриває економічну сутність досліджуваної проблеми та теоретично обґрунтовує напрями її вирішення.

При написанні першого параграфу роботи студент повинен розглянути основні теоретичні проблеми обраної теми, сформулювати свою точку зору щодо дискусійних питань, окреслити методи їх вирішення. Це виключить необхідність по­вертатись до розгляду теоретичних питань у наступних практичних параграфах роботи.

Для більш глибокого розкриття теоретичних питань студент повинен використати відповідний цифровий матеріал із щорічних статистичних збірників “Статистичний щорічник України”, збірників основних показників госпо­дарсь­кої фінансової діяльності Укоопспілки та інших відомств. Наприклад, для характеристики рівня витрат на збут в торгівлі необхідно використати ста­тис­тич­ні дані щодо цих показників за кілька років. На їх основі необхідно розгля­нути тенденції зміни рівня показника, який вивчають, і основні причини, які обумовили ці зміни. Під час висвітлення теоретичних положень теми доцільно також пов’язати їх з практичним досвідом господарської діяльності суб’єктів господарювання.

Обов’язковим елементом курсової роботи, особливо її теоретичної частини, є наукова полеміка з дискусійних питань теми дослідження. У процесі їх розгляду студенту необхідно чітко висвітлити позиції авторів, аргументовано дати критичну оцінку різних точок зору і висловити власну думку.

Надзвичайно важливим є коректне використання наукових літературних джерел і недопущення плагіату.

При прямому цитуванні інших авторів текст цитати має починатися і закінчуватися лапками. Таке цитування має бути повним, без пропуску слів, до­вільного скорочення тексту. Посилання на джерело, яке є об’єктом цитування, обов’язково подають із зазначенням сторінки.

За непрямого цитування варто бути максимально точним і коректним у вик­ладенні думок інших авторів чи результатів їхніх досліджень. Непряме цитування також вимагає відповідного посилання на джерело. Однак, надмірно за­хоплюватись цитуванням недоцільно, бо це створює враження компілятив­но­сті роботи. З іншого боку, недостатнє цитування знижує наукову цінність вик­ладеного матеріалу.

При написанні наступних параграфів курсової роботи необхідно повністю роз­крити практичну сторону бухгалтерського обліку щодо об’єкта дослідження. У ньому студент висвітлює документальне оформлення операцій, пов’язаних із рухом об’єктів дослідження та їх відображенням у регістрах синтетичного й аналітичного обліку; розкриває питання організації та методики ведення бухгалтерського обліку з використанням комп’ютерної техніки та сучасних технологій автоматизації обліку; подає обґрунтовані пропозиції з покращення організації та методики бухгалтерського обліку об’єктів дослідження як в цілому, так і для конкретного підприємства, за матеріалами якого виконували цю курсову роботу.

При написанні тексту курсової роботи необхідно враховувати, що кожна її частина повинна вміщувати завершену інформацію і за змістом відповідати назві параграфу так, щоб у ньому не було зайвої чи недос­татньо розкритої інформації.

Мовностилістичне оформлення тексту курсової роботи має відповідати особливостям наукового стилю, який передбачає:

- формально-логічний спосіб викладення матеріалу, наявність міркувань, що сприяють доказу істини, обґрунтуванню основних висновків дослідження;

• смислову завершеність, цілісність та зв’язність думок;

• цілеспрямованість, відсутність емоційного забарвлення наукового тексту;

• об’єктивність викладу, смислову точність, стислість, ясність;

• необхідність використання спеціальної термінології.

Завдяки спеціальним термінам досягається можливість в короткій формі давати розгорнуті визначення та характеристики наукових фактів, понять, процесів, явищ. Необхідно доцільно обирати наукові терміни та визначення, поси­лаючись при цьому на авторитетні джерела (підручники, довідкові та норма­тивні видання тощо).

Щоб уникнути суб’єктивних суджень і закцентувати основну увагу на пред­меті висловлювання, в тексті застосовують переважно виклад від третьої особи (“…автор рекомендує”) або від першої особи множини (“…на нашу думку”, “…зазначаємо, що”), часто використовують безіменну форму подачі інформації (“…як було сказано”, “… на думку”).

Текст курсової роботи необхідно вичитати, перевірити зв’язок окремих положень і цифрових даних, відредагувати. Тільки після опрацювання на належному рівні тексту чорнового варіанта курсової роботи студент приступає до роздрукування її чистового варіанта.

Студент повинен подати на кафедру тільки остаточно виконаний варіант курсової роботи. Чорновий варіант роботи студент подає науковому керів­нику відповідно до календарного графіка. При цьому повинні бути представлені також всі допоміжні матеріали (таблиці, рисунки, форми звітності та ін.), оскільки їх відсутність погіршує перевірку і оцінку змісту тексту роботи.

Якість курсової роботи визначається, насамперед, глибиною досліджен­ня питань обраної теми, самостійністю дум­ки, послідовністю викладення матеріалу, обґрунтованістю висновків і про­позицій, а також дотриманням вимог до оформлення роботи.

Не дозволяється списувати матеріал із підручників, монографій, конспектів лекцій. На основі вивченого і законспектованого матеріалу із літературних джерел необхідно самостійно писати текст роботи. Курсові роботи, виконані на основі застарілих матеріалів, із наявними помилками у розрахунках, без еко­номічного обґрунтування висновків і відповідних пропозицій, а також не­на­лежно оформлені, повертаються студенту науковим керівником на доопрацю­вання.