Тема 6. Прогнозування і його роль у діяльності

ПІДПРИЄМСТВА

1. Місце прогнозування у процесі стратегічного планування

6.2. Метод складання стратегічних сценаріїв

Ключові терміни та поняття: прогноз; види прогнозів; прогнозування; методи прогнозування; сценарій.

Після вивчення цієїтеми Ви повинні знати :

• відмінність між планами та прогнозами;

• види прогнозів;

• типи та методи прогнозування;

• сутність та етапи розробки сценарію.

1. Місце прогнозуванняупроцесі стратегічного планування

Прогнозування є необхідним елементом формування ринкової поведінки підприємства. У практичній діяльності розрізняють прогноз і прогнозування. Прогноз - оцінка майбутньої діяльності, а прогнозування - це вид передбачення, отримання інформації про майбутнє. І планування, і прогнозування застосовуються для передбачення майбутнього. Прогнозування тирте від планування, оскільки міститьне лише показники діяльності підприємства, а ще й інформацію про стан зовнішнього середовища. Стратегічний прогноз - емпіричне або науково обґрунтоване судження про можливі стани об’єкта прогнозування в майбутньому, альтернативні шляхи і терміни досягнення цих станів.

Прогнози класифікують:

• за часовою ознакою - короткострокові, середньострокові та довгострокові;

• за типами прогнозування - пошукові, нормативні і такі, що ґрунтуються на творчому баченні перспектив розвитку;

• за можливим впливом підприємства на майбутнє - активні (активні дії з проектування майбутнього, реальний вплив на зовнішнє середовище) і пасивні (підприємство не намагається впливати на середовище свого функціонування);

• за ступенем ймовірності настання подій - інваріантні (підприємство розраховує на високий ступінь визначеності майбутнього середовища і відповідно прогноз містить лише один варіант розвитку подій) та варіантні (ґрунтуються на припущенні про певну невизначеність майбутнього середовища і відповідно розробляють кілька варіантів розвитку подій);

• за способом надання результатів прогнозів - точковий (варіант прогнозу містить лише одне значення показника, що прогнозується) та інтервальний (передбачення майбутнього з певними інтервалами, діапазонами значень показника, що прогнозується).

Типи прогнозування:

1. Прогнозування, що ґрунтується на творчому баченні майбутнього, суб’єктивних знаннях прогнозиста, його інтуїції. Такі прогнози мають вигляд літературного опису майбутнього.

2. Пошукове - спосіб наукового прогнозування від теперішнього до майбутнього. Існують два підходи до пошукового прогнозування: екстраполяційний (прогноз як проекція минулого у майбутнє) та альтернативний (складають кілька варіантів прогнозів з урахуванням можливих змін зовнішнього середовища, кожний з варіантів покладено в основу побудови сценарію майбутнього).

3. Нормативне - передбачає визначення узагальнених цілей та стратегічних орієнтирів на майбутнє з подальшим оцінюванням розвитку підприємства, виходячи з цих цілей.

Методи прогнозування:

1. Методи експертних оцінок - враховують суб’єктивні думки експертів про майбутній перебіг подій: “мозкова атака”, Дельфі, інтерв’ю (співбесіда організатора прогнозної діяльності з прогнозистом-експертом), імітаційне моделювання.

2. Метод складання сценаріїв

3. Методи екстраполяції трендів - ґрунтуються на статистичному спостереженні за динамікою певного показника, визначенні тенденцій його розвитку.

Аналіз умов розвитку об’єкта в рамках прогнозу породжує питання про можливості змінювати ці умови. Дане завдання вирішується в рамках планування. Прогноз і план розрізняються способами оперування інформацією про майбутнє. Прогноз - це ймовірнісний опис можливого або бажаного. План - це директивне рішення щодо заходів з досягнення можливого, бажаного.

Розходження між прогнозом і планом представлені в табл. 2.

Важливим є досягнення погодженості між планом і прогнозом - усування акцентів управлінської діяльності відповідно до тенденцій дає можливість скористатися синергетичним ефектом, тобто одержати максимальний результат при мінімумі витрат. Отже, планування є видом управлінської діяльності, спрямованим на вибір оптимальної альтернативи розвитку об’єкта, розрахованої на певний період.

Таблиця 2

Розходження між прогнозом та планом

	Прогноз	План
Мета	виявлення всіх варіантів розвитку системи	визначення одного варіанта розвитку як оптимального
Рівень взаємодії з об'єктом	спостереження процесів	перетворення процесів
Показники	відбиття природного ходу розвитку об'єкта	відбиття бажаного стану об'єкта

2. Метод складання стратегічних сценаріїв

Сценарії розвитку розробляються для галузей, підприємств та їх стратегічних господарських підрозділів, функціональних зон діяльності, важливих факторів зовнішнього середовища, ринків. Цей метод є корисним при виборі місії та цілей підприємства, визначенні стратегії розвитку, при прогно­зуванні на 10—20 років, коли втрачають своє значення теперішні досягнення та розширюється спектр нових можливостей.

Сценарій — це опис картини майбутнього, що складається з узгоджених, логічновзаємозв ’язаних подій та послідовності кроків, які з великою ймовірністю ведуть до прогнозованого кінцевого стану підприємства. Як правило, сценарії являють собою якісний, деталізований опис - цим вони відрізняються від прогнозів, більшість яких робить акцент на кількісних показниках.

Сценарії повинні з теперішньої ситуації розвинути картини майбутнього підприємства. Ця робота ведеться систематично та з урахуванням основного принципу стратегічного управління — альтернативності вибору. Тому розробляють не один, а декілька варіантів, що дозволяє керівникам бачити можливі наслідки вибору того або іншого напряму розвитку. В демонстрації множини картин майбутнього та варіантів розвитку складається мета методу сценаріїв. В табл. 3 наведені етапи формування сценаріїв.

Можлива розробка двох типів сценаріїв. Перший тип містить опис послідовності кроків, що ведуть до прогнозованого стану підприємства, а також факторів та подій, що впливають на цей процес. Другий тип сценаріїв містить опис можливих наслідків для підприємства, якщо воно досягне прогнозованого бажаного стану. Існує декілька підходів до розробки сценаріїв, але всі вони передбачають три загальних положення:

1. Вихідним пунктом розробки «сценаріїв» завжди повинна бути точна оцінка існуючої стратегічної ситуації підприємства. Така оцінка веде до розуміння динаміки факторів впливу: значення яких факторів знижується та яких зростає по всьому часовому горизонту.

2. Для факторів впливу з невизначеними тенденціями розвитку повинні бути виконані спеціальні прогнози та раціональні пропозиції експертів.

3. Повинно бути розроблено декілька альтернативних «сценаріїв», що являють собою певну логічну картину. При цьому необхідно дотриматись умови — альтернативні сценарії не повинні містити протиріч, тобто взаємовиключних кроків та подій.

Таблиця 3

Етапи розробки сценаріїв

Етапи Зміст
1. Встановлення предмету дослідження та його структуризація	Обрання предмету дослідження. Визначення показників (індикаторів), за допомогою яких можна охарактеризувати предмет дослідження. Визначення необхідності додаткової інформації. Аналіз фактичного стану предмета дослідження
II. Визначення суттєвих факторів впливу на предмет дослідження, їх структуризація	Відбір факторів та альтернатив (методами експертизи, «мозкової атаки» та ін.). Визначення напряму та сили впливу факторів (позитивний та негативний вплив). Визначення структури факторів впливу на предмет дослідження. Графічне представлення взаємозв’язків
III. Визначення тенденцій розвитку	Прогноз фактичного стану предмету дослідження (виконується на основі методів експертизи, прогнозів динаміки окремих факторів, загальнодоступних економічних, науково-технічних та подібних прогнозів). Виявлення факторів з явною та неявною тенденціями розвитку. Визначення та обґрунтування альтернатив розвитку для областей з неявним розвитком
IV. Розробка та вибір альтернативних сценаріїв майбутнього	Розробка альтернативних сценаріїв та їх перевірка на комплексність, логіку та несуперечливість. Відбір 2-3-х варіантів за обраним критерієм. Перевірка відібраних варіантів на необхідне різноманіття, стійкість та високу ступінь ймовірності
V. Інтерпретація обраних сценаріїв розвитку. Врахування можливих протидіючих подій	Прогноз розвитку обраних сценаріїв (розробка множини альтернатив для різних часових горизонтів — до 2015 р., 2020 р. та ін.). Розробка детальної розширеної редакції відібраних сценаріїв. Визначення результатів протидії подій, які можуть вплинути на розвиток (наприклад, нова технологія). Розробка «сценарію» з урахуванням впливу протидіючих подій
VI. Розробка кінцевого варіанту сценарію та зниження ступеня ризику можливих втрат	Формулювання «сценарію» з урахуванням всіх нових факторів і подій. Оцінка впливу відхилень від основної ідеї сценарію. Оцінка можливих відхилень від первинного образу організації
VII. Перенос сценарію на практичну основу	Формулювання стратегії розвитку підприємства. Розробка системи планів розвитку підприємства (стратегічний план, плани розвитку, поточні плани, програми та проекти)

Література: [1; 2; 7; 9; 13; 14; 21; 25; 27]

Питання для самоперевірки:

1. В чому відмінність між планами та прогнозами?

2. Назвіть види прогнозів

3. Які типи та методи прогнозування Ви знаєте?

4. Якими є етапи розробки сценарію?

5. Яке поняття означає дане визначення: «Опис картини майбутнього, яка складається з узгоджених, логічно взаємопов’язаних подій та послідовності кроків, які з певною ймовірністю ведуть до прогнозованого кінцевого стану»?

6. Яке поняття характеризує дане визначення: «Система, яка передбачає визначення послідовності досягнення стратегічних цілей з урахуванням перспектив розвитку ринкової кон’юнктури, прогнозованою динамікою споживчого попиту, наявного ресурсного потенціалу» ?

7. Назвіть методи, які засновані на прогнозуванні поведінки або розвитку об’єктів в майбутньому за тенденціями їх поведінки в минулому.

8. Як пов’язана стратегічна сегментація ринку з прогнозуванням? Обґрунтуйте відповідь

Завдання для самостійного опрацювання:

1. Розробка прогнозу розвитку ситуації

2. Стратегічна програма та етапи її складання