6.3. Ілюстрації

Текст курсової роботи супроводжується ілюстраціями, подання яких покращує сприйняття змістовного наповнення роботи.

Ілюстрації (графіки, схеми, діаграми тощо) розміщують в курсовій робо­ті безпосередньо після тексту, де їх згадують вперше, або на наступній сторінці. В роботі наводять лише ті ілюстрації, які відображають її зміст. Кожна ілюст­рація має відповідати тексту, а текст – ілюстрації. Ілюстрацію, розміри якої більше формату А4, рекомендується розміщувати у додатках.

Під ілюстрацією розміщують її номер та назву (наприклад: Рис. 2. Обсяги експорту ТзОВ “Онікс” за 2010-2012 роки (див. додаток Л)). За необ­хід­ності ілюстрації доповнюють пояснювальними даними (підрисунковий підпис).

Не доцільно оформляти посилання на ілюстрації як самостійні фрази, в яких лише повторюється їх назва. У тексті, де викладається основна думка, пов’язана з ілюстрацією, варто робити посилання на неї у вигляді виразу взятого в круглі дужки “(рис. 2)” або звороту, на зразок: “…як це видно з рис. 2”.

Ілюстрації повинні бути виконані чорним кольором. При необхідності, можна застосовувати штрихове оформлення окремих об'єктів ілюстрацій.

6.4. Таблиці

Цифровий матеріал доцільно подавати у вигляді таблиць. Таблиця є способом структурованого подання інформації, при якому цифровий чи текстовий матеріал групується в колонки, відокремлені одна від одної вертикальними і горизонтальними лініями.

Розрізняють аналітичні і неаналітичні таблиці. Аналітичні таблиці є результатом обробки і аналізу цифрових показників. Як правило, після таких таб­лиць роблять узагальнення щодо нової, одержаної з аналізу, інформації. Її вво­дять в текст словами: “Дані табл. 3 дають змогу зробити висновок, що…”, “З табл. 3 видно, що…” і та ін. Такі таблиці дозволяють виявити і сформулювати певні закономірності. В неаналітичних таблицях розміщують, як правило, необроблені статистичні дані, необхідні лише для загальної інформації або констатації фактів.

Кожна таблиця повинна мати назву (заголовок), яку розміщують посередині над таблицею та друкують симетрично до тексту з великої літери без підкреслень та крапки в кінці. Назву таблиці друкують напівжирними літерами. Назва повинна бути стислою і відображати зміст таблиці (наприклад: Вико­нання термінів поставок за експортними контрактами ТзОВ “Онікс” у 2012 році (див. додаток Л)).

Заголовок таблиці не повинен дублюватися в заголовках граф. Заголовки граф і рядків повинні бути короткими і починатися з великої букви, підзаголовки – з маленької, якщо вони складають із заголовком одне речення, і з великої – якщо вони є самостійними. Всі слова в заголовках, як правило, наводять без скорочень в називному відмінку однини. Крапку в кінці заголовка і підза­головка не ставлять. Кожен заголовок над графою стосується всіх даних цієї графи, а кожен заголовок рядка – всіх даних цього рядка. Графа з порядковим номером рядків до таблиці не включається.

В таблиці повинні бути вказані одиниці виміру всіх показників. Якщо розмірність всіх показників однакова, то її вказують в круглих дужках під назвою таблиці справа. Якщо розмірність показників неоднакова, то їх вказують після заголовків граф або рядків.

Всі дані, наведені в таблиці, повинні бути достовірними, однорідними та порівнянними. В основі їх групування повинні бути суттєві ознаки.

Якщо числа в таблиці подають із десятковими і сотими частками, то після коми у всіх числах має бути одна і та ж сама кількість цифр. Це доцільно здійснювати ще й для того, щоб довести, що всі величини обчислені з однаковою точністю.

Якщо в якомусь рядку немає даних, замість них проставляють три крапки. Якщо ознаки нема – проставляють риску. Якщо ознака є, але не суттєва – проставляють нуль.

Посилання на джерело цифрових даних наводиться у примітках до таблиці або в основному тексті.

Таблицю розташовують після першої згадки про неї або на наступній сторінці таким чином, щоб її можна було читати без повороту або з поворотом за годинниковою стрілкою (в горизонтальному вигляді). Не рекомендують розміщувати дві або більше таблиці одну за одною (за винятком таблиць, поданих в додатках). Їх необхідно розділяти текстом.

У тексті роботи повинні бути посилання на всі таблиці. Будь-яка таблиця повинна бути проаналізована. При цьому не варто переказувати її зміст. Необхідно узагальнити дані, сформулювати основні висновки або внести додаткові показники, які найбільш повно розкривають явища або процеси.

При перенесенні частини таблиці на наступну сторінку пишуть “Продов­ження табл. 3” або “Закінчення табл. 3” і повторюють шапку таблиці. Якщо шапка громіздка, можна її не повторювати. У такому випадку графи таблиці нумерують і повторюють в подальшому тільки їх нумерацію.

При побудові таблиці висота рядків повинна бути не меншою від 9 мм, а кегель шрифту – 10.

Приклад побудови таблиці наведено в додатку Л.